Постанова 4817 № 594/478/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 594/478/22Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А. Провадження № 22-ц/817/880/22 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 жовтня 2022 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Парандюк Т.С. суддів - Дикун С. І., Костів О. З., за участі секретаря -Дідух М.Є. та сторін - апелянта ОСОБА_1 та його адвоката Когут О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 594/478/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року, ухваленого суддею Губіш О.А., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Борщівської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна, - В С Т А Н О В И В: в травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 є його тіткою, яка ще у дитинстві захворіла на психічний розлад та встановлено діагноз F-20 (параноїдна шизофренія), в зв`язку з чим, вона перебуває на обліку у психіатричному кабінеті Борщівської міської лікарні. Неодноразово знаходилась на стаціонарному лікуванні у Тернопільській обласній комунальній клінічній психоневрологічній лікарні. У зв`язку із даним захворюванням, їй неодноразово Тернопільською медико-соціальною психіатричною комісією встановлювалась друга група інвалідності, а останній раз - 19.02.2021 року довічно. Поряд з тим, внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і тому потребує опіки над нею. У неї без будь-якої на те причини може проявляти агресивність, буйність, висловлює маячні ідеї, емоційно напружена, тривожна, боязлива, неадекватно себе поводить, не сприймає те, що їй кажуть, не контролює своїх дій, неодноразово тікала з дому, а тому, не може обійтись без стороннього догляду. Визнання її недієздатною потрібно для оформлення над нею опіки. Члени його сім`ї опікуються ОСОБА_2 протягом останніх 11 років щодня. У денну пору ОСОБА_2 знаходиться у їх господарстві, а ночує за місцем проживання разом зі своїми батьками. Догляд за ОСОБА_3 здійснювала його мати, а він їй у цьому допомагав. Мати періодично виїжджає на заробітки закордон, востаннє виїхала у лютому 2022 року, і там перебуває до цього часу. Також він опікується молодшим братом, який проживає з ним та досяг 16-ти річного віку. На даний час він офіційно не працює, займається домашнім господарством, від чого отримує дохід. Батьки ОСОБА_2 не можуть нею опікуватися, так як мати є інвалідом ІІ групи, батько зловживає спиртними напоями, а рідний брат ОСОБА_2 вже кілька років перебуває за кордоном. Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року заяву задоволено частково. Визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1. В задоволенні решти вимог відмовлено. Судові витрати по справі покладено на сторони в межах, в яких вони їх понесли. Визначено строк дії рішення тривалістю два роки з дня набрання ним законної сили. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить частково скасувати рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року в частині відмови про встановлення опіки над ОСОБА_2 та прийняти нове, яким задовольнити дану заяву, встановивши опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом призначення його опікуном. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що не може бути відмовою у встановлені опіки те, що він спільно із ОСОБА_2 не проживає, оскільки такого обв`язку закон не вимагає. Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення опікуном саме цієї фізичної особи. Орган опіки та піклування Борщівської міської ради прийняв рішення про можливість призначити його опікуном ОСОБА_2 , а тому він звернувся до суду із відповідним поданням. Призначення опікуна є нерозривним з процесом визнання фізичної особи недієздатною. Проте суд, визнавши ОСОБА_2 недієздатною, в порушення вимог закону, залишив її без опіки маючи відповідне подання органу опіки та піклування, не призначив їй опікуна. Борщівська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у якому підтримала дану апеляційну скаргу та зазначила, що ОСОБА_1 є фізичною особою з повною цивільною дієздатністю, подав заяву про бажання бути опікуном своєї тітки. Він перебуває з нею у сімейних та родинних відносинах. При цьому між ними склалися приязні особисті стосунки - він тривалий час відвідує свою тітку, яка проживає неподалік та опікується нею, допомагаючи у вирішенні особистих побутових та господарських питань, чим підтвердив можливість виконувати обов`язки її опікуна. У зв`язку з погіршенням стану психічного здоров`я тітка потребує постійного стороннього догляду, якого не можуть забезпечити інші її родичі, оскільки матір потенційної підопічної є інвалідом ІІ групи, батько - пенсіонер, а брат перебуває за кордоном. Згідно наданих заявником документів, він проживає в будинку своєї матері з рідним братом, несудимий, медичні протипоказання для призначення опікуном його тітки (двоюрідної сестри матері) ОСОБА_2 відсутні (висновок від 10.08.2022 року), а члени сім`ї заявника дали згоду на призначення опікуном його тітки. З огляду на зазначене, керуючись ст. ст. 55-60 ЦК України Борщівська міська рада, як орган опіки та піклування, звернувся до суду із поданням щодо призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Шупарка Борщівської міської територіальної громади, опікуном його тітки (двоюрідної сестри матері) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що забезпечить належний захист її прав та законних інтересів. У судовому засіданні ОСОБА_4 та його адвокат Когут О.В. апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_5 є його двоюрідною племінницею(двоюрідна сестра його матері), яка проживає разом із своїми батьками: мати -інвалід другої групи, батько не може забезпечити сім`ю, а рідний брат тривалий час за кордоном на заробітках. Він же проживає недалеко від сім`ї ОСОБА_6 і оскільки його мати тривалий час здійснювала догляд за ОСОБА_2 , а тепер поїхала на заробітки, тому він вирішив призначити його опікуном недієздатної ОСОБА_2 07.10.2022 року Борщівська міська рада подала заяву про розгляд справи за відсутності заінтересованої особи - органу опіки та піклування Борщівської міської ради. Просила при розгляді справи врахувати відзив, поданий ними на апеляційну скаргу. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Відмовляючи у задоволені заяви ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходив з того, що останній не проживає разом із нею, не довів, що в повній мірі має можливості виконувати обов`язки опікуна особи, що хворіє на тяжкий психічний розлад, а подання органу опіки та піклування щодо можливості призначення опікуном, як таке, що винесено передчасно, без дослідження всіх обставин справи. З даним висновком суду, колегія суддів не погоджується частково, виходячи із наступного. Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Відповідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Судом встановлено, що ОСОБА_2 протягом періоду свого захворювання постійно проживає в АДРЕСА_1 разом з батьками та братом (довідки Борщівської міської ради № № 264, 265 від 25.05.2022 року). Заявник ОСОБА_1 є двоюрідним племінником ОСОБА_2 , що підтверджуються свідоцтвами про народження та про укладеннями шлюбів: про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , про укладення шлюбу батьків заявника серії НОМЕР_2 , про народження матері заявника серії НОМЕР_3 , про укладення шлюбу батьків матері заявника серії НОМЕР_4 , про народження баби заявника серії НОМЕР_5 , про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 , про укладення шлюбу її батьків серії НОМЕР_7 та свідоцтвом про народження її батька серії НОМЕР_8 . Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та не заперечується самим заявником. Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 були рідними братом та сестрою, відповідно мати заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є двоюрідними сестрами, а відтак заявник є двоюрідним племінником ОСОБА_2 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1, перебуває на диспансерному обліку з 20.11.2000, з діагнозом Параноїдна шизофренія (F 20.0), що стверджено даними облікової документації психіатричного кабінету консультативно-діагностичного відділення КНП «Борщівська міська лікарня» та відображено у довідці установи від 25.05.2022 року. З довідок до актів огляду медико-соціальною експертною комісією від 03.02.2015р., 09.02.2018р., 19.02.2021 р. вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено другу групу інвалідності з дитинства, а 19 лютого 2021 року - довічно Із індивідуальних програм реабілітації інваліда № 267 від 13.02.2013року, № 183 від 03.02.2015року, № 178 від 09.02.2018року та № 156 від 19.02.2021року вбачається, що у ОСОБА_8 виражені обмеження життєдіяльності, а саме: до самообслуговування, до орієнтації, до контролю за своєю поведінкою, до трудової діяльності. Згідно висновку судово - психіатричного експерта № 271 від 19 липня 2022 року вбачається, що на час проведення експертизи, ОСОБА_8 хворіє на тяжкий психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг, стабільний дефект за змішаним типом, що досягає рівня хронічного психозу. В силу даного захворювання не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. Борщівська міська рада, як орган опіки та піклування, звернулася до суду з поданням № 1820/03-18 від 16 серпня 2022 року, в якому просить призначити заявника ОСОБА_1 опікуном його тітки ОСОБА_8 у випадку визнання останньої недієздатною, оскільки така потребує постійного стороннього догляду. В даному поданні зазначено, що згідно акту обстеження від 09.02.2022 року за № 22 ОСОБА_8 постійно проживає у будинку своїх батьків разом із братом. Останній за вказаною адресою зареєстрований, але не проживає. Мати ОСОБА_8 є особою з другою групою інвалідності, батько - пенсіонером. Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.05.2021 року ОСОБА_8 (матері ОСОБА_9 ) встановлено довічно другу групу інвалідності, причиною чого є загальне захворювання. Доказів про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (батьки) невзмозі здійснювати догляд за своєю хворою дочкою ОСОБА_3 матеріали справи не містять. Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Згідно з частиною третьою статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України). Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні особи між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі. Відповідно до частини четвертої статті 2 СК України Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням. Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19). Що стосується тлумачення поняття «близькі родичі», то виходячи з вимог ЦК України, СК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням. Як вбачається із матеріалів справи заявник ОСОБА_1 є двоюрідним племінником ОСОБА_8 . Відповідно до вимог частини 3 статті 296 ЦПК України - заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом. Як доведено матеріалами справи, що ОСОБА_5 постійно проживає разом із своїми батьками і рідним братом, які не ставлять питання про визнання останньої недієздатною. ОСОБА_1 проживає окремо зі своїми батьками та 16-річним братом, займається вирощуванням городини. Обов`язкових умов для визнання його членом сім`ї або близьким родичем ОСОБА_8 матеріали справи не містять. Колегія суддів з огляду на вимоги ст. ст. 3, 9 СК України, положення ЦК України, вважає, що ОСОБА_1 не є членом сім`ї чи близьким родичем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому не має права звертатися до суду у даному випадку з заявою про визнання останньої недієздатною та встановленням над нею опіки, оскільки близькими родичами у неї є батьки та рідний брат. Посилання заявника на те, що суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_9 недієздатною, всупереч вимогам статті 60 СК України не призначив його опікуном останньої, не заслуговують на уваги, так як першочерговим питанням суду є встановлення наявності правосуб`єктності заявника у цій категорії справ окремого провадження, встановлення чи відноситься заявник до певної категорії групи осіб, які мають права та обов`язки заявників у таких категоріях справ, і залежно від цього вирішення по суті заяви про визнання особи недієздатною. Враховуючи вищевикладені обставини та норми матеріального права, колегія суддів прийшла до переконання, що ОСОБА_1 не має процесуальної правосуб`єктності заявника у цій справі, а тому у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не є членом сім`ї або близьким родичем. Таким чином, колегія суддів вважає, що подану заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, а рішення суду скасувати. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове, якою заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Борщівської міської ради, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 жовтня 2022 року. Головуюча Т.С. Парандюк Судді: С.І. Дикун О.З. Костів