Постанова 4851 № 520/7775/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2022 р. Справа № 520/7775/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Горшкова О.О.) від 27.10.2021 року (повний текст рішення складено 04.11.2021 року) по справі № 520/7775/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олбрідж" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олбрідж", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 26 жовтня 2020 року №00010500710 та податкове повідомлення-рішення №0001048710 від 26 жовтня 2020 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи оскаржувані рішення відповідач порушив вимоги щодо встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину пов`язаного з поширенням коронавірусної хвороби; вважає, що працівники податкового органу, порушуючи мораторій на проведення перевірок, здійснювали перевірку реєстратору розрахункових операцій, внаслідок чого, нібито, виявили порушення, а саме відсутність у чеку коду товарної під категорії згідно із УКТЗЕД. Щодо виявленого порушення позивачем вимог статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", останній вважає його не доведеним, оскільки в акті, складеному за наслідком проведеної перевірки, відсутні посилання щодо місцезнаходження пляшки, щодо кількості рідини в пляшці тощо. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2020 №00010500710. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1135 гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у їх задоволенні; в частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції просить залишити без змін. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права і порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про протиправність податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 №0001048710. Зазначив, що оскільки фактична перевірка підприємства проведена контролюючим органом в порядку та строки визначені діючим законодавства, наказ про її призначення містить як підстави (п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України) так і мету проведення перевірки (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального), а встановлені за її наслідками порушення є обґрунтованими, то податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 №0001048710 є правомірним. Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду 14.02.2022 року відкрито апеляційне провадження по справі та призначено апеляційний розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час. Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (зі змінами). У зв`язку з бойовими діями на території Харківської області призначене судове засідання не відбулося. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 року запропоновано учасникам справи висловити позицію стосовно можливості розгляду справи у порядку письмового провадження протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали. Вказану ухвалу надіслано позивачу засобами поштового зв`язку на його адресу, проте конверт повернувся без вручення з підстав «за закінченням терміну зберігання». Відповідачу ухвалу направлено в його електронний кабінет, що підтверджуються наявною в матеріалах справи довідкою. Представник відповідача надав клопотання, в якому не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження. У визначений судом строк позивач клопотання про розгляд справи за його участю на надав. Згідно ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи матеріали справи, подання представником відповідача клопотання щодо можливості розгляду справи в порядку письмового провадження, а також відсутність клопотання від позивача про розгляд справи за його участю, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2022 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що Головним управління ДПС у Харківській області виданий наказ №3330 від 22.09.2020 про проведення фактичної перевірки ТОВ "Олбрідж". На підставі направлень №3437, 3438, в ході перевірки ТОВ "Олбрідж" за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходиться магазин "Слон на канате", встановлено: - проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), чим порушено п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі- Закон №265); - факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ч. 1 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального" (далі - Закон №485). Зазначені порушення знайшли відображення в акті перевірки від 22.10.2020, зареєстрованому у встановленому порядку за №502/20/29/РРО/40433421 від 25.09.2020. Перевірка проводилась в присутності продавця магазину ОСОБА_1 та довіреної особи Омельченко А.А., які відмовилися від підписання та отримання примірника акту перевірки, про що посадовими особами податкового органу було складено акт №3516/20-40-05-10-09 від 24.09.2020 про відмову від підписання акта (довідки) про результати фактичної перевірки. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 №00010480710, яким визначено позивачу суму штрафних санкцій на суму 5100,00 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій №00010500710 на суму 17000,00 грн. Не погоджуючись із правомірністю вказаних рішень, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управління ДПС у Харківській області виданий наказ №3330 від 22.09.2020, яким визначено провести фактичну перевірку відносно ТОВ "Олбрідж" з 23 вересня 2020 року тривалістю 10 діб на підставі підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80, в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Тобто, єдина норма податкового законодавства, яка визначає підставу проведення перевірки є пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України. В свою чергу, відповідач, окрім вказаного, здійснив перевірку також дотримання позивачем порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій. Також в наказі №3330 від 22.09.2020 відсутні посилання на Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відтак, підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ "ОЛБРІДЖ" з питань порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів у відповідача не було. Зважаючи на допущені відповідачем порушення суд дійшов висновку, що вони унеможливлюють застосування до позивача наслідків фактичної перевірки - прийняття податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00010480710 від 26.10.2020 та свідчать про невідповідність цього рішення визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню. Натомість, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2020 №00010500710, суд першої інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України). Перевіряючи обґрунтованість рішення суду в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наступне. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстав їх призначення, регламентовано статтею 80 ПК України. Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 пункту80.2 статті 80 ПК України. Як встановлено під час розгляду справи, наказом №3330 від 22.09.2020 р. визначено провести фактичну перевірку відносно ТОВ "Олбрідж" з 23 вересня 2020 року тривалістю 10 діб на підставі підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України, в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки у наказі зазначено, зокрема, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. Під час розгляду справи позивач посилався, що вказаний наказ не відповідає положенням ПК України щодо його змісту (не зазначені підстави для проведення перевірки), а тому й сама перевірка є незаконною. Надаючи правову оцінку вказаним доводам заявника апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України. За приписами вказаної статті Кодексу у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України). Натомість, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки, контролюючий орган обмежився лише посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, проте, жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення. Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на те, що наказ про проведення фактичної перевірки містить як підстави (п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України) так і мету проведення перевірки (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а. У постанові від 08 квітня 2021 року у справі №640/21528/19 Верховний Суд зазначив, що інформація на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №820/4894/18, від 11 вересня 2020 року у справі №640/21536/19. Разом з тим, у наказі №3330 від 22.09.2020 р., на підставі якого була проведена перевірка, в результаті якої прийняте податкове повідомлення-рішення №0001048710 від 26 жовтня 2020 року, не відображено в рамках, яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача. Наказ взагалі не містить обґрунтування жодної з можливих підстав перевірки, визначеної пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України. Таким чином, оскільки контролюючим органом не зазначено підстав для проведення фактичної перевірки згідно наведених у наказі пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, не видається можливим ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для її призначення. Відповідно до висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 року по справі №826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Отже, наявність порушення при призначенні та/або проведенні перевірки може бути покладено в підстави позову про скасування податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення, якщо таке було прийнято за результатами перевірки. До зазначено висновку, колегія суддів дійшла на підставі висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 18 травня 2018 року у справі №813/3977/16, від 18 грудня 2018 року у справі №820/4895/18, від 5 березня 2019 року у справі №820/4893/18, від 9 вересня 2020 року у справі №640/21536/19, позаяк при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування такої Верховним Судом, як це передбачено приписами частини п`ятої статті 242 КАС України. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18) констатував, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом (у разі визнання незаконним факту призначення й проведення перевірки), не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. З урахуванням того, що при оскарженні рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками податкової перевірки, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень, і при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, колегія суддів вважає, що встановлені судом обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої й були прийняті спірні в цій справі податкові повідомлення рішення, є достатніми для висновку про їх протиправність. При цьому суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваних податкових повідомлень рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки наказ № 3330 від 22.09.2020 р. про проведення фактичної перевірки виданий з порушенням вимог ПК України, то фактична перевірка позивача здійснена на підставі такого наказу, не може вважатись законною, внаслідок чого є протиправним і податкове повідомлення-рішення №0001048710 від 26 жовтня 2020 року. Доводи апелянта вказаних вище висновків суду першої інстанції не спростовують. З урахуванням положень ст. 308 КАС України, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не підлягає апеляційному перегляду, оскільки позивачем не оскаржено, а апеляційна скарга відповідача відповідних доводів в цій частині не містить. Разом з тим, дійшовши у мотивувальній частині рішення висновку про протиправність та наявність підстав для скасування у судовому порядку податкового повідомлення-рішення №0001048710 від 26 жовтня 2020 року, суд першої інстанції помилково у резолютивній частині рішення визнав протиправним та скасував «податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 №00010500710». При цьому, у мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування «рішення про застосування фінансових санкцій від 26.10.2020 №00010500710». Крім того, «податкове повідомлення рішення» за №00010500710 від 26.10.2020 відповідачем не приймалось і позивачем не оскаржувалось. Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України). На підставі цього, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення другого абзацу резолютивної частини у наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2020 №0001048710». В іншій частині судове рішення підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 року по справі №520/7775/21 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини у наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2020 №0001048710». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Головуючий суддя Н.С. Бартош Судді З.Г. Подобайло А.М. Григоров