Постанова 4814 № 537/1843/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/1843/22 Номер провадження 22-ц/814/4614/22Головуючий у 1-й інстанції Фадєєва С.О. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Хіль Л.М., суддів: Карпушина Г.Л., Чумак О.В., секретар: Бродська В.О., за участі: представника заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 серпня 2022 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, що є об`єктом спільної сумісної власності. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, в якій просила забезпечити її позов до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, що є об`єктом спільної сумісної власності шляхом накладення арешту на: нежитлове приміщення, загальною площею 80,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 145,7 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; магазин промислових товарів з влаштуванням окремого входу, прибудованого тамбуру та демонстраційної вітрини, загальною площею 123, 6 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; торгівельно-адміністративне приміщення, загальною площею 60,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; магазин промислових товарів, загальною площею 47 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; нежиле приміщення, загальною площею 6,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; приміщення вбудованого магазину промислових товарів, загальною площею 34, 7 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; вбудований магазин непродовольчих товарів, загальною площею 34,64 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . В обґрунтування заяви вказує, що нею до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області подано позовну заяву до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, що є об`єктом спільної сумісної власності. Зазначала, що враховуючи поведінку відповідача, а саме його небажання здійснювати розподіл спільного майна подружжя, є підстави вважати, що дані об`єкти нерухомого майна, що є їх спільною сумісною власністю, без її згоди можуть бути відчужені на користь третіх осіб і у разі невжиття заходів забезпечення позову це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 серпня 2022 року заяву про забезпечення позову ОСОБА_3 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_2 майно, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 80,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 145,7 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; магазин промислових товарів з влаштуванням окремого входу, прибудованого тамбуру та демонстраційної вітрини, загальною площею 123, 6 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; торгівельно-адміністративне приміщення, загальною площею 60,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; магазин промислових товарів, загальною площею 47 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; нежиле приміщення, загальною площею 6,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; приміщення вбудованого магазину промислових товарів, загальною площею 34, 7 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; вбудований магазин непродовольчих товарів, загальною площею 34,64 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 серпня 2022 року виправлено описку, допущену в ухвалі Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 серпня 2022 року , а саме доповнено резолютивну частину реченням наступного змісту: ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , остання вдома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 » Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права просив скасувати ухвалу та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси. Вказне узгоджується з правовою позицією від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц. В судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи заяву про забезпечення позову місцевий суд виходив з того, що між сторонами дійсно наявний спір щодо вказаного майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження вказаного майна, а також таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами. Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав. Згідно з частиною першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20). Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19 виходив із, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвалам про забезпечення позову. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є поділ спільного майна подружжя, тому, фактично позивач, як на підставу вжиття заходів забезпечення позову, вказує про можливість подальшої реалізації спірного майна, при цьому зазначає про відсутність забезпечення позовної заяви. За таких обставин місцевий суд дійшов вірного висновку що заходи забезпечення позову співмірні із заявленими позовними вимогами, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Доводи апеляційної скарги про недоведеність, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить ефективний захист його порушеного права є безпідставними, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а невжиття вказаних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду . Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам позивача та можливим ризикам від незабезпечення позову. За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 серпня 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції Головуючий суддя Л.М. Хіль Судді Г.Л. Карпушин О.В. Чумак