LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/10513/22

від 19.10.2022 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/10513/22 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 16 вересня 2022 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) треті особи яка, що не заявляє самостійних щодо предмету спору на стороні відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті, Департамент реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В : У червні 2022 року ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі відповідач, Ренійський ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МУ Міністерства юстиції (м. Одеса)), третя особа яка, що не заявляє самостійних щодо предмету спору на стороні відповідача Державна служба України з безпеки на транспорті, Департамент реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, про: - визнання протиправною та скасування постанови Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження вiд 13.07.2022 р. № 69397925. В обґрунтування позовних вимог вказала, що відповідач безпідставно прийняв оспорювану постанову про відкриття виконавчого провадження №69397925 від 13.07.2022р., оскільки виконавчий документ постанову від 15.02.2022р.серії ВМ №00009776 Департамент реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті направив на виконання з пропуском встановленого чинним законодавством тримісячного строку для пред`явлення до виконання. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року , у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачка ОСОБА_1 подала на вказане судове рішення апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, посилаючись на приписи ст.303 КУпАП, якою встановлено тримісячний строк для пред`явлення до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення з дня винесення такої, наголошує, що в даному спірному випадку виконавчий документ, виконавче провадження з примусового виконання якого було відкрито відповідачем оспорюваною у справі постановою, був пред`явлений з пропуском встановленого строку. Оскільки, ст. 303 КУпАП є спеціальною нормою, посилання суду першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні на Закон №2129-ІХ від 15.03.2022р. не відповідає вимогам чинного законодавства. Відтак, на думку апелянта наявні підстави для скасування судового рішення та визнання протиправною і скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження. 30.09.2022р. (вхід.№15954/22) від відповідача у справі Ренійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області Південного МУ Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апелянта, просить залишити судове рішення без змін мотивуючи тим, що оспорювана позивачем постанова прийнята законно, обґрунтовано, підстави для її скасування відсутні. За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою від 15.02.2022 серії ВМ №00009776 позивача притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. Згідно із частиною другої статі 308 КУпАП у разі несплати штрафу в строк, установлений частиною другою статті 300І КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штрафу у подвійному розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. Постанова від 15.02.2022 серії ВМ №00009776 набрала законної сили. Департаментом реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті листом від 14.06.2022 №5022/3.6/14-22 надіслано постанову серії ВМ №00009776 від 15.02.2022 про стягнення позивача штрафу в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн на адресу Ренійського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). 13.07.2022 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69397925, з примусового виконання постанови Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ №00009776 від 15.02.2022. Вважаючи прийняту відповідачем постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2022 №69397925 протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий документ було пред`явлено до виконання у межах встановленого чинним законодавством строку з урахуванням Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року № 2129-ІХ розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», а відтак відповідачем при прийнятті оспорюваної позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження було враховано усі обставини, що мали значення для її прийняття. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Як встановлено ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону №1404-VIII, за приписами пунктів 6, 7 частини першої якої у виконавчому документі зазначаються дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред`явлення рішення до виконання. Статтею 11 Закону №1404-VIII визначено, що строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно з частиною 2 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Частиною першою статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що виконавчий документ постанова Державної служби України з безпеки на транспорті Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті серії ВМ №00009776 була прийнята 15.02.2022р. Законної сили набрала 11.04.2022р. З огляду на приписи ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», строк пред`явлення до виконання зазначеного вище виконавчого документа становив три місяці - до 16.05.2022р. При цьому, як свідчать матеріали справи, на виконання вказану вище постанову стягувач направив лише 14.06.2022р. Водночас, колегія суддів, надаючи оцінку доводам апелянта щодо пропуску стягувачем встановленого строку для пред`явлення до виконання постанови від 15.02.2022 серії ВМ №00009776, зауважує, що Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 року № 2129-ІХ розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2 такого змісту, зокрема, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 року. Також строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18 квітня 2022 року. Також строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17 травня 2022 року. Також строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12 серпня 2022 року. Посилання скаржника на те, що саме ст. 303 КУпАП встановлює спеціальні строки, протягом яких постанову про накладення адміністративного стягнення може бути звернуто до виконання апеляційний суд оцінює критично, оскільки безпосередньо строки пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі про адміністративне правопорушення встановлені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІ та саме нормами цього закону встановлюється порядок виконання уповноваженим на це органом в тому числі постанов про накладення адміністративних стягнень. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені Законом №1404-VIII строки (у тому листі на пред`явлення виконавчого листа до виконання) перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, що фактично продовжує строк звернення виконавчого документу (постанови від 11.11.2021 серії 1 КІ № 0000328524) на період дії воєнного стану, доводи Позивачки про те, що Старший державний виконавець протиправно у серпні 2022 року відкрив виконавче провадження № 69574971 на підставі виконавчого документу, який пред`явлений до виконання поза межами встановленого законом строків (строк пред`явлення до 30.03.2022 включно) є необґрунтованими, з чим і погоджується колегія суддів. Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження від 08 серпня 2022 року ВП № 69574971, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Загалом доводи апеляційної скарги є несуттєвими, фактично аналогічні тим, які були викладені позивачем у позові, та яким судом першої інстанції була надана належна правова оцінка, а відтак, такі доводи встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Підсумовуючи усе наведене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року у справі № 420/10513/22 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Бітов А.І. Градовський Ю.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»