Ухвала КАС ВС № 640/17680/20

УХВАЛА 24 жовтня 2022 року м. Київ справа № 640/17680/20 адміністративне провадження № К/990/28359/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №640/17680/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.07.2020 №0156920502 про застосування до позивача штрафних санкцій у вигляді штрафу в сумі 3008,80грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 позовні вимоги задоволено. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.09.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 у справі №640/17680/20. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 13.10.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13.10.2021 (прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні)) адміністративний позов задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.11.2021 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Одночасно суд визначив апелянту строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені недоліки апеляційної скарги. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.11.2021 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув апелянту, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення згідно ухвали від 11.11.2021 поданої відповідачем апеляційної скарги без руху. Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС в м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.01.2022 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Одночасно суд визначив апелянту строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені недоліки апеляційної скарги. За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2022 продовжувався. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.06.2022 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021, а подану відповідачем апеляційну скаргу повернув апелянту, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення згідно ухвали від 17.01.2022 поданої апеляційної скарги без руху. Втретє, 08.07.2022, тобто із значим пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, Головне управління ДПС в м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021. 23.08.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами: клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишив без задоволення; подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України - апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; пункту 1 частини п`ятої статті 296 цього ж Кодексу - ненадання документа про сплату судового збору. При цьому, суд визначив скаржнику строк, впродовж якого особа має право надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин та усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів про сплату судового збору. Зокрема, мотивуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції керувався тим, що скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою після спливу визначеного статтею 295 КАС України строку, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не порушує. А тому, як зазначив суд, відповідачу слід надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом. Тобто, врахувавши факт подання відповідачем неналежно оформленої апеляційної скарги без документа про сплату судового збору, а також поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому клопотання про поновлення з доказами, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або іншими доказами, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційної скарго, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного судового рішення з доводами, що, на думку апелянта, свідчать про поважність причин його пропуску. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визнаного КАС України процесуального строку, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено відсутністю видатків на оплату судового збору, ухвалою суду від 29.11.2021, а у подальшому ухвалою від 16.06.2022 раніше подані ним апеляційні скарги було повернуто. Стверджує, що звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції. Зазначає, що контролюючий орган добросовісно ставився та продовжує ставитись до наявних у нього процесуальних прав та обов`язків. За наведених обставин апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.09.2022, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвало суд також відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору з огляду на його необґрунтованість. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України). Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.08.2022 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання, крім іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України. Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуальних строків, адже наведені відповідачем обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вказувати на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно. Поряд з цим, суд зазначив, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів. Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів « 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції» зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі. Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу «res judicata» (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення. Принцип «res judicata» визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово. 23.10.1996 заява №17748/91, пункт 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Отже, рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу «res judicata» (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах. При цьому, суд повторно звернув увагу, що первинне звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 було реалізовано відповідачем до введення правового режиму воєнного стану на території України, яку в подальшому було повернуто апелянту відповідно до ухвали від 29.11.2021, а в подальшому до ухвали від 16.06.2022. Натомість право повторного звернення з апеляційною скаргою було реалізовано відповідачем лише 08.07.2022, що, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про недоведеність того, що зволікання апелянта у черговому (втретє) поданні апеляційної скарги мало об`єктивно поважні причини. Більш того, як встановив суд, судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі продовжує бути несправленим. Таким чином, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що оскільки зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню. За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції констатує, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2021 у справі №640/17680/20. Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №640/17680/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про скасування податкового повідомлення-рішення. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник