Постанова 4855 № 640/9343/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9343/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2022 року про відмову у відкритті проовадженя у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса,- В С Т А Н О В И В : Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за заявою про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (04112, м. Київ, вул. Жамбала Жабаєва, 7, код ЄДР: 37356981) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про заміну стягувача у виконавчому написі, в якій, керуючись, зокрема, ст. 509, 512, 516, 1077, 1089 Цивільного кодексу України та ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України просить суд замінити стягувача у виконавчому проваджені по виконанню виконавчого напису №1196 від 20.12.2019, вчиненого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. про стягнення заборгованості за кредитним договором №1335644949101030 від 30.10.2013 з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Кредобанк», що складається з: суми заборгованості за кредитом - 58 174,02 грн.; суми заборгованості за відсотками - 0,00 гри.; суми плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису, а всього 58 174,02 грн., з акціонерного товариства «Кредобанк» його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» (04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабасва, буд. 7, ЄДРПОУ 37356981). В обґрунтування заяви про заміну сторони заявник зазначив, що 20.12.2019 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис №1196 про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованості, що виникла за кредитним договором з грейс періодами (рахунок) № 1335644949101030 (Оптимальний грейс) від 30.10.2013 року та публічним акціонерним товариством «Кредобанк», який укладений між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості здійснюється за період з 10.08.2018 року по 04.09.2019 року. Сума заборгованості складається з: суми заборгованості за кредитом - 58 174,02 грн.; суми заборгованості за відсотками - 0,00 грн.; суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису, а всього 58 174,02 грн. При цьому, як зазначає заявник, 25.06.2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» укладено договір факторингу із відступлениям прав грошової вимоги за кредитними договорами №250621/1, у відповідності до умов якого, права вимоги за Кредитним договором № 1335644949101030 від 30.10.2013 року, з усіма додатками та додатковими угодами, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 перейшли до нового кредитора, а саме: ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції», код ЄДРПОУ 37356981. Відтак, заявник просить суд задовольнити вказану заяву. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів. Відповідно до положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень. Отже, виконавчі листи та виконавчі написи нотаріуса є різними видами виконавчих документів. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Виконавчий напис може бути пред`явлений для виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби або приватного виконавця для примусового виконання відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» протягом трьох років з дня його вчинення. Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року у справі №ЗВ/380/22/20 та 28 січня 2021 року у справі №824/387/20-а зазначив, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 379 КАС України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, під яким розуміється виконавчий документ, виданий судом, який розглядав адміністративну справу як суд першої інстанції. Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже положення частини четвертої статті 379 КАС України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито. Також у вказаних рішеннях Верховним Судом указано, що статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги, яким повинен відповідати виконавчий документ, а частиною четвертою статті 4 цього Закону встановлено вичерпний перелік підстав для повернення стягувачу виконавчого документа органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем. Враховуючи вищевикладене, вимоги про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса до відкриття виконавчого провадження у порядку статті 379 КАС України є передчасними. Зазначена правова позиція міститься також у постановах Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №200/6545/20-а та від 21 січня 2022 року у справі № 400/212/21. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2022 року про відмову у відкритті провадження - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Федотов І.В.