Постанова 4801 № 130/926/22

Справа № 130/926/22 Провадження № 33/801/867/2022 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шепель К. А. Доповідач: Сопрун В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2022 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Полігаса В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №243750, 25 квітня 2022 року о 14-23 год, в с. Потоки Жмеринського району Вінницької області по вул. Шкільній водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Tact», без державних номерних знаків, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810», тест № 3337, результат тесту 1,41 проміле, чим порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки постанова суду приймалась за його відсутності, копію постанови отримав 29 вересня 2022 року, а апеляційну скаргу подав 30 вересня 2022 року, дотримавшись 10-тиденного строку її оскарження. В апеляційній скарзі, посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою. Просив постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року слід задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду приймалась за відсутності ОСОБА_1 , копію постанови отримав 29 вересня 2022 року, а апеляційну скаргу подав 30 вересня 2022 року, дотримавшись 10-тиденного строку її оскарження. Враховуючи зазначені вище обставини, строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений з поважних причин, а тому на підставі ст.289 КУпАП він підлягає поновленню. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно диспозиції ст.130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, яка керує транспортним засобом. Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з наявними та дослідженими судом доказами, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №243750, 25 квітня 2022 року о 14-23 год, в с. Потоки Жмеринського району Вінницької області по вул. Шкільній водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Tact», без державних номерних знаків, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810», тест № 3337, результат тесту 1,41 проміле; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - письмовими поясненнями ОСОБА_1 . Також, вказані обставини підтверджуються відеозаписом з місця події, відеофіксація велась на нагрудні бодікамери працівників поліції. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є об`єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не встановлюється від людей і не залежить від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Наявні відеоматеріали дозволяють встановити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону. Статтею 266 КУпАПвстановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав. Отже вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності апеляційний суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам. Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 , який категорично заперечив свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі. Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки вказане твердження спростовується відеозаписом, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівників поліції про те, що він керував мопедом. Крім того, згідно письмових пояснень, ОСОБА_1 вказав, що був зупинений працівниками поліції, оскільки був без мотошолома. Також пояснив, що перед тим, як сісти за кермо вживав спиртні напої. Отже, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено. Крім того, під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним судом не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Таким чином, за встановлених судом обставин, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, є вірною. Керуючись ст.130, ст.294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Сопрун