Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/5396/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5396/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 25 жовтня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просив: - визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про відмову у призначенні пенсії №220950003190 від 21.04.2019 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи з 18.06.1983 року по 07.06.1988 року, з 1992 по 1994 року та з 13.07.1994 по 03.07.1955 року в радгоспі "Дружба" до стажу роботи для призначення пенсії за віком та призначити пенсію за віком з 15.04.2022 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Стверджує, що позивачем не були надані документи для підтвердження зазначеного страхового стажу. Страховий стаж позивача становить 28 років 01 місяці 29 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Також зазначає, що позивач документально не підтвердив спірні періоди роботи, інших уточнюючих документів не надав, а наявні у матеріалах пенсійної справи документи спірні періоди не підтверджували. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується документами, наявними у матеріалах справи. 15.04.2022 після досягнення пенсійного віку позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Звернення до пенсійного органу відбулось в межах 3-х місячного строку з дня досягнення позивачем пенсійного віку. На підтвердження стажу роботи та страхового стажу позивач надав: трудову книжку серії НОМЕР_1 ; трудову книжку серії НОМЕР_2 ; архівні довідки виконавчого комітету Зайцівської сільської ради № С-144, С-146 від 12.12.2019 року та № С-9, № С-10 від 10.02.2022 року. Також позивач подав копію паспорта громадянина України та інші документи, які засвідчують його особу. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 25.04.2022 повідомило позивача, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №220950003190 від 21.04.2022 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи. Зі змісту спірного рішення вбачається, що страховий стаж позивача на момент звернення становить 28 років 01 місяці 29 днів. Зокрема, зі змісту рішення, до страхового стажу позивача, який дає право на пенсію за віком, не враховані періоди його роботи в радгоспі «Дружба» Майської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, а саме: період роботи з 18.06.1983 по 07.06.1988, згідно Архівної довідки № С-144 від 12.12.2019 року оскільки зазначене прізвище у документі ( ОСОБА_2 ) не відповідає прізвищу згідно паспортних даних; період роботи з 1992 то 1994 згідно Архівної довідки № С-10 від 10.02.2022, оскільки даний період відсутній у трудовій книжці, а у тексті довідки зазначено не повне прізвище ім`я та по батькові; період роботи з 13.07.1994 по 03.07.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки не зазначено підстави прийняття та звільнення. Для підтвердження вказаного періоду надано Архівну довідку № С-145 від 12.12.2019, у тексті якої зазначено не повне прізвище ім`я та по батькові позивача. Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту порушених прав. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, що підтверджується, дослідженими судом під час розгляду даної справи, належними та допустимими письмовими доказами, а суб`єкти владних повноважень, які заперечують проти позову, не довели, що діяли у межах та у спосіб встановлений законом при обчислені страхового стажу позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити в повному обсязі. Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції, та, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне. Згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058- IV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. Судом встановлено, що згідно паспортних даних, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому має право на призначення пенсії за віком, враховуючи 28 років страхового стажу. Відповідно до ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Як встановлено з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.01.1983, яка належать ОСОБА_1 , у ній містяться записи про його роботу у радгоспі «Дружба» Майської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області у періоди з 18.06.1983 по 07.06.1988 та з 13.07.1994 по 03.07.1995. (записи трудової книжки №3,4,5,6 та 9,10) Вказані записи завірені печаткою підприємства та підписом службової особи, містяться посилання на внутрішні накази. Вказані періоди роботи додатково підтверджуються відомостями наявними у довідках виконавчого комітету Зайцівської сільської ради №С-144, С-146 від 12.12.2019 року та №С-9, №С-10 від 10.02.2022 року. Крім того, на першому аркуші трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.01.1983 містяться записи про внесення виправлень у прізвище позивача вказане у трудовій книжці. Внесення виправлень (доповнень) завірене належним чином, містить відбиток печатки та підпис службової особи. Наведене свідчить про те, що робота позивача у вказані періоди доводиться записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.01.1983 №3,4,5,6,9 та 10, які не містять виправлень, підчищень або описок, отже належним чином підтверджують трудовий стаж позивача, набутий ним у ці періоди. Що стосується періоду роботи позивача з 1992 року по 1994 рік у радгоспі «Дружба» Майської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, суд враховує, що відомості про нарахування позивачу заробітної плати та відпрацьовані трудодні у цей період підтверджуються довідками Зайцівської сільської ради № С-9 та № С-10 від 10.02.2022 року. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо неможливості зарахування зазначених періодів роботи до страхового стажу, оскільки відповідальність за можливі неточності у трудовій книжці або відсутність певних відомостей, якби такі були, не може бути перекладена з роботодавця на працівника та призводити до позбавлення останнього права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу для призначення пенсії. З даного приводу, Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 по справі № 687/975/17 зроблений правовий висновок про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу. Частиною 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Натомість, відповідач не надав докази на підтвердження того, що він звертався до будь - яких органів, організацій та установ з метою підтвердження або спростування спірних періодів роботи позивача. Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що робота ОСОБА_1 у вище перераховані періоди належним чином підтверджена записами трудової книжки та наданими довідками, відтак відповідний стаж роботи необхідно зарахувати позивачу для призначення пенсії. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року, відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.