Постанова 4855 № 640/826/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/826/22 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г. За участю секретаря: Шевченко Е.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року, суддя Шейко Т.І., у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення,- У С Т А Н О В И Л А: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Північного офісу Державної аудиторської служби України, у якому просило визнати протиправним та скасувати в частині встановлення порушень висновок Північного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі від 23.12.2021, оголошення № UA-2021-09-29-010534-b від 29.09.2021, предмет закупівлі: «Капітальний ремонт будівлі кінотеатру «Київська Русь» на вул. Січових Стрільців, 93 в Шевченківському районі м. Києва», очікуваною вартістю 291 312 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, оскільки помилки, виявлені під час здійснення моніторингу в тендерній документації учасника закупівлі є формальними (несуттєвими) та не впливають на цінову пропозицію останнього. Окрім того, позивач зазначив, що чинним законодавством не встановлено обов`язкових підстав, які визначають підстави продовження строку для укладення договору, а тому позивачем у зв`язку з необхідністю обробки великої кількості інформації (документів) було правомірно продовжено строк для укладання договору, а тому висновки відповідача в цій частині також є безпідставними. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Північний офіс Держаудитслужби звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкінофільм» проведено відкриті торги з публікацією англійською мовою на закупівлю «Капітальний ремонт будівлі кінотеатру «Київська Русь» на вул. Січових Стрільців, 93 в Шевченківському районі м. Києва». Ідентифікаційний номер в електронній системі Прозорро №UA-2021-09-29- 010534-b. Очікувана вартість 291 312 000 грн. Оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерна документація розміщені в електронній системі Прозорро 29 вересня 2021 року. Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій, сформованого електронною системою Прозорро 05 листопада 2021 року, свої тендерні пропозиції до участі в закупівлі подали Товариство з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька будівельна компанія». 16 листопада 2021 року позивачем прийнято рішення про відповідність тендерних пропозицій учасників вимогам тендерної документації, допущення обох учасників до аукціону та складено протокол кваліфікації. За результатами електронного аукціону, який відбувся 22 листопада 2021 року найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію надано Товариством з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.». 22 листопада 2021 року позивачем прийнято рішення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.» переможцем процедури закупівлі та направлено повідомлення про намір укласти договір. 14 грудня 2021 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.» укладено договір підряду № Т-86/21. 29 листопада 2021 року у відповідності до статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північним офісом Державної аудиторської служби України розпочато моніторинг процедури закупівлі. 23 грудня 2021 року відповідачем в електронній системі Прозорро опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі, яким встановлено порушення Закону України «Про публічні закупівлі», що призвело до нікчемності укладеного договору. Вважаючи вищевказаний висновок контролюючого органу протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII). Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Водночас, пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон № 922-VIII, пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. В силу частини першої статті 3 Закону № 922-VIII, цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень; 3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частини другої цієї статті. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Приписами частин шостої, сьомої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. При цьому частиною четвертою статті 8 № 922-VIII обумовлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. У частині десятій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Частиною другою статті 21 Закону № 922-VIII передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування). В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація. Так, пунктом 31 частини першої статті 1 Закону № 922 передбачено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону № 922 тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Пунктом 19 частини другої статті 22 Закону № 922 передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Разом з тим, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 710 затверджено Перелік формальних помилок (далі - Наказ № 710). У відповідності до Наказу № 710 до переліку формальних помилок належать, зокрема: - інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині: нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі) (пункт 1); - помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі (пункт 2); - окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання) (пункт 4). Також згідно з Розділом ІІІ тендерної документації до формальних помилок належать помилки, зроблені під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливають на ціну тендерної пропозиції та не призводять до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв. Так, зі змісту Наказу № 710 та Тендерної не встановлено невідповідностей за переліком, так як наведений у Тендерній документації перелік формальних (несуттєвих) помилок відповідає вимогам Наказу №

710. Частинами першою та другою статті 16 Закону № 922 передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Як убачається із матеріалів справи, на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 26.11.2021 № 683 «Про початок моніторингу закупівель», Північним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі: «Капітальний ремонт будівлі кінотеатру «Київська Русь» на вул. Січових Стрільців, 93 в Шевченківському районі м. Києва», 291312000 UAH, 45000000-7, ДК021, 1, роботи. Предметом аналізу були питання щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922- VIII, надання роз`яснень до тендерної документації та внесення змін до неї, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору. Так, під час моніторингу проаналізовано річний план закупівель Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкінофільм» на 2021 рік, тендерну документацію (зі змінами), затверджену головою тендерного комітету від 29.09.2021 № Т- 44/21, тендерні пропозиції ТОВ «ВІННИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ», ТОВ «Ж.О.К.» (далі - Переможець), протокол розгляду тендерних пропозицій від 16.11.2021, повідомлення про намір укласти договір від 22.11.2021, протокол про продовження строку для укладання договору від 10.12.2021 № Т- 53/21, договір від 14.12.2021 № Т-86/21, додаткові угоди від 14.12.2021 № 1 та від 17.12.2021 № 2, відповідь Замовника на запит органу державного фінансового контролю від 06.12.2021. За результатами проведеного моніторингу контролюючим органом встановлено порушення вимог частини 9 статті 26, частини 16 статті 29, пункту 1 частини 1 статті 31, пункту 2 частини 2 статті 32, частину 6 статті 33 Закону № 922-VIII, що призвело до нікчемності договору відповідно до пункту 4 частини 1 статті 43 Закону № 922- VIII, які відображено в оскаржуваному Позивачем висновку Відповідача від 21.12.2021 №644. Так, в оскаржуваному висновку відповідач вказує на невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Ж.О.К.» в частині зазначення у довідці про наявність основного обладнання та необхідної матеріально-технічної бази інформації про те, що коток дорожній Atlas AW 1140 орендується на підставі договору від 08 квітня 2021 року №08/04 з ПП «Сучасні будівельні технології», при цьому вказаного договору в складі тендерної пропозиції не надано. Разом з тим, як вірно заначено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.» надано договір оренди вищевказаного транспортного засобу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд ТБК», крім цього в складі тендерної пропозиції учасником надано й свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 від 23 березня 2018 року. Таким чином, тендерна документація учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.» в цій частині виконана повністю та надано всю необхідну інформацію, а саме вказано одиницю техніки, надані докази підстави її використання (договір оренди) та технічний паспорт, така помилка як зазначення невірного договору оренди в довідці довільної форми, яка складається безпосередньо учасником закупівлі, віднесена тендерним комітетом позивача до формальних (технічних) помилок, тим більше, що вона жодним чином не спотворює тендерну пропозицію та не впливає на її ціну. Щодо висновку відповідача про те, що учасником Товариством з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.» в довідці про наявність основного обладнання та необхідної матеріально - технічної бази спеціалізованих вантажних самоскидів MAN TGS 40.410 та, відповідно, ненаданні документів про державну реєстрацію на MAN TGS 40.410 в кількості 2 одиниць, колегія суддів зазначає наступне. Контролюючий орган взагалі не взяв до уваги свідоцтва №№ НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , видані на спеціалізовані вантажні самоскиди MAN TGS 40.400, що належать на праві власності ТОВ «Ягуар», та які завантажені в складі тендерної пропозиції ТОВ «Ж.О.К.». Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, у документації позивача наявна аналогічна технічна описка, яка полягає в зазначенні у довідці довільного характеру про наявність основного обладнання та необхідної матеріально- технічної бази невірного номеру техніки: MAN TGS 40.410 замість MAN TGS 40.400, та яка не спотворює тендерну пропозицію і не впливає на її ціну. Таким чином, вказані технічні помилки були правомірно віднесені позивачем до формальних помилок та не можуть тягнути за собою відхилення тендерної пропозиції учасника. Також є безпідставними доводи відповідача стосовно того, що існують два різновиди автомобілів : MAN TGS як 40.410 та 40.400, оскільки з наданих документів (долучених до тендерної пропозиції) можливо чітко встановити, які автомобілі учасник закупівлі планує використовувати під час виконання договору, а тому тендерним комітетом позивача правомірно віднесено таку помилку (описку) в цифрі моделі автомобіля до незначних (формальних). Щодо продовження позивачем строку для укладання договору, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини шостою статті 33 вказаного Закону №992 передбачено строк укладання договору про закупівлю, зокрема встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Матеріали справи свідчать, що позивачем за результатами процедури закупівлі укладено договір №86/21 від 14 грудня 2021, а саме на 21-ий день (з урахуванням припадання 20 дня на вихідний день 12 грудня) з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Разом з тим, як вірно зауважив суд першої інстанції, законодавцем чітко передбачено можливість продовження строку укладання договору про закупівлю до 60 днів. Водночас, Закон №922-VIII не містить ані визначення терміну обґрунтованої необхідності, ні підстав виникнення обґрунтованої необхідності, як і вимог до підтвердження такої необхідності. Також вказаний закон не містить зобов`язання позивача оприлюднювати інформацію щодо такої обґрунтованої необхідності. Отже, позивачем продовжено строк укладання договору про закупівлю у зв`язку з великим об`ємом тендерної документації, яка підлягала перевірці та того факту, що у зв`язку з запропонуванням нижчої ціни учасником закупівлі, кошторисна документація підлягала коригуванню. Таким чином, у позивача була обґрунтована необхідність для продовження строку укладання договору, сам договір укладений в межах відведених законодавцем 60 днів на його укладання та в межах 120 днів дії тендерної пропозиції переможця, що свідчить про відсутність порушень частини шостої статті 33 Закону №922. При цьому, відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 Закону № 922 договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону, а тому відповідач дійшов хибного та протиправного висновку щодо нікчемності укладеного договору про закупівлю. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування в частині встановлення порушень висновок Північного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі від 23.12.2021, оголошення № UA-2021-09-29-010534-b від 29.09.2021, предмет закупівлі: «Капітальний ремонт будівлі кінотеатру «Київська Русь» на вул. Січових Стрільців, 93 в Шевченківському районі м. Києва», очікуваною вартістю 291 312 000 грн. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Степанюк А.Г.