Постанова 4855 № 640/19954/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19954/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ : До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Завод сантехнічних заготовок" (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі - відповідач, правонаступник - Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Ш" №0710740411 від 30.07.2020, яким зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Завод сантехнічних заготовок" сплатити штраф в розмірі 237606,09 грн. за порушення строків сплати податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є незаконним так як порушено процедуру його прийняття, а винесений штраф за несвоєчасну сплату податку на додану вартість є безпідставним, оскільки податок був сплачений вчасно і заборгованостей ПрАТ "Завод сантехнічних заготовок" не мало. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю: - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми "Ш" №0710740411 від 30.07.2020, яким зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Завод сантехнічних заготовок" сплатити штраф в розмірі 237 606,09 грн. за порушення строків сплати податку на додану вартість; - стягнено з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватним акціонерним товариством "Завод сантехнічних заготовок" (адреса: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, ідентифікаційний код - 05503272) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 3564,10 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят чотири тисячі гривень десять копійок). Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у ході камеральної перевірки встановлено порушення граничного строку сплати ПДВ у зв`язку з чим застосовано штраф у розмірі 237606,79 грн. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 29.07.2020 року ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ПДВ ПрАТ "Завод сантехнічних заготовок" за результатами якої було оформлено акт №26161/26-15-04-11-13. Перевіркою встановлено порушення Приватним акціонерним товариством "Завод сантехнічних заготовок" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, за податковими деклараціями, уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок, податковими повідомленнями-рішеннями. На підставі акту перевірки №26161/26-15-04-11-13 ГУ ДПС у м. Києві складено податкове повідомлення-рішення від 30.07.2020 року №0710740411 про застосування штрафних санкцій за затримку сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 1188030,45 грн на суму 237606,09 грн (20%). Не погоджуючись з рішенням про нарахування штрафних санкцій позивач звернувся з цим позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог, встановлених п.п. 1, 5, 9 КАС України, тобто не на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України, з порушенням принципів добросовісності та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішення від 30.07.2020 № 0710740411. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. У свою чергу, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу. У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення. Слід відмітити, що за приписами п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що податкове повідомлення рішення може бути прийнято протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Водночас, враховуючи надане платнику податків право на подання протягом 10 робочих днів з дня отримання акта перевірки заперечень на нього, воно не може бути прийнято раніше спливу відповідного строку. Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції правомірно враховано практику Верховного Суду щодо застосування пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, про що свідчать зокрема постанови від 01.04.2021 року по справі №810/1420/16, від 04.03.2021 року по справі №820/3499/17, від 09.07.2020 року по справі №340/94/19, за змістом яких порушення контролюючим органом вимог 86.8 статті 86 Податкового кодексу України порушує право платника на участь у прийнятті рішень за висновками перевірки, яке реалізується через передбачену ПК України можливість платника податків подати заперечення на акт перевірки та брати участь у розгляді таких заперечень. Очевидно, що таке порушення прав платника на участь у прийнятті рішень за результатом перевірки, контролюючий орган може допустити лише шляхом недотримання вимог пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України в частині прийняття податкового повідомлення-рішення у строк, який унеможливлює подання платником заперечень на акт перевірки, наприклад, прийнявши податкове повідомлення-рішення у той самий день, коли складено акт перевірки. Судом першої інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що акт камеральної перевірки №26161/26-15-04-11-13 було складено 29.07.2020 року, а вже наступного дня - 30.07.2020 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0710740411. Так, судом першої інстанції звернуто увагу, а відповідачем не спростовано, що у матеріалах справи відсутні докази вручення Приватному акціонерному товариству "Завод сантехнічних заготовок" акту камеральної перевірки від 29.07.2020 № 26161/26-15-04-11-13 у порядку ст. 42 Податкового кодексу України шляхом надіслання рекомендованого листа. З аналізу матеріалів справи та норм права, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що податкове повідомлення - рішення від 30.07.2020 №0710740411 було прийнято відповідачем без належного вручення платнику податку, його представнику акту перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 Податкового кодексу України, та відповідно до спливу наданого позивачу строку на подання заперечень на акт камеральної перевірки від 29.07.2020 №26161/26-15-04-11-13, що вказує на позбавлення позивача відповідного права, що є порушенням вимог статті 86 Податкового кодексу України. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. Так, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: І.О. Грибан В.Ю. Ключкович