Постанова 4855 № 640/9294/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9294/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Шелест С.Б., за участю секретаря: Висоцького А.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "31" січня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Лідер" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,- В С Т А Н О В И Л А: Приватне підприємство "Лідер" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби щодо нездійснення скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018, №1014891/31563452 від 06.12.2018, №1013639/31563452 від 05.12.2018, №1013629/31563452 від 05.12.2018, №1013635/31563452 від 05.12.2018, №1013643/31563452 від 05.12.2018, №1013634/31563452 від 05.12.2018, №1013638/31563452 від 05.12.2018, №1013641/31563452 від 05.12.2018, №641202/31563452 від 10.04.2018, №647851/31563452 від 13.04.2018, №1018706/31563452 від 10.12.2018, №1018703/31563452 від 10.12.2018, №1018704/31563452 від 10.12.2018, №1018705/31563452 від 10.12.2018, №1013622/31563452 від 05.12.2018, №1013636/31563452 від 05.12.2018, №1013619/31563452 від 05.12.2018, №641203/31563452 від 10.04.2018, №661159/31563452 від 23.04.2018, №1059409/31563452 від 25.01.2019, №1013627/31563452 від 05.12.2018, №1023157/31563452 від 13.12.2018, №1023158/31563452 від 13.12.2018, №1013633/31563452 від 05.12.2018, а також нездійснення реєстрації податкових накладних №10 від 01.03.2018, №213 від 31.03.2018, №221 від 30.04.2018, №269 від 31.05.2018, №259 від 30.06.2018, №258 від 31.07.2018, №12 від 02.08.2018, №206 від 31.08.2018, №198 від 30.09.2018, №74 від 09.10.2018, №41 від 05.03.2018, №42 від 06.03.2018, №32 від 04.08.2018, №38 від 05.08.2018, №52 від 06.08.2018, №59 від 07.08.2018, №108 від 12.10.2018, №209 від 31.08.2018, №5 від 01.09.2018, №16 від 02.03.2018, №62 від 08.03.2018, №181 від 30.11.2018, №200 від 30.09.2018, №199 від 30.09.2018, №195 від 30.09.2018, №200 від 30.11.2018; визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018, №1014891/31563452 від 06.12.2018, №1013639/31563452 від 05.12.2018, №1013629/31563452 від 05.12.2018, №1013635/31563452 від 05.12.2018, №1013643/31563452 від 05.12.2018, №1013634/3156.3452 від 05.12.2018, №1013638/31563452 від 05.12.2018, №1013641/31563452 від 05.12.2018, №641202/31563452 від 10.04.2018, №647851/31563452 від 13.04.2018, №1018706/31563452 від 10.12.2018, №1018703/31563452 від 10.12.2018, №1018704/31563452 від 10.12.2018. №1018705/31563452 від 10.12.2018, № 1013622/31563452 від 05.12.2018, №1013636/31563452 від 05.12.2018, №1013619/31563452 від 05.12.2018, №641203/31563452 від 10.04.2018, №661159/31563452 від 23.04.2018, №1059409/31563452 від 25.01.2019, №1013627/31563452 від 05.12.2018, №1023157/31563452 віл 13.12.2018, №1023158/31563452 від 13.12.2018, №1013633/31563452 від 05.12.2018; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №10 від 01.03.2018, №213 від 31.03.2018, №221 від 30.04.2018, №269 від 31.05.2018, №259 від 30.06.2018, №258 від 31.07.2018, №12 від 02.08.2018, №206 від 31.08.2018, №198 від 30.09.2018, №74 від 09.10.2018, №41 від 05.03.2018, №42 від 06.03.2018, №32 від 04.08.2018, №38 від 05.08.2018, №52 від 06.08.2018, №59 від 07.08.2018, №108 від 12.10.2018, №209 від 31.08.2018, №5 від 01.09.2018, №16 від 02.03.2018, №62 від 08.03.2018, №181 від 30.11.2018, №200 від 30.09.2018, №199 від 30.09.2018, №195 від 30.09.2018, №200 від 30.11.2018. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення не містять викладу обставин, на яких воно ґрунтується, зокрема, контролюючий орган, відмовляючи у реєстрації податкової накладної, не вказує на будь-які недоліки у документах, наданих платником податків на вимогу контролюючого органу, як і не зазначає про недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На думку позивача, оскаржувані рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних є такими, що винесені без належних правових підстав, протиправно та підлягають скасуванню. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби щодо нездійснення скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018, а також нездійснення реєстрації податкових накладних №10 від 01.03.2018, №213 від 31.03.2018; визнання протиправними та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №10 від 01.03.2018, №213 від 31.03.2018. Позовну заяву в решті позовних вимог ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 повернуто позивачу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "31" січня 2022 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1014894/31563452 від 06.12.2018 та №1014890/31563452 від 06.12.2018. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні від 01.03.2018 №10 та від 31.03.2018 №213. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних від 01.03.2018 №10 та від 31.03.2018 №213, як наслідок, недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, також є протиправними. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою їх отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права позивача. Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що не надання позивачем первинних документів про господарські операції не дало можливості встановити реальність таких операцій, згідно з яких видані податкові накладні, тому прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Крім того, зобов`язання судом ДПС України зареєструвати податкові накладні в обхід порядку формальної перевірки ГУ ДПС у м. Києві документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних є порушенням дискреційних повноважень податкового органу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, за результатами фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ЮНІГРАН» згідно з договором про організацію перевезень вантажів від 19.06.2017 №190617, позивачем відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено для контрагента податкову накладну №10 від 01.03.2018 на суму 213 188,44 грн., в т.ч. ПДВ - 35 519,74 грн. та податкову накладну №213 від 31.03.2018 на суму 125 244,96 грн. в т.ч. ПДВ - 20 874,16 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як зазначено позивачем та не заперечується контролюючим органом, згідно отриманих квитанцій спірні податкові накладні прийняті, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація зупинена, ПН/РК відповідають вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. У подальшому, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято оскаржувані рішення від 16.12.2018 №1014894/31563452 (відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 01.03.2018) та від 06.12.2018 №1014890/31563452 (відмовлено у реєстрації податкової накладної №213 від 31.03.2018), в яких зазначено, що позивачем не надано копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. ПП «ЛІДЕР» оскаржило рішення від 16.12.2018 №1014894/31563452 та від 06.12.2018 №1014890/31563452 в адміністративному порядку до ДПС України. Як вбачається з листа від 21.02.2020 №6636/16/99-00-06-05-01-06 Комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення, яким скарги ПП «ЛІДЕР» залишено без задоволення, а рішення Комісії - без змін. Не погоджуючись із бездіяльністю ДПС України щодо незадоволення скарг позивача та рішеннями про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Зазначені норми кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок №117). Відповідно до пункту 10 Порядку №117 зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У силу вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з вимогами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Пунктом 15 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами пунктів 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані. Як встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом за результатом обробки спірної податкової накладної позивача надіслано квитанції, згідно з якими документи прийнято, однак реєстрація податкових накладних зупинена у зв`язку із відповідністю пункту 1.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містить виключно формальне посилання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить. На думку колегії суддів, не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі №821/1173/17. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Однак, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів, які б слугували підставою для зупинення реєстрації поданих податкових накладних. Більше того, листом відповідача 2 від 12.04.2019 №69349/10/26-15-41-05-41 підтверджено те, що ПП «ЛІДЕР» в переліку ризикових платників податку не значиться. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних від 01.03.2018 №10 та від 31.03.2018 №213, тому недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій свідчить про те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, також є протиправними. Тож, рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1014894/31563452 від 06.12.2018, №1014890/31563452 від 06.12.2018, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 01.03.2018 №10 та від 31.03.2018 №213, підлягають скасуванню. Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження податкового органу, зобов`язавши ДПС України зареєструвати податкові накладні, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право. При цьому, дискреційними є повноваження відповідача - суб`єкта владних повноважень, обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною. За приписами ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії. За приписами ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia). Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: - прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); - неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду. Колегія суддів зазначає, що законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Тож, оскільки спірні рішення підлягають скасуванню то, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні. Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 1640/2650/18 та інших. Проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "31" січня 2022 р. - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2022 року. Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко С.Б. Шелест