Постанова 4803 № 180/645/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5461/22 Справа № 180/645/22 Суддя у 1-й інстанції - Янжула О.С Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Паромової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, внаслідок виконання трудових обов`язків, - В С Т А Н О В И Л А: У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, внаслідок виконання трудових обов`язків. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він перебував у трудових відносинах з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат. За час роботи на підприємстві отримав травму на виробництві, а саме: травматична ампутація 3-го пальця кісті на рівні нігтьової фаланги, що підтверджується Актами про нещасний випадок за формою Н-1 та Н-5. Позивач зазначає, Довідкою Серії 12ААА №950535 від 10 січня 2018 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, йому первинним оглядом визначено 5% втрати професійної працездатності. Крім того, працюючи на даному підприємстві отримав також і хронічні професійні захворювання, які обумовлені умовами в яких він працював. Тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм, недосконалість технологічних процесів, несприятливий мікроклімат, важка фізична праця, вимушена робоча поза сприяли розвитку професійних захворювань. Відповідно до Довідки Серії 12 ААА №060129 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 03 лютого 2022 року йому, ОСОБА_1 , визначено 65% втрати працездатності безстроково. Згідно з Довідкою Серії 12 ААВ №13099 до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 03 лютого 2022 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, пов`язану з виробництвом. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці він втратив своє здоров`я, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування. Внаслідок виробничої травми відбулась ампутаційна культя 3-го пальця правої кісті. Позивач вказує, що не може повернутись до повноцінного способу життя, відчуває фізичні страждання, фізичну біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному та фізичному стані. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на його користь моральну шкоду в розмірі 240 000 грн. Рішенням Марганецького міського суду Діпропетровської області від 30 травня 2022 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди 150 000 грн., з утриманням податку та обов`язкових платежів. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат судовий збір на користь держави в розмірі 992 грн. 40 коп. Стягнуто з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. В апеляційній скарзі АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат просить рішення суду від 30 травня 2022 року змінити у частині розміру відшкодування моральної шкоди, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров`я із 150000 грн. до 65000 грн. з утриманням податків та зборів, та відмовити у в частині стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Чепурнов В.І. просить апеляційну скаргу АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат залишити без задоволення, рішення суду від 30 травня 2022 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтоавність. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків. Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. В п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Встановлено, позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат, правонаступником якого є АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат (а.с.13-17). За час роботи на підприємстві, а саме: 31 липня 2017 року о 17 год. 10 хв., позивач отримав травму на виробництві, яка обумовлена умовами в яких він працював, а саме: травматична ампутація 3-го пальця кісті на рівні нігтьової фаланги, що підтверджується Актами форми Н-1, Н-5 (а.с.18-21, 22-25). Крім того, позивач працюючи на даному підприємстві також отримав і професійні захворювання, які обумовлені умовами в яких він працював, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 09 лютого 2021 року Форма П-4 (а.с.63-67) . Згідно висновку МСЕК Серії 12 ААА№050535 від 10 січня 2018 року ОСОБА_1 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності у зв`язку з трудовим каліцтвом в розмірі 5%, групу інвалідності не встановлено (а.с.29). Впродовж, при повторних переоглядах, ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 5% по трудовому каліцтву, безстроково, групу інвалідності не встановлено, що підтверджується копією виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серії 12ААА №060843 від 03 березня 2021 року (а.с.48, 49). Відповідно до Довідки Серії 12ААА №060129 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 03 лютого 2022 року ОСОБА_1 встановлена ступінь втрати професійної працездатності у загальному розмірі 65%, з яких: 30%-вібр.; 15%-радик.;10%-ХОЗЛ; 5%-туг.; 5%- труд. кал.-2017 р., безстроково та встановлено третю групу інвалідності (а.с.79). Згідно Довідки серії 12 ААВ №13099 до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 03 лютого 2022 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, безстроково, у зв`язку із професійними захворюваннями (а.с.80). Таким чином, відповідачем, як роботодавцем, в порушення ст.153 КЗпП України, ст.13 Закону України Про охорону праці не забезпечено на робочому місці ОСОБА_1 безпечних умов праці, низьким рівнем техніки безпеки та впливом комплексу виробничих шкідливих факторів на шахтіпризвели до того, що позивач отримав професійні захворювання та травму на виробництві. Внаслідок отримання травми ОСОБА_1 зазнає фізичні страждання, фізичний біль, обумовлену важкістю самопочуття та особливостями лікування, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, тобто позивач морально і фізично страждає через погіршення здоров`я, не має змоги вести звичне життя, змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури, лікування, втрату професійної працездатності, тобто змінився його звичний спосіб життя. Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам діючого законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України в п.13 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року (провадження №14-288цс19). Враховуючи наведене, ступінь, тривалість та характер моральних і фізичних страждань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю постійно перебувати на обліку в лікарні та втратою працездатності; враховуючи третю групу інвалідності, встановлену позивачу; з урахуванням вимог справедливості, співмірності та розумності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 150 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, та такий розмір буде достатнім та необхідним. Доводи апеляційної скарги АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди зі 150 000 грн. до 65000 грн. є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Посилання в апеляційній скарзі на відсутність неправомірних дій відповідача є безпідставними. Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу слід зазначити наступне. Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Відповідно до п.8 ч.2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 у цій справі правова допомога надавалася адвокатом Чепурновим В.І. на підставі договору про надання правової допомоги від 25 грудня 2021 року (а.с.81). На підтвердження витрат на правову допомогу суду надано копію ордера, акти виконаних робіт від 30 квітня 2022 року та від 17 травня 2022 року, квитанцію №480023 від 25 грудня 2021 року на суму 15000 грн. (а.с.83, 84, 106). З акту виконаних робіт від 30 квітня 2022 року вбачається, адвокатом Чепурновим В.І. було складено позовну заяву, витрачено 6 годин часу, вартість витрат складає 6000 грн. (а.с.83). З акту виконаних робіт від 17 травня 2022 року вбачається, адвокатом Чепурновим В.І. було складено також відповідь на відзив на позовну заяву, витрачено 2 години часу, вартість витрат складає 1500 грн. (а.с.106). У судових засіданнях у суді першої інстанції адвокат Чепурнов В.І. участі не приймав, оскільки справа у суді першої інстанції розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). Враховуючи, що відповідач заперечував проти стягнення суми на правову допомогу у розмірі 15 000 грн., враховуючи складність справи, співмірність та пропорційність понесених позивачем витрат на правову допомогу щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення стягнутої з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу з 15 000 грн. до 5000 грн., що є належним чином обґрунтованим, не суперечить принципу розумності розподілу судових витрат. За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2022 рокузмінити в частині стягнення з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, зменшивши їх розмір з 15000 грн. до 5000 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат задовольнити частково. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, внаслідок виконання трудових обов`язків змінити в частині стягнення з Акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, зменшивши їх розмір з 15000 грн. до 5000 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова