Постанова Рівненський апеляційний суд № 566/447/22

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 жовтня 2022 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 01 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 , не працюючого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП,- в с т а н о в и в : Постановою Млинівського районного суду Рівненської області від 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Наголошує, що суд розглянув справу за його відсутності, чим позбавив його можливості надати суду свої доводи та заперечення стосовно обставин інкримінованого йому правопорушення. Покликаючись на правові норми, що регулюють порядок огляду водія на стан сп`яніння, стверджує, що його вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведена належними та допустимими доказами. Заперечує факт вживання алкогольних напоїв та зауважує, що огляд на стан сп`яніння проводився за відсутності свідків. Також заперечує свою вину у вчиненні правопорушення за ст. 122-2 КУпАП, оскільки проблискових маячків він не бачив і він одразу зупинився після того як почув звуковий сигнал автомобіля працівників поліції. _______________________________________________________________________________________________________________________ Справа №566/447/22 Суддя в суді І інстанції Феськов П.В. Провадження № 33/4815/649/22 Суддя в апеляційній інстанції Шимків С.С. Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованих правопорушень. ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з"явився. Він належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Його неявка не перешкоджає судовому розгляду. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Судом встановлено, що 14 травня 2022 року о 23 годині 38 хвилин ОСОБА_1 в с.Ставрів по вул.Л.Українки Дубенського району Рівненської області, керуючи мотоциклом марки Lifan, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку останній здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору з увімкненням спеціального звукового сигналу. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Alkotest 6810» та проведення такого огляду в медичному закладі в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився. Свідки під час проведення огляду не залучалися, оскільки працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація, що передбачено та відповідає вимогам ст. 266 КУпАП. З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку останній здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору з увімкненням спеціального звукового сигналу, не заперечував факту керування транспортним засобом та відмовився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля та у медичному закладі. Будь-яких об`єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння не встановлено. Також апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення. Покликання скаржника на те, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, у зв`язку з чим він не зміг надати пояснення, не заслуговують на увагу, оскільки ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено категорії справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. До такої категорії дана справа не належить. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 та ст.122-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 184538 від 15.05.2022 року, актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції на двох CD-дисках. Факт вчинення вказаних адміністративних правопорушень, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ст.122-2, КУпАП. У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Згідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст. 33, 36, 38 КУпАП в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме за ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП. Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування відсутні. На підставі наведеного та керуючись ст. 36, ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАПРівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Млинівського районного суду Рівненської області від 01 серпня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.