Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/4473/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2022 р. Справа № 440/4473/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2022, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.01.22 по справі № 440/4473/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 12.10.2021 до Полтавського окружного адміністративого суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшла заява про роз`яснення судового рішення у справі №440/4473/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. В обгрунтування заяви відповідач зазначав, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.02.1995 ОСОБА_1 з 01.02.1995 по теперішній час працює в прокуратурі Полтавської області на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру". Відповідно до ст. 50-1 цього Закону пенсія виплачується у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Оскільки ОСОБА_1 продовжує працювати в органах прокуратури, то рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 262 від 03.10.2019 року було відмовлено у відновленні виплати пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про прокуратуру", та перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 25 вересня 2019 року № 18-432вих19. А тому відповідач просив Полтавський окружний адміністративний суд надати правову оцінку та роз`яснення щодо правомірності відмови у відновленні, на період роботи ОСОБА_1 на посадах передбачених Законом України "Про прокуратуру", пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про прокуратуру". Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року у задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про роз`яснення судового рішення у справі №440/4473/19 відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та задовольнити заяву про роз`яснення судового рішення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскільки згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.02.1995 ОСОБА_1 з 01.02.1995 по теперішній час працює в Прокуратурі Полтавської області на посадах та на умовах, передбачених Законом України Про прокуратуру. Відповідно до ст. 50-1 цього Закону пенсія виплачується у розмірі, визначеному Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 17 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 262 від 03.10.2019 року було відмовлено у відновлені виплати пенсії у розмірах, визначених Законом України Про прокуратуру та перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 25 вересня 2019 року № 18-432вих19. Таким чином, виникла необхідність в наданні правової оцінки та роз`ясненні щодо правомірності відмови у відновленні, на період роботи ОСОБА_1 на посадах передбачених Законом України Про прокуратуру, пенсії у розмірах, визначених Законом України Про прокуратуру. На переконання відповідача, дане питання потребує додаткового роз`яснення Полтавським окружним адміністративним судом. Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до положень частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Таким чином, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 у справі №440/4473/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 жовтня 2017 року, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, на підставі довідки прокуратури області від 25 вересня 2019 року № 18-432вих19. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 25 вересня 2019 року №18-432вих19 без обмеження її максимального розміру. Рішення суду набрало законної сили 21.02.2020. У рішенні зазначені мотиви, з яких суд дійшов до відповідних висновків, і норми закону, якими керувався суд першої інстанції, приймаючи його. Мотивуючи свою заяву про роз`яснення судового рішення, представник відповідача зазначив, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.02.1995 ОСОБА_1 з 01.02.1995 по теперішній час працює в прокуратурі Полтавської області на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру". А тому, відповідно до ст. 50-1 цього Закону пенсія позивачу виплачується у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Водночас, колегія суддів зазначає, що рішенням суду від 21.12.2019 в межах розгляду даної справи щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.10.2017 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", відповідачем не наводився аргумент щодо того, що ОСОБА_1 працював у відповідний період в прокуратурі Полтавської області, а тому пенсія йому повинна бути перерахована на підставі приписів Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У заяві про роз"яснення судового рішення та у рішенні ГУ ПФУ в Полтавській області про відмову у відновлення та перерахунку пенсії №262 від 03.10.2019 року, що додається до заяви, відповідач посилається на ряд нормативно-правових актів, прийнятих у 2016 - 2017 роках, якими змінювалося правове регулювання призначення та перерахунку пенсій, в тому числі, працівникам прокуратури. Однак це правове регулювання є неактуальним після винесення Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) . З цього приводу колегія суддів наголошує, що у тексті судового рішення від 21.12.2019 у справі №440/4473/19 детально викладено посилання на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019. Так, з вказаного чітко вбачається необхідність перерахунку пенсії, в тому числі й працюючому пенсіонеру. З доводів апеляційної скарги вбачається, що відповідач просить надати правову оцінку відмови у відновленні на період роботи ОСОБА_1 на посадах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про прокуратуру". Таке прохання є фактично проханням надати правову оцінку відмові від виконання судового рішення, яка сама по собі за українським законодавством є кримінально караним діянням. Колегія суддів зазначає, що апелянт просить не роз`яснити рішення суду внаслідок його нечіткості або неясності, а фактично не погоджується з рішенням, яке він просить роз`яснити та вимогами щодо роз`яснення законності рішення суду, що в свою чергу не належить до повноважень адміністративного суду під час роз`яснення рішення. Дійсно, мотиви, які навів скаржник у своїй апеляційній скарзі, по суті полягають у незгоді з судовим рішенням і поставлені у такому аспекті питання, на які він хоче отримати роз`яснення у порядку ст. 254 КАС України, вимагають від суду додаткового обґрунтування, що є недопустимо. Отже, заява відповідача про роз`яснення судового рішення фактично зводиться до незгоди Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з його змістом та небажанням виконувати судове рішення, яке набрало законної сили. При цьому в резолютивній частині рішення суду від 21.12.2019 у справі №440/4473/19 судом визначено порядок оскарження такого рішення в разі незгоди з ним учасників справи. Колегія суддів зауважує, що незгода відповідача із прийнятим рішенням, яке набрало законної сили, не є підставою для роз`яснення судового рішення. Вирішення зазначених як у заяві так і в апеляційній скарзі вимог про роз`яснення питань фактично є зміною чи доповненням змісту рішення суду першої інстанції, а не його роз`ясненням, що, в свою чергу, суперечить самій суті інституту роз`яснення судового рішення та нормам чинного КАС України. Наведені відповідачем обставини в обґрунтування доводів апеляційної скарги про роз`яснення рішення суду не свідчать про незрозумілість судового рішення. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 у справі №440/4473/19 викладене чітко та зрозуміло та не є таким, що потребує додаткового роз`яснення, а доводи апеляційної скарги відповідача, висновків суду про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення не спростовують. Згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для роз`яснення рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 у справі №440/4473/19 в розумінні ст. 254 КАС України. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області слід відмовити у зв`язку з відсутністю підстав для роз`яснення рішення суду першої інстанції, передбачених ст. 254 КАС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 по справі № 440/4473/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя З.О. Кононенко Судді В.А. Калиновський О.М. Мінаєва