Постанова КАС ВС № 826/9667/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2022 року м. Київ справа №826/9667/17 адміністративне провадження № К/9901/1838/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/9667/17 касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Союз гирьового спорту України» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (головуючий суддя - Аліменко В.О., судді - Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) за позовом Громадської організації «Федерація гирьового спорту України» до Міністерства молоді та спорту України, третя особа - Всеукраїнська громадська організація «Союз гирьового спорту України», про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - в с т а н о в и в : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Громадська організація «Федерація гирьового спорту України» (надалі - позивач, ГО «ФГС України», Федерація) з позовом до Міністерства молоді та спорту України (далі - відповідач, Мінмолодьспорту), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила суд: - визнати протиправною дію Міністерства молоді та спорту України, а саме відповідь, надану громадській організації «Федерація гирьового спорту України» на заяву від 09 лютого 2017 року про ініціювання позбавлення Союзу гирьового спорту України статусу національної спортивної федерації у формі листа за №1561/5.3 від 17 лютого 2017 року; - зобов`язати Міністерство молоді та спорту України на підставі заяви громадської організації «Федерація гирьового спорту України» від 09 лютого 2017 року про ініціювання позбавлення Союзу гирьового спорту України статусу національної спортивної федерації, наданого йому рішенням конкурсної комісії від 08 жовтня 2015 року та наказом Мінмолодьспорту від 12 жовтня 2015 року №3724 - провести засідання комісії, що діє як постійний консультативно-дорадчий орган Міністерства молоді та спорту України для розгляду питання про позбавлення Союзу гирьового спорту України статусу національної спортивної федерації. Судом в ході судового розгляду даної справи залучено до її участі в якості третьої особи Всеукраїнську громадську організацію «Союз гирьового спорту України» (далі - третя особа, скаржник, ВГО «Союз гирьового спорту України»). Позовні вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що Мінмолодьспорту порушило порядок розгляду заяви позивача, оскільки в заяві про ініціювання позбавлення Союзу статусу національної спортивної федерації Федерація детально зазначила випадки недотримання Союзом умов договору про співпрацю, а також надала обґрунтовані дані порушення та невиконання умов договору про співпрацю. Додатково представник позивача зазначив, що відповідач, не дослідивши належним чином обставини, викладені в заяві позивача, в порушення передбаченої процедури, одноособово, а саме в особі виконавця, без створення комісії, без проведення засідання з питань розгляду заяви позивача, зробив висновок у формі листа про відсутність підстав для позбавлення Союзу статусу національної спортивної федерації. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що рішення про проведення конкурсу про надання спортивній федерації статусу національної та про позбавлення такого статусу приймається головою Комісії не на підставі заяви про ініціювання позбавлення спортивної федерації статусу національної, а на підставі доповідної записки, поданої структурним підрозділом Мінмолодьспорту, до повноважень якого належить координація розвитку відповідного виду спорту. При цьому, Комісія на засіданні може прийняти рішення про позбавлення статусу національної федерації у разі наявності підстав, визначених законодавством. Крім того, судом зазначено, що позивачем оскаржується відмова відповідача з підстав порушення порядку розгляду заяви позивача, водночас, судом не встановлено порушення відповідачем такого порядку, адже позивачем не надано доказів складення доповідної записки, поданої структурним підрозділом Мінмолодьспорту, до повноважень якого належить координація розвитку відповідного виду спорту. Також, позивачем не наведено доказів порушення його прав та законних інтересів внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу Громадської організації «Федерація гирьового спорту України» - задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року - скасовано, та прийнято нове, яким позовні вимоги Громадської організації «Федерація гирьового спорту України» - задоволено. Визнано протиправною дію Міністерства молоді та спорту України, а саме відповідь, надану громадській організації «Федерація гирьового спорту України» на заяву від 09 лютого 2017 року про ініціювання позбавлення Союзу гирьового спорту України статусу національної спортивної федерації у формі листа за №1561/5.3 від 17 лютого 2017 року; Зобов`язано Міністерство молоді та спорту України на підставі заяви громадської організації «Федерація гирьового спорту України» від 09 лютого 2017 року про ініціювання позбавлення Союзу гирьового спорту України статусу національної спортивної федерації, наданого йому рішенням конкурсної комісії від 08 жовтня 2015 року та наказом Мінмолодьспорту від 12 жовтня 2015 року №3724 - провести засідання комісії, що діє як постійний консультативно-дорадчий орган Міністерства молоді та спорту України для розгляду питання про позбавлення Союзу гирьового спорту України статусу національної спортивної федерації. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказав, що в Заяві про ініціювання позбавлення Союзу статусу національної спортивної федерації Федерація детально зазначила випадки недотримання Союзом умов Договору про співпрацю, що спростовує висновок суду першої інстанції щодо недоведення позивачем порушення його прав при зверненні до суду із даним позовом. Також суд наголосив, що в Положенні про надання статусу та Положенні про комісію відсутні норми про одноособове вирішення заступником міністра чи окремим державним службовцем-працівником Мінмолодьспорту питання про відмову у заяві про ініціювання позбавлення статусу національної спортивної федерації. Водночас, відповідач, не дослідивши належним чином обставини, викладені в заяві Позивача, в порушення передбаченої процедури, одноособово, а саме в особі виконавця Душинської, за підписом заступника міністра Міністерства молоді та спорту України Я.В. Войтовича, без створення комісії, без проведення засідання з питань розгляду заяви Позивача, зробив висновок у формі листа про відсутність підстав для позбавлення Союзу статусу національної спортивної федерації. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надсилання листа №1561/5.3 від 17.02.2017 про відсутність підстав для позбавлення Союзу статусу національної спортивної федерації є порушенням процедури розгляду Заяви Федерації гирьового спорту України про позбавлення спортивної федерації статусу національної, а отже висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог не ґрунтується на нормах закону, а тому прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права. Короткий зміст вимог касаційної скарги 14 січня 2019 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Всеукраїнської громадської організації «Союз гирьового спорту України» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, просить скасувати зазначене рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поданої касаційної скарги третя особа, з посиланням на висновки Верховного Суду у справі № 360/1193/17 зазначила, що ані позивачем, ані судом апеляційної інстанції не вказано, яке саме право позивача порушено, і як розгляд питання про позбавлення скаржника статусу національної спортивної федерації відновить права позивача. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 826/9667/17 між суддями від 14.01.2019 визначено наступний склад колегії суддів для розгляду вказаної справи: Анцупова Т.О. - головуючий суддя, судді- Стародуб О.П., Кравчук В.М. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження. 11 лютого 2019 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив відповідача на подану касаційну скаргу, в якому він підтримує доводи останньої, просить її задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Всеукраїнської громадської організації «Союз гирьового спорту України» про зупинення дії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі №826/9667/17. 20 березня 2019 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив позивача на подану касаційну скаргу, в якому він вказує на обґрунтованість та законність оспорюваного судового рішення і просить залишити дану касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу між суддями від 25.06.2019 вказану касаційну скаргу перерозподілено колегії суддів у наступному складі: Стрелець Т.Г. - головуючий суддя, судді - Стеценко С.Г., Тацій Л.В. Верховний Суд ухвалою від 26 жовтня 2022 року відмовив у задоволенні клопотань сторін про розгляд справи за участі їх представників та призначив справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 26 жовтня 2022 року. II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ На засіданні конкурсної комісії 08 жовтня 2015 року розглянуто питання про надання на конкурсних засадах статусу національної спортивної федерації одній з громадських організацій, які розвивають гирьовий спорт в Україні, за результатами якої Союзу гирьового спорту України присвоєно статус всеукраїнської громадської організації. В подальшому, 09 лютого 2017 року позивачем подано заяву до Міністерства молоді та спорту України про ініціювання позбавлення Союзу гирьового спорту України статусу національної спортивної федерації, наданого йому рішенням конкурсної комісії від 08 жовтня 2015 року та наказом Міністерства молоді та спорту України від 12 жовтня 2015 року №3724. У відповідь на заяву позивача про ініціювання позбавлення Союзу статусу національної спортивної федерації, відповідач надіслав лист №1561/5.3 від 17 лютого 2017 року та повідомив про відсутність підстав для позбавлення Союзу статусу національної спортивної федерації станом на 16 лютого 2017 року. Незгода позивача із вказаною відмовою зумовила його звернення до суду з даним позовом. Судом попередніх інстанцій встановлено, що згідно Договору про співпрацю № 185/5.2/15 від 30.10.2015 (далі - Договір про співпрацю), укладеного між Мінмолодьспорту та Союзом гирьового спорту України, Мінмолодьспорт уповноважує Союз щодо забезпечення розвитку виду спорту гирьовий спорт і надає виключне право представляти вид спорту на міжнародних спортивних змаганнях тощо. В свою чергу, Союз бере на себе ряд зобов`язань перед Мінмолодьспорту, зокрема, забезпечення співпраці щодо розвитку гирьового спорту в Україні з відповідними місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування та багато інших. Згідно умов Договору про співпрацю, факт надання фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету Союзу з боку Мінмолодьспорту має носити публічний характер і згадуватися у всіх друкованих матеріалах, публічних виступах, прес-релізах та ін. Пунктом 2.1.8 Договору про співпрацю визначено, що Мінмолодьспорту приймає від спортивної федерації звіт про стан виконання договору про співпрацю у строк до 30 листопада, а відповідно до пункту 5.2 зазначеного договору в разі порушення (невиконання) Спортивною федерацією умов договору про співпрацю Мінмолодьспорту може ініціювати питання про позбавлення спортивної федерації статусу національної спортивної федерації. ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Положення про надання на конкурсних засадах спортивній федерації статусу національної та позбавлення такого статусу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2012 року №22 (далі - Положення № 22) визначає умови, порядок надання на конкурсних засадах спортивній федерації, яка має всеукраїнський статус, статусу національної та позбавлення такого статусу. Згідно пункту 4 Положення № 22, для надання спортивній федерації статусу національної та позбавлення такого статусу утворюється комісія, що діє як постійний консультативно-дорадчий орган Мінмолодьспорту (далі - Комісія). Рішення про утворення комісії приймається Мінмолодьспортом, що затверджує її кількісний і персональний склад, положення про неї. В Розділі II Положення про комісію для надання спортивній федерації статусу національної та позбавлення такого статусу, затвердженого наказом Міністерства молоді та спорту України від 21.01.2014 № 102 (далі - Положення № 102) зазначено, що основними завданнями комісії є прийняття рішення про надання, відмову у наданні спортивним федераціям статусу національної або позбавлення їх такого статусу; розгляд випадків порушення спортивними федераціями, яким надано статус національної спортивної федерації, умов договору про співпрацю. Пунктом 1 розділу ІІІ Положення № 102 визначено, що на підставі розгляду поданих документів Комісія приймає рішення про: надання спортивній федерації статусу національної; відмову в наданні спортивній федерації статусу національної; позбавлення спортивної федерації статусу національної. Згідно абзацу 1 пункту 3 Положення № 22, статус національної надається лише одній спортивній федерації з відповідного виду спорту. Пунктом 4 розділу ІІІ Положення № 102 передбачено, що рішення про позбавлення спортивної федерації статусу національної Комісія приймає у разі: порушення (невиконання) умов договору про співпрацю; виявлення недостовірної інформації в документах після надання статусу національної. В пункті 15 Положення № 22 встановлюється наступне: спортивна федерація може бути позбавлена статусу національної у разі: порушення (невиконання) умов договору про співпрацю; виявлення недостовірної інформації в документах після надання статусу національної; скасування рішення про визнання виду спорту. Згідно пункту 1 розділу IV Положення № 102, рішення щодо проведення конкурсу про надання спортивній федерації статусу національної та про позбавлення такого статусу приймається головою Комісії, який за посадою є заступником Міністра молоді та спорту України з відповідного напряму діяльності, на підставі доповідної записки, поданої структурним підрозділом Мінмолодьспорту України, до повноважень якого належить координація розвитку відповідного виду спорту. Відповідно до пункту 17 Положення № 22 та пункту 7 Розділу IV Положення № 102, розгляд питання про позбавлення спортивної федерації статусу національної може бути ініційовано Мінмолодьспортом, МОН України, Міноборони України, МВС України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, спортивними федераціями та громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості. Згідно пункту 17 Положення № 22, оголошення про позбавлення спортивної федерації статусу національної оприлюднюється комісією в засобах масової інформації і містить: дату проведення засідання комісії; найменування суб`єкта, який ініціює розгляд питання щодо позбавлення спортивної федерації статусу національної; вид спорту, який розвиває спортивна федерація, що позбавляється статусу національної; підстави позбавлення спортивної федерації статусу національної; адресу комісії; номер телефону для довідок. У пункті 8 Розділу ІV Положення № 102 зазначено, що структурний підрозділ Мінмолодьспорту України, до повноважень якого належить інформаційне забезпечення діяльності сфери фізичної культури і спорту, у п`ятиденний строк оприлюднює у засобах масової інформації та на веб-сайті Мінмолодьспорту України оголошення про позбавлення спортивної федерації статусу національної, яке містить: дату проведення засідання комісії; найменування суб`єкта, який ініціює розгляд питання щодо позбавлення спортивної федерації статусу національної; вид спорту, який розвиває спортивна федерація, що позбавляється статусу національної; підстави позбавлення спортивної федерації статусу національної; адресу комісії; номер телефону для довідок. У пункті 1 Розділу V Положення № 102 зазначено, що формою роботи Комісії є засідання, що проводяться за рішенням її голови, а в разі його відсутності - заступником. Пунктом 2 Розділу V Положення № 102 визначено, що до складу Комісії входять 10 представників від Мінмолодьспорту України і 10 представників від всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості (за згодою), що не є учасниками Конкурсу. Пунктом 4 Розділу V Положення № 102 визначено, що рішення Комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів Комісії. Пунктом 6 Розділу V Положення № 102 визначено, що рішення Комісії оформлюється протоколом засідання, який підписується усіма членами Комісії, що брали участь у голосуванні. Пунктом 8 Розділу V Положення № 102 визначено, що прийняття Комісією рішення про надання, відмову, позбавлення спортивної федерації статусу національної оформлюється протоколом, на підставі якого у п`ятиденний строк видається наказ Мінмолодьспорту України, про що письмово повідомляється відповідна спортивна федерація. Пунктом 20 Положення № 22 визначено, що рішення про позбавлення спортивної федерації статусу національної оголошується на відкритому засіданні комісії, на яке запрошуються уповноважені учасниками конкурсу особи. Зазначене рішення оформляється протоколом, на підставі якого у п`ятиденний строк видається наказ Мінмолодьспорту. ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України). Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є відповідь Мінмолодьспорту на заяву Громадської організації «Федерація гирьового спорту України» від 09 лютого 2017 року про ініціювання позбавлення Союзу гирьового спорту України статусу національної спортивної федерації у формі листа за №1561/5.3 від 17 лютого 2017 року. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вказаній відповіді Мінмолодьспорт зазначило про відсутність станом на 16 лютого 2017 року підстав для позбавлення Союзу статусу національної спортивної федерації. Окрім того, позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом зауважується про недотримання процедури розгляду його заяви в одноособовому порядку заступником міністра Міністерства молоді та спорту України Я.В. Войтовича, без створення комісії та без проведення засідання з питань розгляду заяви позивача. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що, як у Положенні № 22 та Положенні № 102 відсутні норми про одноособове вирішення заступником міністра чи окремим державним службовцем-працівником Мінмолодьспорту питання про відмову у заяві про ініціювання позбавлення статусу національної спортивної федерації. Верховний Суд зауважує, що приписами пункту 4 Положення № 22 визначено мету створення Комісії, зокрема - для надання спортивній федерації статусу національної та позбавлення такого статусу. Прийняття рішення про позбавлення спортивних федерацій статусу національних також знаходимо серед основних завдань Комісії (Розділ ІІ Положення № 102). Більше того, пунктом 1 розділу ІІІ Положення № 102 передбачено, що саме Комісія, на підставі розгляду поданих документів, приймає рішення про позбавлення спортивної федерації статусу національної. Також Верховний Суд звертає увагу, що нормами пункту 17 Положення № 22 та пункту 8 Розділу ІV Положення № 102 деталізується процедура підготовки до розгляду питання про позбавлення спортивної федерації статусу національної, а саме - розміщення оголошення. Так, цими нормами розкривається суб`єкт, відповідальний за розміщення оголошення, строки виконання, місце розміщення та сам зміст сповіщення, в якому зокрема зазначається дата проведення засідання Комісії. Окрім того, як передбачено приписами пункту 8 Розділу V Положення № 102 та пункту 20 Положення № 22, прийняття Комісією рішення про позбавлення спортивної федерації статусу національної оформлюється протоколом, на підставі якого у п`ятиденний строк видається наказ Мінмолодьспорту України Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми Положення № 22 та Положення № 102, Верховний Суд приходить до переконання, що розгляд питання щодо позбавлення спортивної федерації статусу національної вирішується виключно Комісією, як колегіальним постійним консультативно-дорадчим органом Мінмолодьспорту, що підтверджується метою, з якою її було створено, основними завданнями, які ставляться перед нею, процедурою підготовки до розгляду зазначеного питання та вимогами щодо зовнішнього оформлення рішення Комісії про позбавлення спортивної федерації статусу національної. Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу щодо правомірності одноособового розгляду заяви позивача заступником міністра Міністерства молоді та спорту України Я.В. Войтовича, без проведення засідання Комісії, з посиланням на надані йому приписами пункту 1 розділу IV Положення № 102 повноваження, Суд відхиляє, як необґрунтовані, з огляду на наступне. Так, згідно пункту 1 розділу IV Положення № 102 рішення щодо проведення конкурсу про надання спортивній федерації статусу національної та про позбавлення такого статусу приймається головою Комісії, який за посадою є заступником Міністра молоді та спорту України з відповідного напряму діяльності, на підставі доповідної записки, поданої структурним підрозділом Мінмолодьспорту України, до повноважень якого належить координація розвитку відповідного виду спорту. Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що вказаний припис пункту 1 структурно розташований на початку розділу IV Положення № 102, де в подальшому, в логічному порядку висвітлюються пункти, що розкривають наступні етапи, як процедури проведення конкурсу про надання спортивній федерації статусу національної, так і процедури позбавлення такого статусу (порядок розміщення оголошення, перелік необхідних документів, список суб`єктів ініціювання питання про позбавлення спортивної федерації статусу національної, порядок оголошення відповідного рішення). Відтак, в даному випадку, повноваження голови Комісії, який за посадою є заступником Міністра молоді та спорту України з відповідного напряму діяльності, стосовно прийняття рішення щодо проведення конкурсу про надання спортивній федерації статусу національної та про позбавлення такого статусу, визначені приписами пункту 1 розділу IV Положення № 102, слід розуміти, як такі, що стосуються початку проведення обох процедур, а не результатом вирішення питання щодо надання відповідного статусу спортивній федерації чи його позбавлення. Тобто, саме після реалізації головою Комісії повноважень, визначених пунктом 1 розділу IV Положення № 102, розпочинаються процедури розгляду питань щодо проведення конкурсу про надання спортивній федерації статусу національної чи про позбавлення такого статусу, які, в подальшому, завершуються шляхом ухвалення виключно Комісією відповідного рішення. Стосовно доводів скаржника про відсутність порушеного права позивача, то Суд вважає їх помилковими, з огляду на таке. Нормами пункту 17 Положення № 22 та пункту 7 Розділу IV Положення № 102, передбачають право позивача ініціювати розгляд питання про позбавлення спортивної федерації статусу національної. Вказане право ним реалізоване з наведенням підстав, визначених пунктом 4 розділу ІІІ Положення №

102. Верховний Суд звертає увагу, що напрям фізкультурно-спортивного спрямування діяльності як позивача, так і третьої особи є однаковий - гирьовий вид спорту. Як передбачено, абзацом 1 пункту 3 Положення № 22, статус національної може бути надано лише одній спортивній федерації з одного виду спорту. Відтак, вирішення питання щодо позбавлення Союзу гирьового спорту України статусу національної спортивної федерації впливатиме на права позивача, як потенційного кандидата на присвоєння Федерації в майбутньому статусу національної. Таким чином, підсумовуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає протиправним та таким, що не відповідає приписам Положення № 22 і Положення № 102, розгляд в одноособовому порядку заступником міністра Міністерства молоді та спорту України Я.В. Войтовича заяви про ініціювання позбавлення Союзу гирьового спорту України статусу національної спортивної федерації від 09 лютого 2017 року громадської організації «Федерація гирьового спорту України», оформлену у вигляді листа за №1561/5.3 від 17 лютого 2017 року. Доводи Всеукраїнської громадської організації «Союз гирьового спорту України», зазначені в касаційній скарзі, Верховний Суд вважає безпідставними та правомірно спростованими судом апеляційної інстанції, а висновки суду - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись статтями 341, 343, 349-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, - п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації «Союз гирьового спорту України» залишити без задоволення. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Т.Г. Стрелець Судді С.Г. Стеценко Л.В. Тацій