Постанова 4851 № 480/9901/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2022 р. Справа № 480/9901/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Катунова В.В. суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 (суддя Є.Д. Кравченко, 40021, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 159, повний текст складено 13.12.21) по справі № 480/9901/21 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якій просив визнати протиправною (незаконною) та скасувати постанову № 235125 від 27.09.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн. 00 коп., прийняту заступником начальника Управління - начальником відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Сумській області Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Ткаченко О. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що транспортним засобом марки MAN державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , здійснювалось перевезення вантажу із перевищенням установлених вагових параметрів. Водночас, позивачем відповідного дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативно допустимі, не надано. Наголошує, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до абзацу 14 частини 1 якої за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити. Позивач в судове засіданні не з`явився; про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспорт: транспортного засобу, контейнеровозу марки MAN державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 (а.с. 7). 06.08.2021 зазначений транспортний засіб під керуванням водія Голіуса здійснював рейс по перевезенню вантажу (тротуарної плитки) з м. Харків у м. Суми у кількості 86,4 кв.м., вартістю 27736,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 2689 від 06.08.2021 (а.с. 8). 06.08.2021 посадовими особами відповідача в ході здійснення рейдової перевірки на ділянці автодороги Р-46 Харків-Охтирка км 94 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN держ. номер НОМЕР_1 . Габаритно-ваговим контролем транспортного засобу встановлено, що фактична маса транспортного засобу 25,36 т, а також встановлено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь 19,79 т, при нормативно допустимій 18т, що перевищує нормативно допустимий показник на 9,9 %, у зв`язку з чим складено: -акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 272881 від 06.08.2021 (а.с. 37); -акт №029131 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.08.2021 (а.с. 33); -довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0020793 від 06.08.2021 (а.с. 34); -розрахунок плати за проїзд № 029131 від 06.08.2021 (а.с. 35). Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.08.2021 встановлено порушення ст. 48 Закону України «Про мобільний транспорт», а саме перевезення вантажу згідно ТТН № 2689 від 06.08.2021 з порушенням вагових параметрів, а саме навантаження на здвоєну вісь становить 19,79 т при нормі 18,0 т., відповідальність за яке передбачено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 14 ч. 1 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм : 5% але не більше 10% включно при перевезенні вантажів без відповідного дозволу. Відповідачем направлялось на адресу позивача повідомлення про дату та час (27.09.2021 о 10:00 год) розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується листом, повідомленням про вручення (а.с. 42, 43). За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 27.09.2021 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №235125, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500,00 грн. на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний ганспорт» (а.с. 44). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. З огляду на неможливість на законодавчому рівні отримання особою дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, на особу не може бути накладений штраф відповідно до абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-IIІ за відсутність такого дозволу. У такому випадку до перевізника має бути застосована відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до п.31-1 Порядку №879. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно ч.12 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Згідно частини 1 та 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. Згідно ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно ч.2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Згідно пп.4 п.2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. У розумінні Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (пп.3 п.2 Порядку №879). За змістом п.6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Відповідно п.20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Відповідно п.22.1 ПДР маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту перевірки №172881 від 06 серпня 2021 року, посадовими особами відповідача встановлено порушення позивачем абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.6). Відповідно ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Тобто, правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням навантаження на вісі заборонено. Таким чином, головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків. Колегія суддів зазначає, що даному випадку, позивач перевозив тротуарну плитку, яка є подільним вантажем, а з урахуванням вищевикладених норм права перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п.22.5 ПДР України. Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу. Відповідно абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи: за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі. Тобто, для настання відповідальності за вказаною нормою необхідним є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу. Колегія суддів зазначає, що видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність такого дозволу. Отже, перевезення тротуарної плитки з перевищенням вказаного нормативу забороняється, а видача дозволу на її перевезення, який є подільним вантажем, чинним законодавством не передбачена. При цьому, колегія суддів зазначає, що до позивача має бути застосована відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до п.31-1 Порядку №879. В даному випадку, до позивача вже застосовано відповідальність у вигляді плати за проїзд відповідно до розрахунку плати за проїзд від 06.08.2021 в розмірі 22,20 євро. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем безпідставно, без належних правових підстав накладено на позивача адміністративно-господарський штраф на підставі постанови № 235125 від 27.09.2021, а тому вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Крім того, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі № 480/9901/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко Постанова складена в повному обсязі 21.10.22.