Постанова Київський апеляційний суд № 761/25211/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 761/25211/18 Головуючий у І-й інстанції - Фролова І.В. апеляційне провадження № 22-ц/824/848/2022 Доповідач Заришняк Г.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М. При секретарі - Савлук І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Смєхнова Володимира Афанасійовича , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бевія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-Буд» про відшкодування матеріальної шкоди, упущеної вигоди та моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В : В липні 2018 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ТОВ «Бевія», ТОВ «Пріоритет-Буд» про відшкодування матеріальної шкоди, упущеної вигоди та моральної шкоди. В обґрунтування позову вказувала, що їй, ОСОБА_2 , на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . 03 квітня 2018 року приблизно о 12 годині 33 хвилини на даху чотирьохповерхового будинку АДРЕСА_2 , виникла пожежа із розповсюдженням на квартиру, власником якої є позивач. Актом про пожежу від 03 квітня 2018 року, складеним головним інспектором ВЗНС Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у місті Києві, встановлено, що зазначеною пожежею знищено «дерев`яні та металеві конструкції на площі 60 м2, особисті речі в квартирі № 6 , оргтехніку, побутову техніку в квартирі № 6 , а також пошкоджено підлогу в квартирі № 6 ». Також зазначеним актом встановлено, що ймовірною причиною пожежі є «порушення правил пожежної безпеки під час газозварювальних робіт». Технічним висновком № 51, що складений Дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у м. Києві, встановлено, що «найбільш ймовірною причиною пожежі, яка сталася 03 квітня 2018 року в чотирьохповерховому житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , - є запалювання відкритим полум`ям бітумного матеріалу дерев`яного перекриття на покрівлі даху внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт». Проведення газозварювальних та вогневих робіт, а також інших будівельних робіт, що встановлені актом про пожежу та технічним висновком, здійснювалось в квартирі АДРЕСА_4 , власником якої є ТОВ «БЕВІЯ». Виконання робіт з ремонту покрівлі та супутніх будівельних робіт на об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювалось ТОВ «ПРІОРИТЕТ-БУД». Пожежею, що виникла внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час проведення ремонтних та будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_4 , позивачці завдано значної матеріальної шкоди. Позивачка вказувала, що після пожежі вона неодноразово зверталася до представників відповідачів з метою вирішення питання щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі, проте, відповідачі своєї провини у виникненні пожежі в квартирі позивачки не визнають. Посилаючись на викладене, просила задовольнити позов та стягнути солідарно з ТОВ «Бевія» та ТОВ «Пріоритет-Буд» на свою користь 243 689 грн. 08 коп. матеріальної шкоди, 5 512 000 грн. 00 коп. упущеної вигоди, а також 150 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі. Судові витрати просила покласти на відповідачів. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року позов залишено без задоволення. В апеляційній скарзі адвокат Смєхнов В.А. , діючий в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В поданому відзиві ТОВ «Бевія» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-Буд» правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористалося. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивачки підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Представник ТОВ «Бевія» проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним. Представник ТОВ «Пріоритет-Буд» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання Товариство повідомлялося належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог. Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що власником квартири АДРЕСА_1 , є позивачка ОСОБА_2 . Вказана квартира належить останній на підставі свідоцтва про право власності від 24 жовтня 2007 року, виданого на згідно наказу Головного управління житлового забезпечення від 09 жовтня 2007 року за №1798-С/КІ. З матеріалів слідує, що на підставі договору купівлі-продажу від 04 травня 2017 року ТОВ «БЕВІЯ» є власником квартири АДРЕСА_4 , що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Судом встановлено, що 03 квітня 2018 року приблизно о 12 годині 33 хвилин на даху чотирьохповерхового будинку АДРЕСА_2 , виникла пожежа із розповсюдженням на квартиру, власником якої є позивачка. Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка ОСОБА_2 вказувала, що пожежа виникла внаслідок здійснення ТОВ «Пріоритет-Буд» на замовлення ТОВ «БЕВІЯ» газозварювальних та вогневих робіт, а також інших будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_4 , що також підтверджується Актом про пожежу від 03 квітня 2018 року, складеним головним інспектором ВЗНС Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у місті Києві та Технічним висновком № 51 Дослідно-випробувальної лабораторії аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у м. Києві. Так, Актом про пожежу від 03 квітня 2018 року, складеним головним інспектором ВЗНС Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у місті Києві, встановлено, що виниклою пожежею знищено «дерев`яні та металеві конструкції на площі 60 м2, особисті речі в квартирі № 6 , оргтехніку, побутову техніку в квартирі № 6 , а також пошкоджено підлогу в квартирі № 6 ». Також даним актом встановлено, що ймовірною причиною пожежі є «порушення правил пожежної безпеки під час газозварювальних робіт». З технічного висновку № 51, складеного Дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у м. Києві, слідує, що «найбільш ймовірною причиною пожежі, яка сталася 03 квітня 2018 року в чотирьохповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , - є запалювання відкритим полум`ям бітумного матеріалу дерев`яного перекриття на покрівлі даху внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт». Проведення газозварювальних та вогневих робіт, а також інших будівельних робіт, що встановлені актом про пожежу та технічним висновком, здійснювалось в квартирі АДРЕСА_4 , власником якої є ТОВ «БЕВІЯ». Виконання робіт з ремонту покрівлі та супутніх будівельних робіт на об`єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри (Комінтерну), будинок 22, здійснювалось працівниками ТОВ «ПРІОРИТЕТ-БУД», що підтверджується договором № ПБ-02 будівельного підряду від 26 лютого 2018 року, укладеним між ТОВ «БЕВІЯ» та ТОВ «ПРІОРИТЕТ-БУД». Вказані докази відповідачами ТОВ «Бевія» та ТОВ «Пріоритет-Буд» не спростовані. Матеріалами справи встановлено, що 26 лютого 2018 року між ТОВ «Пріоритет-Буд» та ТОВ «Бевія» був укладений договір будівельного підряду №ПБ-02, за умовам якого підрядник зобов`язується за завданням замовника, відповідно до умов договору та проектної документації на об`єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 (далі «Об`єкт»), виконати будівельні роботи по ремонту покрівлі та здати їх замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані роботи відповідно до умов договору. В пункті 4 договору, в якому визначені обов`язки сторін, передбачено, що підрядник зобов`язаний своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені календарним планом, і здати замовнику в стані, що відповідає вимогам замовника, проектній документації і діючим ДБН України; поставляти на місце виконання робіт необхідні матеріали, конструкції, устаткування, комплектуючі; інформувати замовника про укладення договорів субпідряду зі спеціалізованими організаціями, що залучаються для виконання робіт за цим договором, і забезпечувати контроль за ходом робіт, що виконується ним, забезпечувати на місці виконання робіт вжиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежній безпеці і охороні праці на будівельному майданчику. Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. Згідно з ч.1 статті 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (стаття 849 ЦК України). Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Частинами 1,4 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Відповідно до ч. 1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду наведено у статті 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2018р. у справі №902/320/17). Відповідно до вимог ч.2 ст.1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2021 року у справі № 753/10817/16-ц) зроблено правовий висновок про те, що невиконання чи неналежне виконання підрядником умов договору не звільняє замовника від відповідальності перед третіми особами, які не є стороною договору підряду. Зі справи вбачається що саме відповідач ТОВ «Бевія», як замовник та власник квартири, зобов`язано було вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки проведення робіт, передбачених договором підряду, у тому числі здійснювати контроль за виконаннями підрядником покладених на нього обов`язків своєчасно та належним чином. Відповідач ТОВ «Бевія» ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій не довів відсутність вини у його діях (бездіяльності) та відсутність причинно-наслідкового зв`язку між неналежним виконанням ремонтних робіт підрядчиком та виниклою пожежею. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про те, що підрядником для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, було одержано спеціальний дозвіл, що передбачено ч.3 ст. 837 ЦК України. Відповідно до ч.ч.1,2, ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частинами 1,2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). За правилом ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Враховуючи наведене, стороною позивача доведено належними та достовірними доказами наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди ТОВ «Пріоритет-Буд» та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення завданої шкоди. Визначаючи розмір такої шкоди, колегія суддів приймає до уваги висновок про оцінку вартості збитків, що виникли внаслідок пожежі покрівлі за адресою: АДРЕСА_5 , проведеного суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 за яким вартість такого збитку становить 187 101 грн. 67 коп. Вказаний висновок сумнівів у колегії суддів не викликає, оскільки стороною відповідача належними доказами не спростований. При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у Акті про пожежу від 03 квітня 2018 року, складеному головним інспектором ВЗНС Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у місті Києві, та Технічному висновку № 51, складеному Дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у м. Києві, зазначається лише ймовірна причина виникнення пожежі, тобто, відсутні відомості щодо точних причин виникнення пожежа, та/або заподіювача даної пригоди, оскільки відповідачами під час розгляду даної справи не заперечувалось та не було спростовано факт проведення ремонтних робіт на даху будинку. Здійснення газозварювальних та вогневих робіт, а також інших будівельних робіт також були встановлені в Технічному висновку№51, і які в сукупності з іншими доказами підтверджують факт проведення вогневих робіт на покрівлі будинку працівниками ТОВ «Пріоритет-Буд». Так, в розділі 8 Технічного висновку №51, щодо опису ознак, що вказують на осередок загорання та опис розташування устаткування, меблів, предметів у приміщенні, де виникла пожежа, зазначено, що в ході огляду місця події, з урахуванням шляхів розповсюдження полум`я, складу та кількості пожежного навантаження було встановлено, що осередок пожежі знаходився на даху житлового будинку. На даний перебіг подій вказують наступні осередковані ознаки: найбільше вигорання спалимих матеріалів дерев`яного перекриття; сліди проведення вогневих робіт; вигорання кіптяви з утворення білих плям. Також п.9 вказаного висновку щодо розгляду можливих причин виникнення пожежі й ймовірних джерел запалювання встановлено, що на даху будівлі та в елементах покрівлі електромереж прокладено не було будь-яких електричних приладів та проводів з ознаками аварійного режиму роботи в осередковій зоні пожежі теж не виявлено, тому версія про можливість виникнення пожежі внаслідок аварійного режиму роботи електромережі відхиляється. Вказане також узгоджується з фотографіями доданими,до Технічного висновку №52, які робились на місці подій одразу після гасіння пожежі. З пояснень свідка ОСОБА_4 - начальника Дослідно-випробувальної лабораторії аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у м. Києві, допитаного судом першої інстанції, слідує, що дерев`яні конструкції не могли загорітись в інший спосіб, ніж від контакту з відкритим полум`ям газової горілки, яку використовували робочі під час проведення вогневих робіт на даху будівлі. З показів свідків Шкіринців - чоловіка та дружини, допитаних судом першої інстанції, слідує, що вони робили ремонт в квартирі №5 , яка належить ТОВ «Бевія». Окрім в них, в цій квартирі також знаходились й інші працівники, які займались ремонтними роботами на даху будинку саме над цією квартирою. Вказані чоловіки принесли в квартиру газовий балон, розташували його на балконі, з`єднали з газовою горілкою, яку підняли на дах будинку і там робили ремонтні роботи. Вказані свідки також показали, що 03 квітня 2018 року, коли вони робили ремонт в зазначеній квартирі, то бачили, що хлопці, які робили ремонт на даху будинку, почали бігати в квартиру за водою, яку виносили з собою в пластикових пляшках, а потім один і з них перекрив вентиль на газовому балоні і після чого вказані працівники зовсім зникли з квартири №5 . При цьому свідки зазначили, що вони особисто бачили, як працівники, що робили ремонтні роботи на даху будинку, намагались підняти на дах газовий балон. Також в розмові працівники ТОВ «Пріоритет-Буд» повідомили свідків, що роблять ремонтні роботи на даху будинку над квартирою №5 . В матеріалах справи міститься фототаблиця з місця пожежі, вказані фотографії були зроблені одразу після пожежі. Так, на фото 1, 2 в різних місцях на даху будинку знаходиться бітумний рулонний матеріал фірми «Техніколь», який призначений для використання як гідроізоляція будівельних конструкцій. Цей матеріал виготовлений для його направлення залізобетонне покриття даху будинку. На фото №3 цей бітумний матеріал частково оплавився від пожежі. На фото №4 газовий балон, який знаходиться на балконі в квартирі №5 . На фото №5 газовий шланг з`єднує газовий балон, розміщений на балконі квартири №5 , та газову горілку, що знаходиться на даху будинку. На фото №6 - газова горілка для розпалювання відкритого полум`я для плавлення рулонного бітумного матеріалу фірми «Техніколь». На фото №6 зафіксовані пошкоджені речі та стан квартири №6 після пожежі. Таким чином, пояснення свідків ОСОБА_4 - начальника Дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у м. Києві та подружжя Шкіринців, які проводили ремонт в квартирі №5 , належній ТОВ «Бевія», повністю узгоджуються з фотографіями з місця пожежі, і в сукупності є доказами проведення на покрівлі будинку працівниками ТОВ «Пріоритет-Буд» вогневих робіт з порушенням техніки безпеки, що і спричинило пожежу, яка заподіяла шкоду позивачці. Вказане не спростовано відповідачами належними та достовірними доказами. Для виникнення в особи обов`язку з відшкодування шкоди за змістом вимог частини другої статті 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв`язок між збитками та протиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб`єктивного складу відповідних відносин, зокрема, наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника. Отже, якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.05.2018р. у справі № 923/342/16 та у постановах Верховного Суду України від 15.09.2015р. у справі № 6-1083цс15р. від 28.11.2011 р.у справі № 3-117гс11. Крім того, статтею 2 Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників, а жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах, на дачах і садових ділянках - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму. Згідно із п.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року №26, забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших приватних, окремо розташованих господарських споруд і гаражах, на територіях , а також у дачних будинках, на садових ділянках, покладається на їх власників чи наймачів, якщо інше не обумовлено договором найму. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе стягнути на користь позивачки завдану їй матеріальну шкоду в сумі 187 101,67 грн. саме з ТОВ «Бевія», як замовника та власника квартири. Також підлягають задоволенню й позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування вартості знищеного пожежею особистого одягу позивачки в сумі 49 567,41 грн. та витрат з хімічної чистки пошкоджених речей, виконаної в ТОВ «Будинок побуту «Столичний», в сумі 4020 грн., оскільки такі вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами (актом про пожежу, фототаблицями з місця пожежі, квитанціями ). Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивачки становить 240 689, 08 грн.(187 101,67+49 567,41+4200=240 689, 08). Підлягає також відшкодуванню з відповідача ТОВ «Бевія» сума 3000 грн., яка була сплачена позивачкою за надання послуг з визначення розміру збитку, спричиненого пожежею, що підтверджується квитанцією №4611 від 20 квітня 2018 року. Окрім того, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна. На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини. Відповідно до роз`яснень, викладених в п.3 та в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості. Судом встановлено, що внаслідок пожежі, що виникла в результаті винних та неправомірних дій відповідача ТОВ «Бевія», було пошкоджено майно позивачки, в зв`язку з чим вона зазнала переживань та моральних страждань, витратила багато часу на поїздки о ремонтно-будівельних організацій, житлово-будівельних організацій, правозахисників, експертної установи з метою визначення вартості відновлювального ремонту, отримання необхідних документів для підтвердження шкоди, що завдало позивачці моральних страждань. При визначенні суми заподіяної позивачці моральної шкоди, апеляційний суд враховує конкретні обставини справи,обсяг та тривалість завданих ОСОБА_2 моральних страждань, їх характер, та з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним відшкодувати на користь позивачки моральну шкоду в сумі 20 000грн. Поряд з цим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині стягнення упущеної вигоди. Упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення (Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 923/700/17). Згідно з ч.1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. За правилом ч.1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. З наданого позивачкою попереднього договору вбачається, що він не є нотаріально посвідченим, тобто сторонами договору не додержано вимог закону про нотаріальне посвідчення попереднього договору, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення упущеної вигоди. Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити частково та стягнути з ТОВ «Бевія» на користь ОСОБА_2 завдану майнову шкоду у сумі 243 689 грн. 08 коп., а також моральну шкоду у сумі 20 000 грн. У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з ТОВ «Бевія» на користь позивачки судовий збір в сумі 6 909 грн. 36 коп. за подачу позовної заяви та 10 364 грн. 52 коп. за подачу апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Смєхнова Володимира Афанасійовича , діючого в інтересах ОСОБА_2 , - задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бевія» на користь ОСОБА_2 завдану майнову шкоду у сумі 243 689 грн. 08 коп., а також моральну шкоду у сумі 20 000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бевія» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 6 909 грн. 36 коп. за подачу позовної заяви та 10 364 грн. 52 коп. за подачу апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту виготовлення повної постанови. Повна постанова виготовлена 07 жовтня 2022 року. Головуючий Судді: