Ухвала ККС ВС № 201/2348/18

УХВАЛА 25 жовтня 2022 року м. Київ справа № 201/2348/18 провадження № 51-3249ск22 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_3 суддів ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року стосовно засуджених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , встановив: Прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків. Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Так, обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Також слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. У своїй касаційній скарзі прокурор посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Втім, оскаржуючи ухвалу апеляційного суду, прокурор у касаційній скарзі не наводить жодного обґрунтування щодо незаконності мотивів та висновків, які зазначені апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі, а також не вказує, які порушення допустив суд апеляційної інстанції при перевірці доводів прокурора і яких саме та яким чином ці порушення чи перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Також з касаційної скарги вбачається, що прокурор не погоджується з кваліфікацією дій засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК, проте, одночасно наводить доводи про невідповідність призначеного останнім покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених через м`якість, чим допускає суперечності. До того ж, за змістом касаційної скарги, прокурор не погоджується з вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, а у вимозі до суду касаційної інстанції просить скасувати ухвалу апеляційного суду. Таким чином, вимоги прокурора не конкретизовані, а тому підлягають уточненню. Наявність вказаних недоліків у скарзі, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення. Врахувавши вищенаведене, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків. На підставі викладеного, керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року стосовно засуджених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - десять днів із дня її отримання. У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5