LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС911/3073/21

від 07.10.2022 · Господарська

УХВАЛА 07 жовтня 2022 року м. Київ cправа № 911/3073/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М., розглянувши касаційну скаргу Державного податкового університету на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Сулім В.В., судді - Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.) від 14.09.2022 у справі за позовом Державного податкового університету до Фізичної особи-підприємця Орнатського Сергія Володимировича про стягнення 218 756, 98 грн, ВСТАНОВИВ:

1. Державний податковий університет звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Орнатського Сергія Володимировича про стягнення 218 756, 98 грн.

2. Позов обґрунтований тим, що ФОП Орнатський С.В. завищив вартість виконаних будівельних робіт з огляду на включення до деяких актів виконаних робіт за формою КБ-2 адміністративних витрат та податку на додану вартість, внаслідок чого позивачу завдано збитків.

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Суди виходили з того, що з акту ревізії Державної аудиторської служби України вбачається, що сторони підписали акти здачі-приймання наданих послуг за договорами про надання послуг, згідно з якими ФОП Орнатський С.В. виконав роботи/надав послуги, та які підписані без зауважень та заперечень, і позивач не надав будь-яких доказів, які свідчили б про допущені відповідачем недоліки в наданих послугах чи про завищення їх обсягів або вартості. Позивач не довів належними доказами існування жодного з елементів складу правопорушення, за яким може наставати відповідальність відповідача. Акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади, а також не може розглядатись і як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти. 5. 27.09.2022 позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

6. Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

9. Згідно з частинами п`ятою та сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270,00 грн.

11. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

12. Предметом позову у цій справі є стягнення 218 756, 98 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн), тому у розумінні статті 12 ГПК України справа є малозначною.

13. Касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в" і "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та є підставою касаційного оскарження судових рішень у справах такої категорії.

14. Таким чином, Верховний Суд вважає, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 218 756,98 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

15. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

16. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

17. Зважаючи на те, що скаржник не зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного податкового університету згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

18. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження Суд не розглядає клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/3073/21 за касаційною скаргою Державного податкового університету на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий І. Кондратова Судді Г. Вронська Н. Губенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»