Ухвала КАС ВС № 640/28906/21

УХВАЛА 20 жовтня 2022 року м. Київ справа № 640/28906/21 адміністративне провадження № К/990/27657/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі №640/28906/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІО СПОРТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІО СПОРТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2021 №3062554/41855003, від 02.09.2021 №3062555/41855003, від 02.09.2021 №3062556/41855003, від 02.09.2021 №3062557/41855003, від 02.09.2021 №3062558/41855003, від 02.09.2021 №3062559/41855003, від 02.09.2021 №3062560/41855003, прийняті Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІО СПОРТ» податкові накладні №5 від 26.11.2020, №3 від 25.11.2020, №1 від 02.12.2020, №6 від 14.12.2020, №8 від 22.12.2020, №16 від 30.12.2020, днем їх фактичного надходження; визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.09.2021 №78015, прийняте Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІО СПОРТ» з переліку ризикових платників податків, якого включено до такого переліку на підставі рішення від 09.09.2021 №78015. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 позовні вимоги задоволено. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.09.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №640/28906/21. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 06.10.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 25.11.2021 (прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін) адміністративний позов задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 20.01.2022 відмовив у задоволенні клопотання контролюючого органу про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021, а подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Одночасно суд визначив апелянту строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені недоліки апеляційної скарги. За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2022 продовжувався. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.02.2022 відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув відповідачу, у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 20.01.2022, які стали підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху. Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС в м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 03.06.2022, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №640/28906/21 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що контролюючий орган вже звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено недостатністю бюджетного фінансування та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 22.02.2022 раніше подану ним апеляційну скаргу було повернуто. Просить врахувати передбачене КАС України право сторони на повторне звернення з апеляційною скаргою. 04.07.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалами: відмовив у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору; подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України - апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 цього ж Кодексу - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Водночас суд визначив скаржнику строк, тривалістю у десять днів з моменту отримання даної ухвали, впродовж якого особа має право надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, Так, мотивуючи свою ухвалу, суд зазначив, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків. Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6-7 частини 5 цієї статті). Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що до неї повинні бути додані, в тому числі докази сплати судового збору. Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, як вказав суд, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинне вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Обставини пов`язані з внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, як вказав суд, не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а в даному випадку з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги, яка була залишена судом без руху. Однак, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до суду апеляційної інстанції в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин. Оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги, як вказав суд апеляційної інстанції, не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку при повторному зверненні до суду та відкриття апеляційного провадження. Таким чином, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги без доказів, що підтверджують сплату судового збору, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано клопотання про відстрочення або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного судового рішення з доводами, що, на думку апелянта, свідчать про поважність причин його пропуску. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.09.2022, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою суд також відмовив у задоволенні клопотань відповідача про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо такої сплати. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України). Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.07.2022 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання, крім іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України. Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуальних строків, оскільки обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними, а саме: строк пропущений з підстав недостатнього фінансування податкового органу. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження апелянт не вказав. При цьому, суд повторно звернув увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору, як вказав суд, не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Отже, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, а так само відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору, як зазначив суд, є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору. Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків. При цьому, як наголосив суд, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до суду апеляційної інстанції в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин. Невиконання вимог щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, як вказав суд, не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення. Саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, також не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з апеляційною скаргою вдруге та втретє до закінчення річного строку. Повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили повернення апеляційної скарги. Відповідно, у разі, якщо скаржник невідкладно після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги повторно звертається до суду із належним чином оформленою апеляційною скаргою, він має право на поновлення строку апеляційного оскарження. Разом з тим, як встанови суд, судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі продовжує бути несплаченим. Належних, достовірних та достатніх доказів, які б вказували на майновий стан та які б підтверджували фінансову неспроможність податкового органу на сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 з моменту отримання відповідачем копії вказаного рішення і до звернення з апеляційною скаргою вдруге, а також доказів вжиття усіх необхідних заходів для сплати судового збору протягом вказаного періоду, відповідач до клопотання також не додав. З урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню. За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції констатує, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №640/28906/21. Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі №640/28906/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІО СПОРТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник