Постанова 4813 № 506/159/22

Номер провадження: 22-ц/813/8151/22 Головуючий у 1-й інстанції:Чеботаренко О.Л. Єдиний унікальний номер судової справи:506/159/22 Доповідач Базіль Л. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.10.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) - Базіль Л.В., суддів: Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., секретар Кузьміч Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГОРЛИК" на ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 31 серпня 2022 року, постановлену у складі судді Чеботаренко О.Л. в цивільній справі №506/159/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГОРЛИК" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування. 26.04.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Красноокнянського районного суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГОРЛИК" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі. Позовні вимоги мотивував тим, що він 03.02.2020 року набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 5123181700:01:002:0057, загальною площею 6,19 га., з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказана земельна ділянка за життя батька була ним передана відповідачу в оренду терміном на 20 років на підставі договору оренди від 19.02.2008 року. Договір зареєстровано 03.09.2009 року в установленому законом порядку. Пунктами 7,8,9 укладеного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% вартості земельної ділянки, по натуральній виплаті додаткова угода; орендна плата вноситься у такі строки - 20.08 і 30.12 з урахуванням індексації. Однак, у порушення умов укладеного договору відповідач орендну плату за 2020-2021 роки не сплатив. Заявник вважає, що фактично за користування земельною ділянкою відповідач повинен сплатити орендну плату в розмірі 3% від нормативно- грошової оцінки землі, що становить 10257,80 грн, а також з урахуванням положень ст. 625 ЦПК України, 3% річних від простроченої суми, що складає 307,80 грн. З урахуванням вказаних обставин, посилаючись на систематичну несплату орендної плати, ОСОБА_1 просив: - розірвати Типовий Договір оренди землі №167 від 19.02.2008 року, який був укладений між його батьком ОСОБА_2 та сільськогосподарським виробничим кооперативом "ЯГОРЛИК", в особі голови правління Сложинським В.К. (земельної ділянки площею 6,19 га. кадастровий номер 5123181700:01:002:0057, розташованої на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області Дубівському старостинському окрузі (за межами населеного пункту), який було зареєстровано в Красноокнянському районному відділі Одеської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру"; - cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГОРЛИК" на його користь заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 10257,80 грн. та 3% річних від простроченої суми, що становить 307,80 грн. - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГОРЛИК" на його користь судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1984 грн. 80 коп. 28.07.2022 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву, в якій просив прийняти відмову від частини позовних вимог, а саме щодо стягнення орендної плати з ТОВ "ЯГОРЛИК" за 2020-21 р. та врахувати його клопотання про повернення надлишку сплаченого судового збору. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення. Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 31 серпня 2022 року: - прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "ЯГОРЛИК" заборгованості по виплаті орендної плати в сумі 10257,80 грн та 3% відсотків річних від простроченої суми, що складає 307,8 грн., провадження по справі в цій частині закрито; - в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення надлишку сплаченого судового збору відмовлено; - зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,2 грн. - стягнуто з ТОВ "ЯГОРЛИК" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 496,20 грн. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала. ТОВ "ЯГОРЛИК" не погоджуючись із вказаною ухвалою суду в частині стягнення з ТОВ "ЯГОРЛИК" на користь ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору у сумі 496,20 грн, через свого представника, адвоката Новака Романа Геннадійовича подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду в оскаржуваній частині скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з ТОВ "ЯГОРЛИК" на користь ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору у сумі 496,20 грн, оскільки останній не просив суд присудити стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача унаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову. Наголошує, що ТОВ "ЯГОРЛИК" сплатило на користь позивача грошові кошти у сумі 11000 грн. не у зв`язку з визнанням позовних вимог та їх задоволенням, а у зв`язку з виконанням умов договору та відмовою позивача укладати додаткову угоду. Окрім того, звертає увагу на ту обставину, що позивач відмовився від вимог про стягнення 3% річних, що в жодному випадку не визнавалося і не виплачувалося відповідачем. Позиція інших учасників справи. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити оскаржувану ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У якості аргументів на спростування тверджень апелянта, позивач зазначає, що відмова від частини позовних вимог була зумовлена саме сплатою відповідачем коштів у якості заборгованості по орендній платі за 2020-2021 роки, указані кошти відповідач сплатив йому вже після подання позовної заяви, та відповідно після оплати ним позовних вимог судовим збором. Вважає неправдивим твердження апелянта про те, що призупинення сплати орендної плати було викликане відсутністю додаткової угоди, оскільки відповідач не надавав йому проект такого документа для погодження та підписання. 21.10.2022 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі. Представник ТОВ "ЯГОРЛИК," адвокат Новак Р.Г. 24.10.2022 року через "Електронний суд" направив клопотання про відкладення розгляду справи, покликаючись на те, що він перебуватиме за межами Одеської області, що унеможливлює його участь в судовому засіданні. Доказів на підтвердження зазначених обставин до клопотання не долучив. Відповідно до ч.1,2 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, що якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не першкоджає розгляду справи. Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи не має, а тому керуючись ч.2 ст.372 ЦПК України вважає можливим провести розгляд справи за відсутності учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи. Позиція апеляційного суду. У відповідності до приписів ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі відповідачем не оспорюється правомірність ухвали суду в частині зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496,20 грн. Відтак, предметом судового розгляду на стадії апеляційного перегляду справи є законність ухвали суду в частині стягнення з ТОВ "ЯГОРЛИК" на користь позивача витрат по сплаті судового збору у сумі 496,20 грн. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Обставини справи. Звертаючись до суду із позовом, який містить дві об`єднані вимоги - одна немайнового (розірвання договору оренди землі) та майнового характеру (стягнення заборгованості по орендній платі), позивач сплатив судовий збір у розмірі 1984,80 грн., тобто за кожну із вимог по 992,40 грн. (а.с. 1). 02 травня 2022 року ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "ЯГОРЛИК" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 02.06.2022 року (а.с. 39). 08.06.2022 року представник ТОВ "ЯГОРЛИК" адвокат Новак Р.Г. подав (здав на пошту) відзив на позовну заяву, до якого серед іншого долучив копії платіжних доручень за №32,35 від 07.06.2022 року на підтвердження факту сплати ТОВ "ЯГОРЛИК" на користь ОСОБА_1 , орендної плати за користування земельною ділянкою за 2020-2021 роки на загальну суму 11000 грн. (а.с. 75). 24 червня 2022 року ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області продовжено строк підготовчого провадження до 31.07.2022 року. 27.07.2022 року ОСОБА_1 , посилаючись на положення ст. 7 Закону України "Про судовий збір" звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про повернення надлишку сплаченого судового збору, в якому просив повернути надмірно сплачений ним судовий збір у розмірі 992,40 грн. В обґрунтування заявленого клопотання зазначав, що у зв`язку з тим, що орендна плата йому була сплачена відповідачем після подачі позову до суду про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі, тому відпала необхідність у стягненні орендної плати в судовому порядку, однак при поданні позовної заяви ним був сплачений судовий збір в розмірі 1984 грн 80 коп., оскільки в позовній заяві було об`єднано дві вимоги (а.с. 113). 28.07.2022 року позивач подав до суду першої інстанції заяву, в якій просив прийняти відмову від частини позовних вимог щодо стягнення орендної плати з ТОВ "ЯГОРЛИК" за 2020-21 р. та врахувати його клопотання про повернення надлишку сплаченого судового збору (а.с. 116). Цього ж дня в судовому засіданні, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи до 23.08.2022 року (а.с. 117). 23.08.2022 року ухвалою суду із занесенням її до протоколу судового засідання відкладено підготовче судове засідання до 31.08.2022 року (а.с. 124). 31.08.2022 року у ході підготовчого судового засідання, суд першої інстанції постановив вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали (а.с.129), а також окремо постановив самостійну ухвалу, якою закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.09.2022 року (а.с. 131). Приймаючи відмову ОСОБА_1 від позовних вимог про стягнення з ТОВ "ЯГОРЛИК" заборгованості по виплаті орендної плати та закриваючи провадження у цій частині суд першої інстанції керувався п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України. При цьому суд зазначив, що оскільки позивач не підтримує своїх позовних вимог майнового характеру, унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, то наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача частини витрат, понесених ним при сплаті судового збору в сумі 496,20 грн. З такими висновками суду першої інстанції, погоджується і колегія суддів, з огляду на таке. Мотиви апеляційного суду та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини. Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У відповідності до приписів п.4 ч.1, ч.2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Нормами ч.3 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. З матеріалів справи убачається, що після відкриття провадження у справі, 27.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про повернення надлишку сплаченого судового збору, мотивуючи його тим, що після подання позовної заяви, відповідачем на його користь була сплачена орендна плата, у зв`язку з чим відпала необхідність у її стягненні у судовому порядку, однак указана позовна вимога була оплачена судовим збором. 28.07.2022 року ОСОБА_1 , підтвердив відсутність наміру підтримання указаних вимог у судовому порядку, подавши до суду заяву про прийняття відмови від частини позовних вимог майнового характеру (щодо стягнення з відповідача орендної плати за 2020-2021 роки). Як вбачається із матеріалів справи, приймаючи рішення про прийняття відмови позивача від частини позовних вимог і закриття у цій частині провадження у справі, суд керувався п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України. Тоді як норма ч.2 ст. 255 ЦПК України передбачає, що у разі закриття провадження у справі, суд окрім постановлення ухвали, вирішує також і питання про розподіл між сторонами судових витрат. Суд першої інстанції врахувавши положення наведених норм процесуального права, а також зважаючи, що відмова позивача від частини позовних вимог зумовлена задоволенням їх відповідачем у добровільному порядку дійшов правильного висновку, що закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України є відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України підставою для стягнення, зокрема, з відповідача на користь позивача, частини понесених ним судових витрат, з чим погоджується і апеляційний суд. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції за відсутності відповідної заяви позивача, безпідставно стягнув з відповідача частину судових витрат, апеляційний суд відхиляє, оскільки у даному випадку, суд першої інстанції діяв на виконання вимог ч.2 ст. 255 ЦПК України, яка імперативно покладає на суд обов`язок щодо розподілу судових витрат між сторонами. Доводи апеляційної скарги про те, що відмова позивача від позовних вимог про стягнення орендної плати не була зумовлена їх задоволенням відповідачем у добровільному порядку, спростовуються матеріалами справи (копіями платіжних доручень), які підтверджують, що після подання позовної заяви ОСОБА_1 , частина його позовних вимог, а саме щодо сплати оренди за користування земельною ділянкою, були задоволені відповідачем вже після відкриття провадження у справі. Суд першої інстанції при постановленні ухвали, зважив на доводи відповідача, надав їм належну правову (юридичну) оцінку, будь-яких доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення, відповідно до ст.376 ЦПК України, апелянтом не наведено. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції відсутні, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду в оскаржуваній частині без змін. Керуючись ст.374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯГОРЛИК" залишити без задоволення. Ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 31 серпня 2022 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом 30 днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду. Головуючий Л.В. Базіль Судді: Л.П. Воронцова О.М. Полікарпова