Постанова 4876 № 904/7654/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.10.2022 року м. Дніпро Справа № 904/7654/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ) суддів: Орєшкіної Е.В., Іванова О.Г. секретар судового засідання: Манець О.В. представники сторін: від позивача: Вагнер Д.В. - адвокат від відповідача: Дубовик С.В. - адвокат розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 р. ( суддя Кеся Н.Б., м. Дніпро ) за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область про стягнення 3 552 805, 69 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень Акціонерне товариство "Укртрансгаз" у серпні 2021 року звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз" про стягнення 2 812 351,24 грн. заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності, 326 068,54 грн. пені, а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 128 838,97 грн. та інфляційні втрати в сумі 285 546,94 грн. за порушення строків оплати за перевищення замовленої ( договірної ) потужності та сплачений судовий збір у розмірі 53 292,09 грн.. В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором № 1512000738 транспортування природного газу від 17.12.2015 р.. У відзиві на позов, Відповідач посилається на відсутність договірних відносин між сторонами, які б врегульовували надання послуги договірної потужності у відповідності до норм законодавства, які розпочали діяти з 01.05.2019 р.. До позовної заяви АТ «Укртрансгаз», у якості доказів та обґрунтування позовних вимог, надано акти наданих послуг, рахунки, звіти про використання замовленої потужності, підписані лише АТ «Укртрансгаз». Дані, викладені в них, АТ «Криворіжгаз» не підтверджує, жодних дій ( оформлення акту звірки, сплати боргу, тощо ) не здійснювало. Таким чином, Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на документи, які складено в односторонньому порядку самим Позивачем, при цьому не надаючи інших первинних документів, які б підтвердили дані з актів, розрахунків, звітів. Також, Відповідачем було подане клопотання про застосування строків позовної давності.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 р. позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз" залишено без задоволення. Рішення суду мотивоване тим, що через відсутність укладених сторонами додатків -1, -2 та договірної потужності у договорі, не можливо встановити обсяги перевищення, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності та здійснених на неї нарахувань не підлягають задоволенню. У зв`язку з визнанням позову необґрунтованим підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося акціонерне товариство "Укртрансгаз", в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуванеим рішення прийнято за неправильного застосування норм матеріального права, а саме: ст. ст. 179, 180, ч. 8 ст. 181 ГК України, ст. ст. 203, 204, 638, 642 ЦК України, п. 5 глави 1 розділу І, п.1 глави 1 розділу VIII, п.п. 10, 15 глави 1, п.1 глави 3 розділу IX, п.6 глави 1 розділу XI, п. 8 глави 1 розділу XI, п.3 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС, розділу III Кодексу ГРС, не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, встановленим обставинам справи. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про відсутність укладених сторонами додатків -1, -2 та договірної потужності у договорі, у зв`язку з чим не можливо встановити обсяги перевищення, позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати перевищення замовленої (договірної) потужності та здійснених на неї нарахувань не підлягають задоволенню. Водночас, на думку Скаржника, матеріалами справи підтверджено, що спірний Договір сторонами виконувався - Відповідач здійснював свою діяльність з розподілу природного газу, яка потребує виробничо-технологічних витрат ( отримання обсягів природного газу ) самим Відповідачем, який протягом спірного періоду травня - грудня2019 рокувикористовував обсяги природного газу для своїх виробничо-технологічних втрат та витрат, які, відповідно були протранспортовані Позивачем магістральним трубопровідним транспортом та щодо яких - Відповідачу було надано послуги з перевищення замовленої ( договірної ) потужності. При цьому Скаржник зазначає, що Відповідачем не надано доказів того ( враховуючи, здійснення ним кожного дня діяльності з розподілу природного газу та отримання коштів за вказані послуги ), що потужність, яку він використав, для розподілу природного газу кінцевим споживачам, які розміщенні на території ліцензованої діяльності AT «Криворіжгаз», була отримана іншим шляхом ( не магістральним трубопроводом ), або надана іншим замовником послуг транспортування, що також є неможливим з технічної точки зору та схеми ( принципу ) переміщення природного газу територією України. Скаржник наголошує на тому, що між сторонами договору було досягнуто згоди, щодо всіх істотних його умов, договір підписано уповноваженими особами та вчинено Відповідачем дії, які свідчать про схвалення й прийняття до виконання вказаного правочину (зокрема вчинення дій в Інформаційній платформі), Договір на транспортування природного газу від 17.12.2015 р. № 1512000738 є чинним, а тому підстав ставити під сумнів факт узгодження сторонами всіх суттєвих умов договору не має. Однак, суд першої інстанції, всупереч положенням ч. 2 ст. 642 ЦК України, ч. 8 ст. 181 ГК України не надав жодної оцінки діям сторін ( Позивача та Відповідача ) спрямованим на фактичне виконання умов Договору, а відтак не встановив правових наслідків таких цій. Враховуючи, що Відповідачем не було подано заявку на розподіл потужності на рік, квартал, місяць, AT «Укртрансгаз» здійснював розподіл потужності Відповідачу на період на добу наперед, відповідно до п. 1 глави 7 розділу IX Кодексу ГТС. Відповідно до п. 2.4 Договору, Відповідач не замовляв послугу фізичного транспортування природного газу за договором № 1512000738, відповідно і потреба у підписанні додатку № 2 до Договору між Позивачем і Відповідачем була відсутня, як в момент укладення Договору, так і у спірний період. Скаржник вважає, що судом першої інстанції повністю проігноровано докази Позивача, які були долучені до матеріалів справи, а саме форми звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт» про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» надану AT «Криворіжгаз» до НКРЕКП за березень -грудень 2019 р.. Беручи до уваги інформацію, зазначену Відповідачем у формах звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна), заборгованість AT «Криворіжгаз», що є предметом розгляду даної справи, є підтвердженою та такою, яка виникла на підставі Договору від 17.12.2015 р. № 15120007В8. Відтак, на думку Скаржника, за таких обставин, посилання суду першої інстанції на правові позиції викладені у постановах Верховного Суду № № 903/904/19 від 23.06.2020 р., № 915/2360/19 від 15.06.2021 р., № 908/3104/19 від 22.06.2021 р., № 904/2611/18 від 23.06.2021 р., № 903/973/19 від 04.08.2021 р., суперечить наступним висновкам Верховного Суду, а саме: ( пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 р. у справі № 922/233/16: пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 757/31606/15-ц ).

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи Від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою. Зокрема, Товариство зазначає, що посилання Скаржника на порушення п. 1 глава 3 розділу ІХ Кодексу ГТС, а також, що розподіл потужності здійснювався на період на добу наперед, а тому підписання додатків -1, -2 не є обов`язкове - безпідставне, адже, як передбачено Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом Газотранспортної системи - транспортування природного газу здійснюється на підставі договору. При цьому, без встановлення попередньої замовленої потужності, яка відповідно до умов договору визначається Додатком -1, не може мати місце будь-яке перевищення договірної потужності. Товариство також вказує на те, що посилання Позивача на порушення судом першої інстанції норми ст. 181 ГК України, відповідно до яких, якщо одна з сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України є безпідставними, оскільки АТ «Криворіжгаз» не здійснювало дій, якими б визнавало перевищення потужностей за договором № 1512000738 від 17.12.2015 р.. Відсутність підписаних додатків до договору свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором, у тому числі, щодо плати за перевищення замовленої потужності. Більше того, відсутність Додатку -1 «Розподіл потужності» взагалі виключає можливість у відповідності до Договору надавати Позивачем послугу замовленої потужності. При цьому, без встановлення попередньої замовленої потужності, яка відповідно до умов договору визначається Додатком -1, не може мати місце будь-яке перевищення замовленої потужності. Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що АТ «Укртрансгаз» в рамках діючого договору № 1512000738 від 17.12.2015 р. до АТ «Криворіжгаз» вже неодноразово звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за добові небаланси, порядок оплати яких не визначено умовами даного договору ( справа № 904/5147/19 ). В задоволені позову було відмовлено. Крім того, Товариство зазначає про те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяв договір № 1512000738 від 17.12.2015 р., яким не передбачено розподіл потужності на період на добу наперед. З 01.05.2019 р. по 31.12.2019 р., між Позивачем та Відповідачем були відсутні будь-які договірні відносини, які б врегульовували надання послуги договірної потужності у відповідності до діючого з 01.05.2019 р. порядку надання таких послуг. Формула, яка передбачена Договором від 17.12.2015 р. у редакції Додаткової угоди № 1 від 30.12.2016 р. у не відповідає формулі розрахунку перевищення договірної потужності, яка підлягала застосуванню починаючи з 01.05.2019 р.. Позивачем не доведено порушеного права, не надано відповідних доказів в обґрунтуванням позову, про що свідчить відсутність додатків -1, -2 Договору. Умовами Договору від 17.12.2015 р. № 1215000738 не передбачено розподіл потужностей на добу наперед. Пропущення строку позовної давності ( подано окреме клопотання про застосування строків позовної давності ).

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.02.2022 р., для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.. Розпорядженням керівника апарату суду від 09.03.2022 р., у зв`язку з припиненням повноважень судді Подобєда І.М., відповідно до ст. 123 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», по справі № 904/7654/21 визначена колегія суддів у складі: суддя-доповідач Кощеєв І. М., судді: Орєшкіна Е.В., Іванов О.Г.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2022 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/7654/21. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 р. по справі № 904/7654/21 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції. Матеріали справи № 904/7654/21 надішли до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 30.06.2022 р.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2022 р. задоволено клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз" про зупинення провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 р. у справі № 904/7654/21 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 921/184/21. Зупинено провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 р. у справі № 904/7654/21 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 921/184/21. Від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до суду надійшло клопотання про поновлення апеляційного провадження у даній справі. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2022 р. поновлено апеляційне провадження у справі № 904/7654/21. Розгляд справи призначено на 20.10.2022 р.. Від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз" електронною поштою до суду надійшла заява про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon". Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2022 р. судове засідання у справі № 904/7654/21, призначене на 20.10.2022 р., вирішено провести з Акціонерним товариством "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon". Від AT Криворіжгаз надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 904/7654/21 на іншу дату до врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» № 1639-ІХ. Своє клопотання Заявник обгрунтовує тим, що 29.08.2021 р. набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» № 1639-ІХ (далі - Закон), згідно з положеннями якого передбачено, що підлягає врегулюванню на умовах цього Закону, зокрема заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 р. включно. AT «Криворіжгаз», як оператор газорозподільної системи, має законодавчо передбачене право на врегулювання не сплаченої станом на 31.12.2020 р. заборгованості перед AT «Укртрансгаз» по договору транспортування природного газу №1512000738 від 17.12.2015 р.. На виконання вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», між AT «Криворіжгаз» та AT «Укртрансгаз» підписаний Акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ станом на 31.08.2022 р., що свідчить про участь сторін у врегулюванні заборгованості відповідно до вказаного Закону. Відтак, Відповідач важає, що на даний час існує об`єктивна причина для врегулювання заборгованості відповідно до вказаного Закону № 1639 - IX, адже предметом розгляду у справі № 904/7654/21 є стягнення заборгованості, яка має бути врегульована до Закону, що зокрема підтверджується підписаним актом звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ. На даний час вирішується питання включення AT «Криворіжгаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. АТ «Укртрансгаз» зазначає, що клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи № 904/7654/21 на іншу дату, зроблено без належного правового обґрунтування, без підтвердження викладеного належними доказами, а відтак є таким, що спрямоване на безпідставне та умисне затягування розгляду даної справи. При цьому, судовий розгляд справи № 904/7654/21 в будь-якому випадку не може вплинути на умови визначені Законом 1639, оскільки врегулюванню підлягає і заборгованість, яка в т.ч. підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили. Однак головною умовою для обґрунтування даних заперечень є той факт, що АТ «Криворіжгаз» не має жодних підстав посилатись на Закон 1639, адже не є учасником правовідносин врегульованим ним. Відповідного рішення про включення АТ «Криворіжгаз» до Реєстру - не приймалося, відповідні відомості відсутні і на офіційному веб-сайті НКРЕКП, доказів зворотного матеріали справи не містять. За таких обставин, поки заінтересовану особу не буде включено до Реєстру, остання не вважається такою, що бере участь в процедурі погашення заборгованості відповідно до положень Закону № 1639- IX, а відтак і дія даного Закону та таку особу не поширюється. При цьому, як наголошує Позивач - Відповідач не має підстав посилатись на Закон № 1639-IX, оскільки 03.12.2021 р. на офіційному веб-сайті НКРЕКП оприлюднено постанову № 2459 від 03.12.2021 р. «Про відмову у включенні АТ «КРИВОРІЖГАЗ» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу». Розглянувши вказане клопотання Скаржника, колегія суддів зазначає наступне. Ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікована Україною 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Враховуючи наведене, та приймаючи до уваги відсутність дійсного обгрунтовання необхідності відкладення розгляду справи, колегії суддів розглядає апеляційну скаргу за участю представників обох сторін, за наявними в справі матеріалами, при цьому подані сторонами до суду першої інстанції докази та відповідні пояснення до суду апеляційної інстанції, дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного судового рішення. Від АТ «Криворіжгаз» надійшло клопотання про призначення у справі № 904/7654/21 комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертній установі Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерту поставити наступні питання: Якими первинними документами підтверджується розрахунок АТ «Укртрансгаз» вартості послуг перевищення замовленої (договірної) потужності АТ «Криворіжгаз» за період з травня по грудень 2019 року? Чи відповідають ці документи вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»? Які точки входу та виходу, в тому числі віртуальні з/до газотранспортної системи було використано АТ «Укртрансгаз» при розрахунку вартості послуг перевищення замовленої (договірної) потужності АТ «Криворіжгаз» у травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2019 р.? Чи підтверджуються документально кількісні показники обсягів потужності газотранспортної системи, право користування якою було надане замовникам згідно з чинними договорами транспортування природного газу, та вільної потужності газотранспортної системи за кожну добу травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада, грудня 2019 р.; кількісні показники вільної та неномінованої потужності газотранспортної системи на добу наперед за кожну добу травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада, грудня 2019 р.? Чи дійсно у травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2019 р. існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи по причині недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій? Якщо так, то визначити як величина відхилень обсягів підтверджених замовникам послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня? Чи існувала в АТ «Криворіжгаз» технічна можливість самостійно відбирати природний газ з газотранспортної системи ( закачувати природний газ з газотранспортної системи в газорозподільні мережі ) на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, враховуючи технічне облаштування газорозподільних станцій перерахованих у додатку № 3 до Договору транспортування природного газу № 1512000738 від 17.12.2015 р., що знаходяться у володінні та користуванні АТ «Криворіжгаз» (на момент виникнення спірних правовідносин)? В яких обсягах у спірний період ( травень грудень 2019 р. ) АТ «Укртрансгаз» закачувало природний газ в газорозподільні мережі АТ «Криворіжгаз» на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, перерахованих у додатку №3 до Договору транспортування природного газу № 1512000738 від 17.12.2015 р., та хто власник такого закачаного природного газу? Своє клопотання, Відповідач обгрунтовує тим, що для об`єктивного встановлення та розгляду всіх обставин даної справи, необхідно опрацьовувати технічні дані про обсяги природного газу, оцінювати результати вимірів таких обсягів в пунктах приймання/передачі природного газу, та перевірити односторонні нарахування Позивачем заборгованості через призму усіх складових застосовуваної формули з економічної точки зору. Неможливо самостійно визначити саме обсяги надання Оператором ГТС послуг транспортування природного газу, та визначити вартість складових послуг, в тому числі послуги перевищення замовленої (договірної) потужності, відтак для вирішення господарського спору необхідні спеціальні знання в галузі технологічного процесу газотранспортної системи, економіки та бухгалтерського обліку, а тому в зазначеній справі необхідно призначити комплексну судово економічну та будівельно - технічну експертизу. АТ «Криворіжгаз» також зазначає, що запропоновані в даному клопотанні питання стосуються виключно дослідження первинних документів і не стосуються встановлення відповідності окремих нормативних актів вимогам закону, надання правової оцінки діям сторін. АТ «Укртрансгаз» у письмових поясненнях зазначає, що клопотання Відповідача про призначення у справі комплексної судової експертизи не відповідає вимогам норм процесуального права в частині обґрунтування дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, а також взагалі не вмотивоване неможливістю надавати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними. Поставлені Відповідачем питання взагалі не стосуються предмета доказування у справі № 904/7654/21 та спростовуються існуючими документами в матеріалах справи, висновкам зробленим Верховним Судом у аналогічних справах. Обґрунтувань зворотному Відповідачем не наведено, у зв`язку з чим призначення комплексної судової експертизи є безпідставним, а мета подання такого клопотання є нічим іншим, як зловживання Відповідачем процесуальними правами та навмисному затягуванні розгляду даної справи. АТ «Укртрансгаз» наголошує на тому, що дані питання повністю підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та їх дослідження і перевірка є одним із елементів судового процесу. Поставлені перед експертом питання не потребують спеціальних знань і зводяться виключно до правової оцінки доказів, що є прерогативою суду. Відтак, винесені Відповідачем на вирішення судового експерта питання можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами, в т.ч. враховуючи правові позиції Верховного Суду з розгляду аналогічних спорів. Більше того, безпідставність та необґрунтованість такого клопотання спростовуються діями самого АТ «Криворіжгаз», який 31.08.2022 року підписав Акт звіряння сум, яким підтвердив наявність у нього заборгованості за Договором № 1512000738 за перевищення замовленої договірної потужності у 2019 році, саме в розмірі заявлених позовних вимог (копія даного Акту звіряння міститься у матеріалах справи). Щодо клопотання АТ «Криворіжгаз» про призначення у справі № 904/7654/21 комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи, апеляційний суд зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 р. у справі №902/834/20, від 13.08.2021 р. у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 р. у справі 927/110/18, від 23.12.2021 р. у справі № 5015/45/11 (914/1919/20). Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 р. у справі № 927/685/20. Апеляційний господарський суд бере до уваги, що Відповідач не подавав клопотання про призначення відповідної експерти до суду першої інстанції. В самому клопотанні про призначення експертизи, заявник не мотивує підстав неможливості їх подання ще до суду першої інстанції, на стадії підготовчого провадження, на якому мала бути вирішено відповідне питання (п. 8 ч. 1 ст. 182 ГПК України). Апеляційний господарський суд зазначає, що з огляду на приписи ст. ст. 13, 14, 42, 74, 80, 164 ГПК України законодавство покладає обов`язок з подання доказів на сторону у справі, зокрема разом із першою заявою по суті справи, сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Також суд апеляційної інстанції бере до уваги висновок Верховного Суду викладений в постанові від 30.03.2018 у справі № 910/24486/16 за яким неналежне виконання стороною свого процесуального обов`язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Суд звертає увагу на те, що у випадку призначення експертиз на стадії апеляційного провадження та отримання відповідних експертних висновків, у справі з`являться нові докази, якого не було в суду першої інстанції. З огляду на усе вище викладене, клопотання АТ «Криворіжгаз» про призначення у справі № 904/7654/21 комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи судом апеляційної інстанції залишається без задоволення протокольної ухвалою. Від AT «Криворіжгаз» надійшло клопотання про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2022 р. у справі № 904/7654/21 терміном на 1 рік до 20.10.2023 р.. Клопотання обгрунтоване тим, що негайне виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду унеможливлюється відсутністю у Відповідача необхідних коштів, а відстрочення виконання рішення суду надасть можливість AT «Криворіжгаз» продовжувати здійснювати господарську діяльність в умовах воєнного стану та забезпечувати регіон безперебійним функціонуванням газорозподільної системи, зберегти для цього матеріально-технічну базу, підтримати економіку держави та сплатити суму заборгованості в повному обсязі після встановленого судом строку. При цьому, відстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покрашення фінансового стану Відповідача, виконання ним зобов`язань як перед Позивачем, так і перед третіми особами. В контексті даної справи, відстрочка виконання рішення суду надасть можливість виконати зобов`язання в першу чергу перед державою, у цей складний час. Крім того, відстрочення відповідатиме інтересам суспільства та забезпечує збереження балансу інтересів сторін, тому що надасть можливість сторонам безперешкодно виконати умови Закону України від 14.07.2021 р. № 1639-ІХ Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу. Разом з тим, відстрочка виконання рішення на один рік жодним чином не порушує право Позивача на стягнення, оскільки обов`язкове виконання такого рішення забезпечує Закон № 1639, який у цьому контексті також виправдовує затримку виконання рішення суду. У запереченнях на клопотання про відстрочення виконання постанови апеляційного господарського суду, АТ «Укртрансгаз» зазначає, що за період до введення воєнного стану, Боржник вчиняв всі дії для уникнення відповідальності за порушення вищезазначеного договору, натомість зараз вживає всіх заходів спрямованих на уникнення сплати заборгованості, в т.ч. намагається відстрочити виконання рішення суду у справі № 904/7654/21. Крім того, тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер. Наявність заборгованості у споживачів перед Боржником надають право останньому захистити свої порушені права в судовому порядку, та після отримання рішення суду вжити заходів з примусового стягнення заборгованості зі споживачів. Боржник не наводить жодних доказів, які б свідчили про його бажання та вжиття ним заходів, спрямованих на врегулювання наявної заборгованості перед Стягувачем. АТ «Укртрансгаз» вважає, що не можуть братися до уваги посилання Боржника на те, що врегулювання заборгованості очікується на підставі Закону, оскільки вказане посилання останнього ґрунтується виключно на основі припущень Боржника. АТ «Криворіжгаз» не надано жодних доказів, які б свідчили про можливість погашення заборгованості останнього перед Позивачем в період на який запитується відстрочення рішення суду, а також не підтверджено належними та допустимими доказами вжиття АТ «Криворіжгаз» заходів спрямованих на врегулювання питання заборгованості перед Позивачем в рамках Закону. З огляду на викладене, відстрочення виконання рішення суду унеможливить виконання АТ «Укртрансгаз» покладених на нього функцій та спричинить ризики у вигляді зриву опалювального сезону та розриву відносин з іноземними контрагентами та за міждержавними угодам. Крім того, АТ «Укртрансгаз» є одним з найбільших платників податків в Україні та відповідно до положень ст. 67 Конституції України зобов`язане сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. В умовах воєнного стану безперебійна сплата податків забезпечує наповнення місцевих бюджетів, підтримку ЗСУ і держави в цілому, недоотримання коштів, в тому числі від АТ «Криворіжгаз» створює ризик невиконання податкових зобов`язань з боку АТ «Укртрансгаз». В судовому засіданні 20.10.2022 р., оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

7. Встановлені судом обставини справи 17.12.2015 р. між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» ( далі Оператор ) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» ( далі -Замовник ) укладено договір транспортування природного газу № 1512000738 (далі-Договір). Відповідно до умов Договору: 2.1. За цим Договором Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг. 2.2. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. 2.3. Послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі -транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї. 2.4. Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатку і (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору. 2.6. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі. 2.7. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів. 2.8. Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу. 3.2. Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором. 4.1. Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг. 8.1. Величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору. 8.4. У випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою B=mE Bd d=1, де В - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за період газового місяця; m - кількість днів в газовому місяці; Вd - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за кожний день газового місяця, яка розраховується для кожного дня перевищення за формулою Вd= Еp x Ті вх рік(Сi вх факт - Сi вх рік) + Еp x Ті вих рік(Сi вих факт - Сi вих рік), і=1 Де z = 1 - до 01 січня 2017 року; z = 2 - з 01 січня 2017 року; р - кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначених в додатку 1 до цього Договору; Вd - вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей за день; Сi вх факт - фактично використана потужність для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу; Сi вх факт - фактично використана потужність для і-тої точки виходу, тис. куб. м/добу; Сi вх рік - договірна потужність річна для і-тої точки входу, тис. куб. м/добу; Ті вх рік - тариф потужності річної для і-тої точки входу; Сi вих рік - договірна потужність річна для ш-тої точки виходу, тис. куб. м/добу; Ті вих рік - тариф потужності річної для і-тої точки виходу. Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості додаткової плати підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 8.4 цього Договору, визначається заданими Оператора. 17.1. Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. 30.12.2016 р. між Позивачем та Відповідачем підписана Додаткова угода №ДУ-1/1512000738 до договору транспортування природного газу № 1512000738 від 17.12.2015 р. ( арк. с. 13-14 Т.1 ). Також між Позивачем та Відповідачем підписано перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу ( арк.с. 15 Т.1). Так, відповідно до п. 8.4 Договору Позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач Відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме: за травень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 1 200,55900 тис.м.3/добу всього на загальну суму 226 459,04 грн.; за червень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 698,37600 тис.м.3/добу всього на загальну суму 131 733,26 грн.; за липень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 897,75116 тис.м.3/добу всього на загальну суму 169 341,00 грн.; за серпень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 1 636,10100 тис.м.3/добу всього на загальну суму 308 614,46 грн.; за вересень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 816,51743 тис.м.3/добу всього на загальну суму 154 018,04 грн.; за жовтень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 1 703,76492 тис.м.3/добу всього на загальну суму 321 377,77 грн.; за листопад 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 3 056,63534 тис.м.3/добу всього на загальну суму 576 567,02 грн.; за грудень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 4 899,80622 тис.м.3/добу всього на загальну суму 924 240,65 грн.. Всього на загальну суму 2 812 351,24 грн.. Відповідно до п. 8.4 Договору Позивачем було направлено на електронну адресу Відповідача в Інформаційній платформі рахунки та Звіти про використання замовленої потужності ( арк.с. 24-39 Т.1 ): рахунок №05-2019-1512000738/ від 31.05.2019 р. на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 226 459,04 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за травень 2019 року; рахунок № 06-2019-1512000738/1000619 від 30.06.2019 р. на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 131 733,26 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за червень 2019 року; рахунок № 07-2019-151200073 8/1000719 від 31.07.2019 р. на оплату за перевищення замовленої ( договірної ) потужності на загальну суму 169 341,00 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за липень 2019 року; рахунок № 08-2019-1512000738/1000819 від 31.08.2019 р. на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 308 614,46 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за серпень 2019 року; рахунок № 09-2019-1512000738/1000919 від 30.09.2019 р. на оплату за перевищення замовленої ( договірної ) потужності на загальну суму 154 018,04 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за вересень 2019 року; рахунок № 10-2019-1512000738/1001019 від 31.10.2019 р. на оплату за перевищення замовленої ( договірної ) потужності на загальну суму 321 377,77 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за жовтень 2019 року; рахунок № 11-2019-1512000738/1001119 від 30.11.2019 р. на оплату за перевищення замовленої ( договірної ) потужності на загальну суму 576 567,02 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за листопад 2019 року; рахунок № 12-2019-1512000738/1001219 від 31.12.2019 р. на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 924 240,65 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за грудень 2019 року. Позивачем також направлено Відповідачу Акти наданих послуг ( перевищення замовленої (договірної) потужності ) від 31.05.2019 р. № 05-2019-1512000738/1000519, від 30.06.2019 р. № 06-2019-1512000738/1000619, від 31.07.2019 р. № 07-2019-1512000738/1000719, від 31.08.2019 р. № 08-2019-1512000738/1000819, від 30.09.2019 р. року № 09-2019-1512000738/1000919, від 31.10.2019 р. № 10-2019-1512000738/1001019, від 30.11.2019 р. № 11-2019-1512000738/1001119, від 30.11.2019 р. № 11-2019-1512000738/1001119, від 31.12.2019 р. № 12-2019-1512000738/1001219 (арк.с. 16-23 Т.1). Згідно з п. 8.4 Договору, в редакції додаткової угоди № ДУ-1/1512000738 до Договору від 30.12.2016 р., підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем. Відповідачем до цього часу не здійснено оплату рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень - грудень 2019 року на загальну суму 2 812 351,24 грн., чим порушено умови п. п. 2, 5 4.1, 8.4 Договору, а також права та інтереси Позивача, як кредитора у спірних правовідносинах. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу ( п. 13.5. Договору ). Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 326 068,54 грн., яка нарахована за загальний період з 01.05.2019 р. по 24.05.2021 р.. На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу 128 838,97 грн. 3% річних та 285 546,94 інфляційних втрат за період з липень 2019 по квітень 2021.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення заборгованості за перевищення замовленої потужності за договором транспортування природного газу, а також нарахованих пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання Відповідачем своїх договірних зобов`язань. Оскільки спір у цій справі стосується суттєвих умов договору транспортування природного газу, то для вирішення цього питання потрібно визначити природу цього договору та норми права, які підлягають застосуванню до регулювання відповідних відносин. Скаржник стверджує, що договір транспортування природного газу є договором надання послуг, крім загальних норм ЦК України та ГК України, він також регулюється спеціальним законодавством про ринок природного газу ( Закон України «Про нафту і газ», Закон України «Про трубопровідний транспорт», Закон України «Про ринок природного газу», Кодекс ГТС, Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності на ринку природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 16.02.2017 р. № 201, Типовий договір транспортування природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2497 ). За доводами Відповідача договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до них застосовуються норми глави 64 ГК України, за таких обставин, до спірних правовідносин мають бути застосовані положення частини п`ятої статті 315 ГК України, відповідно до якої для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Тому, Відповідач просив суд першої інстанції застосувати строки позовної давності до позовних вимог AT «Укртрансгаз». Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Скаржника і вважає помилковим зазначені доводи Відповідача з таких міркувань. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 32 Закону «Про ринок природного газу» (тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Кодекс ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I; тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Натомість відповідно до частини першої статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Закон «При ринок природного газу» та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування. Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (абзац перший пункту 1 глави 1 розділу VIII). Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Норми ЦК України та ГК України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу. Отже, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором ( вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 р. у справі № 921/184/21, відступивши від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 р. зі справи № 920/206/19, від 23.07.2020 р. зі справи № 920/180/19, від 08.12.2021 р. зі справи № 904/949/21, про те що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу ). Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. ГК України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України). Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу. Кодекс ГТС є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності. Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги). За змістом частин першої і другої статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2497 ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу. Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається з підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 ( транспортування ), які згідно з пунктом 2.8 Договору є його невід`ємною частиною. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу. Судом з`ясовано, що додатки -1, -2, до Договору сторонами не укладалися. За оцінкою місцевого господарського суду відсутність зазначених додатків свідчить про неузгодженість сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором. Проте, з таким висновком суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на таке. Відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом. Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону ( пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 ). Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 р. зі справи № 922/189/18. Як вбачається з матеріалів справи, сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання Договору, зокрема звіти про використання замовленої потужності, які містять розрахунок перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою ( договірною потужністю ), а також Акти наданих послуг та Рахунки на оплату ( реєстр файлів відправлених з інформаційної платформи АТ «Укртрансгаз» на адресу АТ "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз". Також, доказами використання Відповідачем потужності (її обсягів) в точках виходу з ГТС до ГРМ є форми звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна') «Звіт» про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» надану AT «Криворіжгаз» до НКРЕКП за березень -грудень 2019. Як вбачається із форми звітності № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна), AT «Криворіжгаз» в розділі II даної звітності зазначає про обсяги використання потужностей, в тому числі зазначає про використану потужність точок надходження природного газу в ГРМ в тому числі і від газотранспортної системи. Вказані звіти подаються до НКРЕКП безпосередньо самим Відповідачем, підписані головним бухгалтером та керівником AT «Криворіжгаз». Так, згідно з пунктами 1, 2, 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу / виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу / виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС). Отже, здійснення господарської діяльності Відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи Позивача мають надходити до газорозподільної системи Відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання Додатку -1 Відповідачем як Замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким Позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період. Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку. Отже, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби Додатки -1 та -2 до Договору не укладаються, що помилково не врахував суд першої інстанції. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 р. у справі № 921/184/21. Відповідно до пунктів 17, 18 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу / виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу / виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму вебсайті перелік точок входу / виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу / виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року. Пунктом 8 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС передбачено, що якщо замовник послуг з транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу / виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу. За змістом пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування. Відповідно до п. 3.2 Договору Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим Договором. У випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату, яка розраховується за формулою наведеною в п. 8.4 Договору. Відповідно до п. 8.4 Договору Позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач Відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме: за травень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 1 200,55900 тис.м.3/добу всього на загальну суму 226 459,04 грн.; за червень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 698,37600 тис.м.3/добу всього на загальну суму 131 733,26 грн.; за липень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 897,75116 тис.м.3/добу всього на загальну суму 169 341,00 грн.; за серпень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 1 636,10100 тис.м.3/добу всього на загальну суму 308 614,46 грн.; за вересень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 816,51743 тис.м.3/добу всього на загальну суму 154 018,04 грн.; за жовтень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 1 703,76492 тис.м.3/добу всього на загальну суму 321 377,77 грн.; за листопад 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 3 056,63534 тис.м.3/добу всього на загальну суму 576 567,02 грн.; за грудень 2019 року було виявлено остаточні обсяги перевищення замовленої потужності в розмірі 4 899,80622 тис.м.3/добу всього на загальну суму 924 240,65 грн.. Всього на загальну суму 2 812 351,24 грн.. Відповідно до п. 8.4 Договору Позивачем було направлено на електронну адресу Відповідача в Інформаційній платформі рахунки та Звіти про використання замовленої потужності ( арк.с. 24-39 Т.1 ): рахунок №05-2019-1512000738/ від 31.05.2019 р. на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 226 459,04 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за травень 2019 року; рахунок № 06-2019-1512000738/1000619 від 30.06.2019 р. на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 131 733,26 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за червень 2019 року; рахунок № 07-2019-151200073 8/1000719 від 31.07.2019 р. на оплату за перевищення замовленої ( договірної ) потужності на загальну суму 169 341,00 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за липень 2019 року; рахунок № 08-2019-1512000738/1000819 від 31.08.2019 р. на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 308 614,46 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за серпень 2019 року; рахунок № 09-2019-1512000738/1000919 від 30.09.2019 р. на оплату за перевищення замовленої ( договірної ) потужності на загальну суму 154 018,04 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за вересень 2019 року; рахунок № 10-2019-1512000738/1001019 від 31.10.2019 р. на оплату за перевищення замовленої ( договірної ) потужності на загальну суму 321 377,77 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за жовтень 2019 року; рахунок № 11-2019-1512000738/1001119 від 30.11.2019 р. на оплату за перевищення замовленої ( договірної ) потужності на загальну суму 576 567,02 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за листопад 2019 року; рахунок № 12-2019-1512000738/1001219 від 31.12.2019 р. на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності на загальну суму 924 240,65 грн. та Звіт про використання замовленої потужності за грудень 2019 року. Позивачем також направлено Відповідачу Акти наданих послуг ( перевищення замовленої (договірної) потужності ) від 31.05.2019 р. № 05-2019-1512000738/1000519, від 30.06.2019 р. № 06-2019-1512000738/1000619, від 31.07.2019 р. № 07-2019-1512000738/1000719, від 31.08.2019 р. № 08-2019-1512000738/1000819, від 30.09.2019 р. року № 09-2019-1512000738/1000919, від 31.10.2019 р. № 10-2019-1512000738/1001019, від 30.11.2019 р. № 11-2019-1512000738/1001119, від 30.11.2019 р. № 11-2019-1512000738/1001119, від 31.12.2019 р. № 12-2019-1512000738/1001219 (арк.с. 16-23 Т.1). Згідно з п. 8.4 Договору, в редакції додаткової угоди № ДУ-1/1512000738 до Договору від 30.12.2016 р., підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем. Договір містить розділ VII «Тарифи», пункти 7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема розподіл потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору. Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 р. № 2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT «Укртрансгаз», яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019 р.. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну(ої) систему(и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн. за 1 000 куб. метрів на добу без ПДВ. Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м-3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи. За результатами дослідження актів наданих послуг апеляційний суд встановив, що тариф, який застосував Позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим регулятором у відповідній точці виходу. Відповідачем не здійснено оплату рахунків за перевищення замовленої (договірної) потужності за період травень - грудень 2019 року на загальну суму 2 812 351,24 грн., чим порушено умови п. п. 2, 5 4.1, 8.4 Договору, а також права та інтереси Позивача, як кредитора у спірних правовідносинах. У зв`язку з простроченням Відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої потужності за травень - грудень 2019 року, Позивачем, на підставах п. 13.5 Договору, ст. 536, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 3 ст. 198, ст. 232 ГК України нараховано Відповідачу пеню у розмыры 326 068,54 грн. ( за загальний період з 01.05.2019 р. по 24.05.2021 р. ), 128 838,97 грн. - 3% річних та 285 546,94 інфляційних втрат за період з липень 2019 по квітень 2021. За таких обставин суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що: акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період травня - грудня 2019 року, надані Позивачем, є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості, що також знайшло своє підтвердження у Акті звіряння підписаного між сторонами 31.08.2022 р., яким АТ «Криворіжгаз» підтвердив наявність у нього заборгованості за Договором № 1512000738 за перевищення замовленої договірної потужності у 2019 році, саме в розмірі заявлених позовних вимог (копія даного Акту звіряння міститься у матеріалах справи). У зв`язку із простроченням Відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої потужності Позивач правомірно нарахував Відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3 % річних. Клопотання Відповідача про застосування строку позовної давності з посиланням на частину 5 ст. 315 ГК України, відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставне, оскільки як зазначалося раніше - договір транспортування природного газу за своєю правовою природою є договором про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу. Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції щодо неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором та необґрунтованість позовних вимог, є безпідставними, та свідчать про порушення судом першої інстанції ч. ч. 1, 3 ст. 86 та ч. 5 ст. 236 ГПК України і, як наслідок, ухвалення необгрунтованого та незаконного рішення, яке підлягає скасування. Заява Відповідача про відстрочення виконання рішення суду не підлягає розгляду судом апеляційної інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Зі змісту даної норми процесуального закону вбачається, що відстрочення або розстрочення виконання будь-якого судового рішення належить до повноважень суду першої інстанції. Подібні правові позиції щодо застосування ст. 331 ГПК України викладені в ухвалах Верховного Суду від 28.01.2019 р. у справі № 902/549/17 та від 16.08.2021 р. у справі № 918/655/20. Враховуючи наведене, у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз" про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2022 р. у справі № 904/7654/21 терміном на 1 рік до 20.10.2023 р. слід відмовити.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає. На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нове рішення про задоволення позову. Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, а позов задоволено.

10. Судові витрати. Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій. Згідно з ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Позивача, судові витрати, понесені Акціонерним товариством "Укртрансгаз" підлягають відшкодуванню та покладаються на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз" ( Відповідач ). На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2022 р. у справі № 904/7654/21 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задовольнити. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - 2 812 351,24 грн. заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності, 326 068,54 грн. пені, 128 838,97 грн. 3% річних від простроченої суми, інфляційні втрати в сумі 285 546,94 грн., за порушення строків оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності та сплачений судовий збір, за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області, у розмірі 53 292,09 грн., про що видати наказ. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 79 938,13 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ. Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем Криворіжгаз" про відстрочення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2022 р. у справі № 904/7654/21 терміном на 1 рік до 20.10.2023 р. відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу. Повний текст рішення складено 25.10.2022 р. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя Е.В. Орєшкіна Суддя О.Г. Іванов