Постанова 4855 № 580/9724/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/9724/21 Суддя (судді) першої інстанції: Трофімова Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, яким просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 23 липня 2021 року № 232850001790 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 з 26 серпня 2021 року пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 23 липня 2021 року № 232850001790 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 липня 2021 року про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення. - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Додатково зазначив, що позивачем до заяви про призначення пенсії було надано лише довідку від 14 липня 2021 року №3021, копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , довідку від 25 травня 2021 року №122. Позивач подала до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в її задоволення оскільки до заяви про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку було надано зокрема копію посвідчення громадянина, який постійно проживав на території посиленого радіологічного контролю 4 категорії від 24 грудня 1992 року серія НОМЕР_2 , що дає право на призначення відповідної пенсії. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 . Відповідно до копії посвідчення від 24 грудня 1992 року серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках категорія

4. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23 липня 2021 року №232850001790 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку оскільки наданими документами підтверджено, що особа станом на 01 січня 1993 року проживала у зоні посиленого радіологічного контролю 3 роки 3 місяці 12 днів. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 03 вересня 2021 року №2300-0211-8/50946 на заяву позивача від 26 серпня 2021 року №2430 про призначення пенсії повідомило, що рішенням від 23 липня 2021 року №232850001790 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідних документів. Вважаючи протиправним рішення від 23 липня 2021 року №232850001790, позивач звернувся з позовом до суду. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення від 23 липня 2021 року №232850001790 критеріям обґрунтованості та вмотивованості. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років ( із зменшенням віку - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років). Пунктом 4 ч. 1 статті 11 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років. Судом встановлено, що згідно з копією посвідчення від 24 грудня 1992 року серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1992 роках категорія

4. Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 03 вересня 2021 року №2300-0211-8/50946 на заяву позивача від 26 серпня 2021 року №2430 про призначення пенсії повідомило, що рішенням від 23 липня 2021 року №232850001790 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідних документів, водночас 26 серпня 2021 року позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області разом з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку були додані документи: посвідчення серії НОМЕР_2 , довідка КНП "Канівський центр первинної медико-санітарної допомоги", довідку Канівського комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №4 "білочка", трудову книжку, лист Запорізького державного медичного університету, лист Вітебського медичного університету, довідку Канівської міської ради. Водночас колегія суддів звертає увагу, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 03 вересня 2021 року №2300-0211-8/50946 не є предметом оскарження даної справи. Відповідно до п. 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів працівник сервісного центру видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Суд апеляційної інстанції наголошує, що матеріали справи не містять копій заяв позивача про призначення пенсії, розписок із зазначенням дати прийняття заяв та переліку одержаних і відсутніх документів. Як зазначено вище, рішенням від 23 липня 2021 року №232850001790 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Згідно з відмітки печатки на оскаржуваному рішенні, останнє прийнято Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Отже з урахуванням викладеного Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не є належним відповідачем щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення від 23 липня 2021 року №232850001790, водночас позивач не визначав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в якості відповідача, судом першої інстанції під час розгляду справи питання про залучення співвідповідача не вирішувалось. Колегія суддів звертає увагу, що переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження суд позбавлений можливості в межах наданої йому КАС України компетенції виправити такий недолік та розглянути вказану справу по суті, оскільки ч. 7 ст. 48 КАС України визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено. Даний висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16, від 17 червня 2020 року по справі №127/6881/17 та від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17. При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача. Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в частині. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області - задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року - скасувати в частині задоволених позовних вимог. Прийняти в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді А.Ю. Коротких І.В. Федотов