Постанова 4812 № 484/950/22

25.10.22 22-ц/812/844/22 Єдиний унікальний номер судової справи: 484/950/22 Номер провадження: 22-ц/812/844/22 Суддя - доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 жовтня 2022 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: головуючого - Крамаренко Т.В., суддів: Бондаренко Т.З., Темнікової В.І., із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С. без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Кучерою Владиславом Людвиковичем на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2022 року, ухваленого під головуванням судді - Максютенко О.А. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, в с т а н о в и л а : У березні 2022 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є пенсіонером та інвалідом другої групи. Отримує пенсію за віком в розмірі 2714, 42 грн. що є недостатнім для забезпечення життєвих потреб. Інших джерел доходу немає. Має важкі захворювання та у 2017 році пройшла курс хіміотерапії. Кожен рік проходить обстеження та здає аналізи на онкомаркери. У зв`язку з проблемами зі здоров`ям має потребу в ліках та потребує здорового харчування. Кожен місяць купує ліки на суму 100 грн. На даний момент їй потрібно пройти СКТ вартістю 3400 грн. та здати аналізи, які роблять лише в приватній лабораторії вартістю 576 грн. Проходження обстеження та здача аналізів є вкрай важливим так як від результатів обстеження буде залежати подальша схема лікування. До того ж, щомісяця витрачає кошти на оплату житлово-комунальних послуг в середньому 1 500 грн. Старша донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомагає фінансово, а відповідачка по справі донька - ОСОБА_4 самостійно надавати допомогу не бажає, хоча має таку можливість, оскільки займається підприємницькою діяльністю та в літку 2021 року придбала легковий автомобіль. Свого часу вона турбувалась про доньку та виховувала її. Посилаючись на викладене та на те, що відповідачка має змогу надавати матеріальну допомогу на її утримання, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь аліменти на утримання як непрацездатної матері у розмірі 1000 грн, щомісячно з моменту подачі позову до суду та стягувати довічно. У відзиві на позов представник відповідачки просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що викладені обставини в позові не відповідають дійсності. Вона добровільно надає матері фінансову допомогу, хоча сама перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки на її утриманні перебуває син, який навчається у Вищому навчальному закладі на платній основі і якого вона за законом також зобов`язана утримувати. Також по можливості вона надає матеріальну допомогу своєму батькові, який є особою похилого віку. Транспортних засобів на праві власності немає. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2022 року позов задоволено. Стягнуто довічно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1000 грн щомісячно починаючи з 30 березня 2022 року. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду мотивоване тим, що відповідачка є дитиною позивачки, яка є непрацездатною особою та такою, що потребує матеріальної допомоги, за своїм станом здоров`я потребує лікування, що передбачає витрати на придбання ліків, а відтак потребує утримання від своєї доньки. Відповідач не надала суду доказів свого доходу, та неможливості утримувати свою матір, а тому відповідач має можливість матеріально утримувати позивачку. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника адвоката - Кучеру В.Л. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування усіх обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачкою не було достатньо доведено ані факт потреби нею у матеріальній допомозі у зв`язку з хворобою, ані факт наявності у відповідачки можливості надавати таку допомогу. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України). Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Таким вимогам закону оскаржуване рішення не в повній мірі відповідає. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до свідоцтва про народження від 25 жовтня 1980 року, актовий запис № 1056, ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 (а.с.62,68). Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 25 травня 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є пенсіонером за віком, інвалідом 2-ї групи загального захворювання (а.с.5). Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 перебуває на обліку в Первомайському об`єднаному управлінні ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію у розмірі 2 714,42 грн. щомісячно (а.с.7). Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серія 12 ААА № 563991 інвалідність позивачці встановлено безстроково та остання потребує нагляду у онколога (а.с.6). Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Правовідносини, пов`язані з обов`язком повнолітніх дочки, сина утримувати батьків врегульовані Главою 17 Розділу ІІІ СК України (статті 202, 203 СК України). Зазначені норми права не передбачають врахування прожиткового мінімуму, встановленого законом, як обов`язкової умови для стягнення аліментів. Згідно з частиною першою статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Відповідно до статті 203 СК України дочка, син, крім сплати аліментів, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. Згідно зі статтею 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. Непрацездатними є особи, визнані установленим законом порядком інвалідами, що встановлюється медико-соціальними експертними комісіями МСЕК. Критерієм призначення аліментів є те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків. Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги береться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18 дійшов висновку, що тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги. Відповідно до частини першої статті 76, статті 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Звертаючись до суду позивачка посилалася на те, що вона є пенсіонеркою, особою з інвалідністю другої групи, отримує пенсію у розмірі 2 714,42 грн., що є недостатнім для забезпечення життєвих потреб, інших доходів не має. У зв`язку із захворюванням має потребу в ліках та необхідності здорового харчування. Крім того, щомісяця витрачає кошти на оплату житлово-комунальних послуг. Згідно довідки управління адміністративних послуг та реєстрації виконавчого комітету Первомайської міської ради від 04 квітня 2022 року ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29). Відповідно до наданих квитанцій та повідомлень на оплату за житлово-комунальні послуги за період з листопада 2021 року по січень 2022 року нарахування середньомісячної оплати становить 1500 грн. - 1800 грн. без врахування боргу (а.с.9). Починаючи з червня 2017 року та по січень 2022 року у зв`язку із захворюванням позивачка кожні три місяці проходить обстеження у хіміотерапевта та їй призначаються ліки, що підтверджується виписками з медичної картки (а.с.17-34). На підтвердження факту придбання ліків у період з січня по березень 2022 року ОСОБА_2 надала фіскальні чеки на суму 1620,56 грн. (а.с.13-16). Крім того, ОСОБА_2 періодично потрібно проходити медичне обстеження на СКТ в Обласному онкологічному диспансері м. Миколаєві та в лабораторії «Сматртлаб» про що свідчить направлення від 20 січня 2022 року, вартість вказаних послуг становить близько 4000 грн. (а.с.8,10). Отже, встановлене свідчить про те, що позивачка є непрацездатною, потребує постійного медикаментозного лікування, оскільки має онкозахворювання, має дохід - пенсію у розмірі 2714,42 грн., яка виходячи з її стану здоров`я, умов проживання, не може задовольнити її життєві потреби, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність позивачки у матеріальній допомозі, яку відповідачка, яка є донькою позивачки та яка є особою молодого віку, працездатною, отримує дохід та має можливість сплачувати аліменти на утримання матері. Заперечення відповідачки про стягнення з неї аліментів на утримання матері не спростовують потреби її матері у матеріальній допомозі, яку має надавати донька. Разом з тим, стягнувши з відповідачки на користь позивачки аліменти у розмірі 1000 грн. щомісячно судом не було враховано, прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність, який станом на 01 січня 2022 рік становить - 1934 грн., з 01 липня 2022 року - 2027 грн., витрати на лікування у сукупності з іншими витратами. Не було також враховано майновий стан відповідачки, яка має сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та який навчається на денній формі навчання на контрактній основі. До того ж, судом не було враховано, що позивачка має ще й іншу доньку. З урахуванням вказаних обставин, колегія вважає, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно зменшити з 1000 грн. до 500 грн. За таких обставин, рішення суду на підставі п.1ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом зменшення розміру аліментів стягнутих з відповідачки на користь позивачки з 1000 грн. до 500 грн. Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Кучерою Владиславом Людвиковичем - задовольнити частково. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2022 року змінити, зменшивши розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 1000 грн. до 500 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Т.В. Крамаренко Судді: Т.З. Бондаренко В.І. Темнікова Повний текст постанови складено 25 жовтня 2022 року.