Постанова 4854 № 400/1248/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/1248/22 Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г. Дата і місце ухвалення: 28.07.2022р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : В січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якому, з урахуванням заяви про врахування описок, допущених в позовній заяві, просив суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за лютий-грудень 2021 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №375; - зобов`язати ГУНП в Миколаївській області здійснити, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №375, нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за лютий-грудень 2021 року у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з березня 2018 року він працює на посаді оперуповноваженого Управління міграційної поліції ГУНП в Миколаївській області. З дати запровадження карантину відповідач виплачував позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни», а саме: з березня 2020 року по січень 2021 року. З лютого по грудень 2021 року ОСОБА_2 зазначеної доплати не отримував, хоча карантин на цей період був продовжений, а його посадові обов`язки не змінились. Позивач вважає, що не виплативши йому доплати з лютого по грудень 2021 року, відповідач порушив його право на отримання грошового забезпечення в належному розмірі. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Миколаївській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 18.02.2021р. по 31.12.2021р. додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №375. Зобов`язано ГУНП в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №375 за період з 18.02.2021р. по 31.12.2021р. пропорційно відпрацьованому ним часу в особливих умовах. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням ГУНП в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, а також на не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 28.07.2022р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що доплата за «короно вірусну інфекцію» є постійною, обов`язковою виплатою на період встановлення карантину, а виконання звичайних посадових обов`язків поліцейського є підставою для обов`язкового її нарахування та виплати. Судом не враховано, що доплата до грошового забезпечення поліцейському на період карантину не входить до складу його грошового забезпечення та виплачується не із бюджетних асигнувань, виділених на утримання працівників поліції. Відповідна доплата здійснюється за рахунок коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, створеного у складі державного бюджету на період дії карантину. Кошти на доплати з вказаного Фонду Кабінет Міністрів України виділяє відповідно до пріоритетності спрямування коштів згідно окремого протокольного рішення. Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок, що посадові обов`язки позивача на посаді оперуповноваженого Управління міграційної служби ГУНП в Миколаївській області свідчать про прийняття ОСОБА_1 участі у забезпеченні життєдіяльності населення при боротьбі з короно вірусною інспекцією, у зв`язку з чим йому належить до виплати відповідна допомога. Згідно довідки Управління міграційної служби ГУНП в Миколаївській області №140/21-2022 від 02.02.2022р. ОСОБА_1 у період з вересня по грудень 2021 року до забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захисту прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) не залучався. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1, п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що з 27.03.2018р. позивач працював на посаді оперуповноваженого Управління міграційної поліції ГУНП в Миколаївській області. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020р. на всій території України карантин. За період з березня 2020 року по 17 лютого 2021 року відповідач провів нарахування та виплату позивачу додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення), що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі Постанова №375). 13.01.2022р. адвокат Захар Турутя, діючи в інтересах позивача, подав до ГУНП в Миколаївській області адвокатський запит щодо причин припинення виплати позивачу вищезазначеної доплати до грошового забезпечення. Листом від 19.01.2022р. №10-аз/05/28-2022 відповідач проінформував позивача про періоди, за які йому було нараховано та виплачено відповідну доплату до його грошового забезпечення. Крім цього, відповідач повідомив позивача, що бюджетні асигнування на виплату додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 18 лютого по 31 грудня 2021 року до ГУНП у Миколаївській області не надходили. Також, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 5 Постанови №375, враховуючи вимоги статті 51 Бюджетного кодексу України, встановлення додаткової доплати до грошового забезпечення, визначеної Постановою №375, за період з 18 лютого по теперішній час поліцейським ГУНП в Миколаївській області не проводились. Вважаючи протиправною бездіяльність ГУНП в Миколаївській області щодо невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення, встановленої Постановою №375, за період з лютого по грудень 2021 року ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , виходив з того, що в період з лютого по грудень 2021 року, за який позивач не отримав додаткової доплати, на території України діяв карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. За висновками суду, відповідач протиправно не нарахував і не виплатив позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення з 18 лютого по 31 грудня 2021 року відповідно до Постанови №375, враховуючи, що за період з 12.03.2020р. по 17.02.2021р. відповідач нараховував і виплачував позивачу таку додаткову доплату, а з 18.02.2021р. посадові обов`язки позивача не змінились, що дає підстави для висновку, що до службових обов`язків ОСОБА_1 , як у 2020 році, так і у 2021 році входило забезпечення життєдіяльність населення, а також внаслідок виконання своїх обов`язків він мав безпосередній контакт з населенням. Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання ГУНП в Миколаївській області у надісланому ОСОБА_1 листі від 19.01.2022р. на відсутність бюджетних асигнувань на виплату додаткової доплати до грошового забезпечення, визначеної Постановою №375, за період з 18.02.2021р. по 31.12.2021р., зазначивши, що такі посилання не підтверджено жодним доказом. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону №580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин. Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах. За приписами п. п. 2-5 вказаної Постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї Постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї Постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади. Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020р. №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок №485). Порядок №485 визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти). Згідно з пунктом 2 Порядку №485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС). Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку №485 визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. На виконання пункту 4 Постанови №375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020р. №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4). З огляду на викладене, рішення щодо визначення персонального переліку поліцейських, які у зв`язку із виконанням службових обов`язків у період дії карантину мали безпосередній контакт з населенням, та встановлення додаткової доплати останнім пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, приймає начальник відповідного органу поліції. З аналізу положень постанови КМУ №375 колегія суддів робить висновок, що підставою для отримання поліцейським доплати за Постановою №375 є одночасна наявність таких умов: робота у період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, та протягом 30 днів з дня його відміни; забезпечення життєдіяльності населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян; наявність безпосереднього контакту з населенням внаслідок виконання обов`язків. Тим самим вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. При цьому, за змістом постанови КМУ №375, виплата здійснюється пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах, тобто враховується час роботи, яка виконувалась за наявності усіх трьох наведених вище умов. Підставою для нарахування та виплати доплати є персональні списки поліцейських, подані до керівника державного органу безпосередніми керівниками поліцейського. Сторонами у справі не заперечується та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу ГУНП в Миколаївській області від 26.07.2021р. №433о/с проведено нарахування та виплату додаткової доплати за січень 2021 року та за період з 01 по 17 лютого 2021 року оперуповноваженому Управління міграційної служби ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 в сумі 7508,98 грн. (січень 2021 року 3978,81 грн., лютий 2021 року 3530,17 грн.). В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що відповідач протиправно не нарахував і не виплатив позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення з 18 лютого по 31 грудня 2021 року відповідно до Постанови №375, враховуючи, що за період з 12.03.2020р. по 17.02.2021р. відповідач нараховував і виплачував позивачу таку додаткову доплату, а з 18.02.2021р. посадові обов`язки позивача не змінились, що дає підстави для висновку, що до службових обов`язків ОСОБА_1 у 2021 році входило забезпечення життєдіяльність населення, а також внаслідок виконання своїх обов`язків він мав безпосередній контакт з населенням. Колегія суддів критично ставиться до таких висновків суду першої інстанції, оскільки з наданих апелянтом матеріалів вбачається, що наказом ГУНП в Миколаївській області №85о/с від 10.02.2021р. лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Корабельного відділу поліції та призначено його на посаду старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Миколаївського районного управління юстиції. Наказом ГУНП в Миколаївській області №151о/с від 09.03.2021р. лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено з посади старшого інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Миколаївського районного управління юстиції та призначено його на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №3 Миколаївського районного управління юстиції. З вказаної посади ОСОБА_1 звільнено наказом ГУНП в Миколаївській області №532о/с від 06.09.2021р. та призначено його на посаду оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Миколаївській області. Таким чином, починаючи з лютого 2021 року ОСОБА_1 тричі було звільнено та призначено на різні посади, що спростовує висновок суду першої інстанції, покладений в основу задоволення позову, про те, що з лютого 2021 року посадові обов`язки позивач не змінилися порівняно з тими, які він виконував протягом березня 2020 року по лютий 2021 року та за виконання яких отримував додаткову доплату до грошового забезпечення у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020р. №375. До того ж, позивачем не доведено його безпосередньої участі у період з 18.02.2021р. по 31.12.2021р. до забезпечення правопорядку і безпеки громадян, що зумовлює безпосередній контакт з населенням в умовах дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Згідно відповіді начальника Управління міграційної полції ГУНП в Миколаївській області від 02.02.2022р., наданої на запит начальника ВПЗ ГУНП в Миколаївській області від 31.01.2022р., старший лейтенант ОСОБА_1 призначений наказом ГУНП в Миколаївській області №532о/с від 06.09.2021р. на посаду оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з нелегальною міграцією) управління міграційної поліції ГУНП в Миколаївській області під час проходження служби у вересні-грудні 2021 року не залучався до забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захисту прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян). З наданих ГУНП в Миколаївській області наказів про затвердження списків на додаткову доплату поліцейським, визначену постановою КМУ від 29.04.2020р. №375 вбачається, що у 2021 році такий наказ відповідачем приймався лише один раз, а саме наказ №433о/с від 26.07.2021р., на підставі якого позивачу було виплачено відповідну доплату. Доказів того, що відповідачем приймались інші накази про визначення персонального переліку поліцейських для здійснення додаткових доплат на період дії карантину в період з 18.02.2021р. по 31.12.2021р., до яких незаконно не включено відомості про ОСОБА_1 , до суду надано не було. Відсутність вказаних наказів ГУНП в Миколаївській області обґрунтовує тим, що у 2021 році ним не отримано фінансування за програмою КПКВК 1007060 «Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобо COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками». Таким чином, оскільки належних та допустимих доказів виконання позивачем службових обов`язків в особливих умовах у спірний період сторонами у справі до суду не надано, при цьому, матеріалами справи підтверджено, що за вказаний період не визначався персональний перелік осіб (поліцейських), яким потрібно установити та виплатити додаткову доплату, тому колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової доплати, передбаченої Постановою КМ України №375 від 29.04.2020р. за період з 18.02.2021р. по 31.12.2021р. При вирішенні спору колегія суддів, на підставі ч.4 ст.308 КАС України, враховує надані відповідачем докази, які не надавалися ним до суду першої інстанції, враховуючи, що у відповідності до п.24 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» на ГУНП покладено обов`язок по забезпеченню та здійсненню заходів правового режиму воєнного стану у Миколаївській області. При цьому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022р. №75 Миколаївська міська територіальна громада віднесена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Колегія суддів звертає увагу, що статтею 9 КАС України закріплений принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, зміст якого розкрито в частині четвертій вказаної статті Кодексу, зокрема, визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Зазначаючи в оскаржуваному рішенні про відсутність в матеріалах справи доказів того чи визначав керівник відповідача персональний перелік працівників Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, яким встановлювались доплати за період з 18.02.2021р. по 31.12.2021р. та чи одержував відповідач бюджетні асигнування на здійснення виплати відповідної доплати з 18.02.2021р. по 31.12.2021р., суд першої інстанції не скористався наданим йому частиною третьою статті 80 КАС України правом витребувати відповідні докази з власної ініціативи, в той час як саме від з`ясування вказаних обставин залежить результат вирішення спору. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи. Оскільки судом першої інстанції при вирішені спору не повно з`ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору, постановлене Миколаївським окружним адміністративним судом рішення від 28.07.2022р. підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року скасувати. Прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення та зобов`язання вчинити певні дії. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 25 жовтня 2022 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова