Ухвала КЦС ВС № 756/3266/21
від 20.10.2022 · ЦивільнаУхвала 20 жовтня 2022 року м. Київ справа № 756/3266/21 провадження № 61-9812ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання кредитного договору недійсним, ВСТАНОВИВ: 07 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року у вказаній справі. У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в обґрунтування якого заявниця зазначає, що копію повного тексту оскаржуваної постанови отримала 09 вересня 2022 року. На підтвердження зазначеного надано відповідні докази, а саме копію постанови Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року із розпискою на звороті копії з відповідною відміткою про дату вручення такої. Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявницею обставини, зокрема отримання копії постанови апеляційного суду 09 вересня 2022 року, свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення. У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень. Зокрема, заявниця у касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 752/4256/17. Таке обґрунтування відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України щодо підстав касаційного оскарження. Водночас, посилання заявниці у касаційній скарзі на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року, від 23 вересня 2015 року, від 25 травня 2016 року, постанови Вищого адміністративного суду України від 09 липня 2013 року та від 03 березня 2016 року, постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», не є належним обґрунтуванням такої підстави касаційного оскарження судових рішень, яка передбачена пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, постанови Вищого адміністративного суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не є рішеннями Верховного Суду, які можуть бути наведені як приклад неоднакового застосування норм права у подібних правовідносинах. Наведене свідчить, що касаційна скарга подана з дотриманням вимог закону щодо форми та змісту. За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, касаційна скарга містить посилання на підставу оскарження судового рішення, а саме на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Керуючись статтями 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання кредитного договору недійсним. Витребувати із Оболонського районного суду м. Києва матеріали зазначеної цивільної справи № 756/3266/21. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний