Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/14633/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/14633/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Собківа Я.М., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просив: - визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо винесення рішення №104850004480 від 09.09.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; - визнати за ОСОБА_1 право на пільгову пенсію за віком та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до п. 3 ст. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто з 03.09.2021. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 09.09.2021 №104850004480 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 24.08.2021 на підставі пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Яготинським РВ ГУ МВС України в Київській області 04.01.1997. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 03.09.2021 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту "в" статті 13 Закону №1788, яка була направлена за принципом екстериторіальності для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом направило позивачу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 09.09.2021 №104850004480, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Так, у спірному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі ім.Бондаренка у 1983 році та у 1985 році, оскільки даний період перетинається з періодом навчання (01.09.1983-24.07.1985), а уточнююча довідка з помісячною розбивкою вироблених трудоднів відсутня. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 25.05.2018 по 16.07.2019 на посаді тракториста-машиніста, оскільки довідка від 16.07.2019 №91-ХА не відповідає вимогам п.20 Порядку №637. Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788, в редакції до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ (далі - Закон № 213) пункт "в" статті 13 Закону №1788 викладений в такій редакції: "на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців". Отже, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ у пункті "в" статті 13 Закону №1788 було збільшено загальний стаж, необхідний для призначення пенсії з 25 років до 30 років та запроваджено правила поетапного збільшення загального стажу. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058) у редакції Закону №2148 на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 20року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом №

213. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: "в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;". Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій трактористам-машиністам, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - стаття 13 Закону № 1788 у редакції до прийняття Закону №213 та стаття 114 Закону № 1058 у редакції Закону № 2148. Таким чином, вимоги вищевказаних законів містять розбіжність відносно щодо розміру загального стажу для призначення пенсії за віком чоловікам, які працювали трактористами-машиністами, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, який складає 25 років за пунктом "в" статті 13 Закону №1788 у редакції до прийняття Закону № 213 та 30 років за пунктом 3 частини другої статті 114 Закону № 1058 у редакції Закону №2148. За вказаних обставин, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність. Так, суд зауважує, що у справах "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14.10.2010) та "Серков проти України" (заява № 39766/05, рішення від 07.07.2011) Європейський суд з прав людини дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. Враховуючи частину першу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та № 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли загальний трудовий стаж має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 25 років. Відповідач, посилаючись у рішенні від 09.09.2021 №104850004480 на підпункт 3 часину другу статті 114 Закону №1058, не врахував правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь пенсіонера. Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 101211541), в якій вказано, що оскільки норми Закону №1788-ХІІ, з урахуванням Рішення №1-р/2020, та Закону №1058-ІV регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням свого правового висновку, викладеного в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56), зауважила, що застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV. Отже, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1/-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи чоловіки, які працювали трактористами-машиністами, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. При цьому, суд наголошує на тому, що відповідач ані в спірному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву не вказав, які саме конкретні періоди роботи позивача не були включені до пільгового стажу. Згідно з частинами першою-другою статті 44 Закону №1058 (в редакції, яка була чинна на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Частиною першою статті 45 Закону №1058 встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частина друга статті 45 Закону №1058). Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону №1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1). Абзацом 2 пункту 4.2 Порядку №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пунктом 4.7 Порядку №22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.02.1985 позивач працював на наступних посадах: - з 10.02.1986 по 31.03.2001 - був членом колгоспу ім.Бондаренко (1986-1987 рр. - працював фуражиром; 1987-1988 рр. - служба в армії; 1989 р. - фуражиром; 1990-1991 рр. - поральником ВРХ; 1992-2001 рр.- трактористом); - з 01.04.2001 по 01.03.2008 - трактористом в ДП "Богданівське"; - з 03.03.2008 по 25.12.2008 - трактористом у філії «Яготинська» Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна"; - з 23.04.2009 по 28.12.2009 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у філії "Яготинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна"; - з 07.04.2010 по 10.01.2011 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у філії "Яготинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна"; - з 01.04.2011 по 22.12.2011 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у філії "Яготинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна"; - з 26.03.2012 по 13.12.2012 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у філії "Яготинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна"; - з 29.01.2013 по 28.11.2013 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у філії "Яготинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна"; - з 04.04.2014 по 26.11.2014 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у філії "Яготинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна"; - з 05.03.2015 по 20.11.2015 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у філії "Яготинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна"; - з 25.07.2016 по 09.12.2016 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у філії "Яготинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна"; - з 27.12.2016 по 28.12.2017 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва в ДП "Богданівське" ТОВ "Агро Інвест Україна"; - з 29.12.2017 по 24.05.2018 - трактористом-машиністом у Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Придніпровський край"; - з 25.05.2018 по 01.07.2021 - трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хоробор Агро". Відповідно до листа-роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства. У спірному рішенні відповідач зазначив, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі ім.Бондаренка у 1983 році та у 1985 році, оскільки даний період перетинається з періодом навчання (01.09.1983-24.07.1985), а уточнююча довідка з помісячною розбивкою вироблених трудоднів відсутня. Так, відповідно до архівної довідки Яготинського міського трудового архіву від 28.08.2021 №0403/251 позивач у період з 1981 по 1985 року працював у Дочірньому підприємстві "Богданівське" та здійснював різні роботи. У вказаному документі зазначені відпрацьовані позивачем людино-дні та розмір виплаченої йому заробітної плати. Відповідно до трудової книжки (аркуші трудової книжки 46-49) позивач у 1981-1984 роках працював на різних посадах, у 1985 році - фуражиром. Згідно з дипломом серії НОМЕР_3 від 25.07.1985 ОСОБА_1 у період з 01.09.1983 по 24.07.1985 навчався за професією помічника машиніста тепловозу-електровозу. Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що навчання позивача у вказаному закладі освіти у період з 01.09.1983 по 24.07.1985 здійснювалось саме на денній формі навчання. У зв`язку з цим, суд не погоджується з позицією відповідача щодо не підтвердження довідкою Яготинського міського трудового архіву від 28.08.2021 №0403/251 роботи позивача у Дочірньому підприємстві "Богданівське" у вказаний період. Отже, суд вважає, що відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача період його роботи з 01.09.1983 по 24.07.1985. Також, у спірному рішенні відповідач зазначив, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 25.05.2018 по 16.07.2019 на посаді тракториста-машиніста, оскільки довідка від 16.07.2019 №91-ХА не відповідає вимогам п.20 Порядку №637. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що довідка від 16.07.2019 №91-ХА не відповідає зразковій формі довідки. Водночас, позивачем додано до заяви про призначення пенсії довідку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хоробор Агро" від 16.07.2019 №91-ХА, з якої вбачається, що ОСОБА_1 працював у товаристві на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського товариства з 25.05.2018 по теперішній час. За правилами статті 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатком №5 до Порядку №637 визначено форму довідки, якою передбачено необхідність зазначення найменування списків та їх номерів. Суд наголошує на тому, що аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Суд зазначає, що довідка СТОВ "Хоробор Агро" від 16.07.2019 №91-ХА дійсно не відповідає зразковій формі довідки, яка встановлена Додатком №5 до Порядку №637. Разом з тим, необхідність надання уточнюючої довідки вимагається лише у випадку не зазначення відомостей щодо роботи у трудовій книжці особи. Суд наголошує на тому, що трудова книжка позивача містить належним чином оформлені записи про призначення та звільнення його з посади тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хоробор Агро" . Таким чином, як вірно було зазначено судом першої інстанції, трудова книжка ОСОБА_1 є належним доказом, який підтверджує його роботу у період з 25.05.2018 по 16.07.2019. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було враховано до загального страхового стажу позивача період його роботи в колгоспі ім. Бондаренка з 1992 року по 2017 рік. Проте, вказаний період роботи позивача не був врахований до пільгового стажу позивача, з огляду на ненадання ОСОБА_1 уточнюючих довідок про роботу. Водночас суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні не вказано про не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 1992 року по 2017 рік, тобто обставини, викладені у відзив на позовну заяву, не були покладені в основу спірного рішення. Щодо архівної довідки Яготинського міського трудового архіву від 28.08.2021 №04-03/252, в якій у графі "відомості про роботу" за період з 1992 року по 2005 року вказано "-//-" без зазначення займаної позивачем посади, суд зауважує, що трудова книжка позивача містить належним чином оформлені записи про його роботу трактористом-машиністом за період з 1992 року по 2017 рік, а тому вимога відповідача щодо необхідності надання ОСОБА_3 уточнюючих довідок на підтвердження періоду роботи є безпідставною. Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем додані до матеріалів справи накази Філії "Яготинська" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" від 03.03.2008 №6-к, від 25.12.2008 №115-к, від 23.04.2009 №34-к, від 28.12.2009 №199-к, від 07.04.2010 №50-к, від 10.01.2011 №3-к, від 01.04.2011 №55-к, від 21.12.2011 №152-к, від 26.03.2012 №50-к, від 11.12.2012 №139-к, від 29.01.2013 №10-к/тр, від 25.11.201 №140-к/тр, від 03.04.2014 №55-К/тр, від 26.11.2014 №139-к/тр, від 05.03.2015 №31/К/тр, від 20.11.2015 №121-к/тр, від 22.07.2016 №71-К/тр, від 09.12.2016 №93-к/тр про призначення та звільнення позивача з посади тракториста-машиніста. Згідно з частиною шостою статті 56 Закону №1788 при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. За таких обставин, сукупний пільговий стаж ОСОБА_1 свідчить про наявність у нього права на призначення пенсії за віком відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону №1788. Як вбачається з позовної заяви, позивач просив суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо винесення рішення №104850004480 від 09.09.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Оскільки відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії була оформлена рішенням, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з метою повного та ефективного захисту прав позивача необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 09.09.2021 №104850004480. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, за умови підтвердження матеріалами справи права позивача на таке призначення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Таким чином, оскільки позивач досяг пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії за віком, 23.08.2021 (55 років), тримісячний строк для подання заяви про таке призначення почав свій перебіг з 24.08.2021. Матеріали справи свідчать, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 03.09.2021, тобто в межах трьохмісячного строку, передбаченого для подання заяви про призначення пенсії, внаслідок чого пенсія має бути призначена з дня, що настає за днем досягнення позивачем пенсійного віку, тобто з 24.08.2021. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Я.М.Собків суддя В.В.Файдюк