Постанова 4855 № 320/6400/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6400/19 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю. за участю секретаря: Рожок В. В. представника позивача Резніченка В.М., представника відповідача Нівакшонової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 12.11.2021) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РІО ВЕРДЕ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріо Верде» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості № UA 125110/2019/110066/2 від 19.09.2019. Рішенням рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов залишити без задоволення, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. ст. 58 МК України. У зв`язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МК України, однак жодних вимог у порядку ч. 6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 05.02.2016 між позивачем та компанія «BRADAS» Adam I Jan Tyrala Spolka Jawna 46-300 Olesnoul. M. Konopnickiej 5 (Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт № 016PL (надалі - Контракт), предметом якого визначено, що продавець продав, а покупець придбав товари по цінах, обсягах згідно з умовами, що узгоджені в даному контракті. Підпунктом 3.1.1 Контракту визначено, що продавець продає, а покупець купує: хомути для шлангів, частини поливальних систем та систем зрошення для сільського присадибного господарства, садові та промислові шланги, фітинги, садові інструменти, муфти та інше у різних формах, кількості та різноманітності (далі - Товар) за цінами зазначеними у рахунках-фактурах до контракту, які є частиною цього Контракту. Асортимент товарів договорів може бути розширений за взаємною згодою сторін. Пунктом 5 Контракту визначено умови поставки: FCA м. Олесно, Польща («Ікотермс-2010»), або буде визначатися додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказувати в рахунках. Відповідно до п. 7 Контракту покупець повинен перевести на рахунок продавця 100% вартості партії товару згідно рахунку продавця відповідно реквізитів (п. 13.1 даного контракту) на протязі 730 днів після митного оформлення товару покупцем. Базові умови поставки можуть бути змінені по взаємній письмовій згоді сторін як доповнення до цього договору. Фактом оплати є дата відправки грошового переказу, яка зазначена в платіжному дорученні. За домовленістю сторін умови платежу може бути змінені та зазначені в доповненнях до цього контракту. Фактом митного оформлення товару вважається оформлення імпортної вантажної митної декларації покупцем. Продавець має право вимагати забезпечити платіж на іншу компанію або на інший рахунок, та такі зміни мають бути погоджені на взаємній основі сторонами як доповнення до цього договору. Термін дії контракту: до 31 грудня 2018 р. включно, до повного виконання зобов`язань обох сторін контракту. Строк контракту може буде продовжено за вказаною згодою сторін (п. 3.3 Контракту). Додатково, сторонами підписано Доповнення до Контракту № 1 від 05.02.2016, №2 від 05.02.2016, № 3 від 05.02.2016, № 4 від 05.02.2016, № 5 від 05.02.2016, №6 від 05.02.2016. Відповідно до відомостей Доповнення до Контракту №1 сторони домовились визначити прайс лист від 23.02.2016 діючим прайс листом до Контракту №016PL. В Доповненні до Контракту № 2 від 05.06.2018 продавець повідомляє про перереєстрацію форми власності та зміну назви "BRADAS" Adam і JanTyrala Spolka Jawna на BRADAS Sp z o.o Spolka komandytowa. Згідно з доповненням до Контракту №3, сторони заявили про згоду на продовження строку дії цього контракту, пункт 3.3 до 31.12.2020 року. Відповідно до Доповнення до Контракту №4 від 10.05.2019 сторони домовились визначити прайс-лист від 10.05.2019 (додаток 1) діючим прайс-листом до Контракту №016PL від 05.02.2016. У Доповненні до Контракту №5 сторони домовились визначити прайс-лист від 11.06.2019 діючим прайс-листом до Контракту №016PL. Доповненням № 6 від 05.07.2019 до Контракту №01PL сторони зазначили, що покупець повідомляє, що нова адреса компанії Ріо-Верде є 04119 м. Київ вул. Дегтярівська, 21А оф

107. Позивачем до відповідача подано електронну митну декларацію № UA125110/2019/418211. Цією декларацією позивачем заявлено до митного оформлення в режимі імпорт товари. На підтвердження митної вартості згаданих товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № UA125110/2019/418211 відповідно до вимог Митного кодексу України надано наступний перелік документів, а саме: - контракт № 016PL від 05.02.2016 між ТОВ «Ріо Верде», Україна, м. Київ, та BRADAS Spzо.о, Польща та доповнення 1, 2, 3, 4; - інвойс EX/HU/233/2019 від 17.09.2019; - переклад інвойсу EX/HU/233/2019 від 17.09.2019; - специфікація до інвойсу ЕХ/HU/233/2019 від 17.09.2019; - пакувальний лист; - експортна митна декларація Республіки Польща №19PL 331020Е0539805 від 17.09.2019р.; - сертифікат походження № PL/MF/AN 0092317 від 17.09.2019р.; - сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AR 0429240 від 17.09.2019р.; - заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 №16 від 12.09.2019 p.; - довідка про транспортні витрати від 17.09.2019 на заявку № 16 від 12.09.2019 p.;- рахунок на сплату транспортування вантажу № 120 від 17-09-2019 на суму 45000 грн.); - CMR А № 761245 міжнародна транспортна декларація) від 17-09-19. Додатково до митного органу надано наступні документи: лист про те, що страхування вантажу не проводилось; пояснювальний лист №9-27 від 17 вересня 2019 про те що термін поставки є FCA та пояснення про строки сплати послуг транспортування вантажу; копію платіжного доручення №1347 від 19 вересня 2019 про сплату послуг перевізника Олесно (Польща), Київ та Акт виконаних робіт №120 від 19-09-2019 на послуги транспортування вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_1 . За результатами розгляду поданих документів, 19.09.2019 Київською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості № UA125110/2019/110066/2, яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару. Вказане рішення обґрунтовано тим, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: 1) відповідно до інвойсу від 17.09.2019 № ЕХ/НU/233/2019 загальна вартість товару в РLN (Польських Злотих) становить - 150469, 86, при цьому відповідно до експортної декларації країни відправлення № 19РL331020Е0539805 загальна сума вартісного показника по всіх позиціях становить - 151528. Тобто, в поданих документах, що підтверджують митну вартість товару, наявна числова розбіжність. 2) прайс-лист має термін дії до 13.06.2019, при цьому інвойс № ЕХ/НU/233/2019 датований 17.09.2019. Тобто, прайс-лист не стосується даної поставки товару / 3) відповідно до п. 6 контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того хто несе витрати на навантаження відсутні. В той же час відповідно до заявки від 12.09.2019 №16 навантаження/розвантаження здійснюється засобами та силами вантажовідправника/вантажоодержувача. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження. З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта витребувано відповідно до вимог ч.2, 3 ст. 53, ст. 54, ст. 57 Митного кодексу України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Декларантом не надано жодних додаткових документів у відповідності до ст. 53 Митного кодексу України. тобто, декларант не використав своє право надати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації згідно з ч.3.1 ст. 52 Митного Кодексу України. У зв`язку із зазначеним , керуючись положеннями частини 6 статті 54 та частиною 2 статті 58 Кодексу. Заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів, що імпортуються визнати не можливо. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 р. (далі - МК України). Згідно з вимогами пункту 34-1 частини 1 статті 4 МК України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости. Відповідно до вимог положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до вимог положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Згідно з вимогами частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України). Відповідно до вимог ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів. Згідно з вимогами частини 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом. Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до вимога ч. 1, 2, 5-8 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів. 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному. При цьому суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної формальності - «митне оформлення») на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України. Суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у п. 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості митним органом зазначено, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: 1) відповідно до інвойсу від 17.09.2019 № ЕХ/НU/233/2019 загальна вартість товару в РLN (Польських Злотих) становить - 150469, 86, при цьому відповідно до експортної декларації країни відправлення № 19РL331020Е0539805 загальна сума вартісного показника по всіх позиціях становить - 151528. Тобто, в поданих документах, що підтверджують митну вартість товару, наявна числова розбіжність. 2) прайс-лист має термін дії до 13.06.2019, при цьому інвойс № ЕХ/НU/233/2019 датований 17.09.2019. Тобто, прайс-лист не стосується даної поставки товару. 3) відповідно до п. 6 контракту ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того хто несе витрати на навантаження відсутні. В той же час відповідно до заявки від 12.09.2019 №16 навантаження/розвантаження здійснюється засобами та силами вантажовідправника/вантажоодержувача. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості як витрати на навантаження/завантаження Щодо наявної числової розбіжності в інвойсі 17.09.2019 № ЕХ/НU/233/2019 та експортної декларації країни відправлення № 19РL331020Е0539805 слід зазначити наступне. Умовами контракту встановлено, що сума контракту визначена в Доларах США. Пунктом 6 контракту обумовлено, що ціна на кожну партію товару вказується в супровідних документах на цю партію. Ціна включає в себе вартість упаковки. Ціна може змінюватися, згідно письмових доповнень до контракту. Продавець має право відправляти покупцеві зразки на безоплатній основі. Відтак, основні документи - інвойси, прайс-листи та інше номіновані в Доларах США, усі розрахунки проводяться у Доларах США, отже, Злоті Польщі можуть використовуватися продавцем як допоміжна для продавця інформація. Продавець може використовувати для своїх внутрішніх розрахунків та званих «комерційний курс» Злотого Польщі, який може не співпадати з офіційним курсом Нацбанку Польщі, а експортна декларація прив`язана до офіційного курсу та видається митницею Польщі на день замитнення. Разом з тим, вартість товару в Доларах США повністю співпадає в інвойсі від 17.09.2019 ЕХ/HU/233/2019 та в експортній декларації країни відправлення № 19PL331020Е0539805. Отже, висновки відповідача спростовуються наявними у справі доказами, а тому до уваги судом не беруться. Також, безпідставними є твердження апелянта, що наданий до митного оформлення прайс-лист має термін дії до 13.06.2019, при цьому інвойс датований 17.09.2019. Тобто, прайс-лист не стосується даної поставки товару. Відповідно до п. 6 Контракту № 016PL від 5 лютого 2016 р. ціна на кожну партію товару вказується в супровідних документах на цю партію. Ціна включає в себе вартість упаковки. Ціна може змінюватися згідно письмових доповнень до контракту. Продавець має право відправляти покупцеві зразки на безоплатній основі. Поряд із цим, на момент розмитнення 19.09.2019 року діяло Доповнення № 5 до Контракту №016PL від 5 лютого 2016 р., в якому зазначено, що «Сторони домовились визначити прайс-лист вiд 11 червня 2019 р. (додаток 1) діючим прайс-листом до Контракту № 016PL вiд 5 лютого 2016 р. У разі зміни цін Продавець проінформує Покупця за один тиждень наперед. Ціна базується на ставці польського злотого до долара США на дату поставки, але різниця повинна бути не менше 0,01 (1 цент за одиницю)». Крім того, підставою для винесення спірного рішення слугували висновки митного органу, що відповідно до п. 6 контракту, ціна вказується на кожну партію товару та включає в себе вартість упаковки. При цьому відомості щодо того, хто несе витрати з навантаження, відсутні. У той же час, відповідно до заявки від 12.09.2019 № 16, навантаження/розвантаження здійснюється засобами та силами вантажовідправника/вантажоодержувача. Тобто, документально не підтверджена (не включена) така складова митної вартості, як витрати на навантаження/завантаження. Поряд із цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, вимогами п. 5 Контракту № 016PL від 5 лютого 2016 р. визначено, що FCA м. Олесно, Польща ("Iнкотермс -2010"), або буде визначатися додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказуватися в рахунках. Базисом і умовами поставки FCA встановлено, що якщо відвантаження відбувається безпосередньо на складі продавця, то останній несе всі витрати з навантаження. Коли в якості франко-місця визначені термінал або інше місце, не те що на праві власності або оренди постачальника, то витрати на навантаження повинен сплатити покупець. Оскільки за умовами контракту позивач проводив завантаження товару зі складу продавця - адреса продавця - BRADAS Spolkakomandytowa Olesno-46-300 ul. M. Konopnickiej 5 Польща, то продавець проводить завантаження за свій рахунок, що відповідає умовам поставки FCA. На підтвердження перевезення вантажу позивачем надано договір перевезення вантажу № 003 від 09 березня 2017 року, укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ; заявку № 16 від 12.09.2019 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору № 003 від 09.03.2017. Згідно Акта виконаних робіт № 120 по здійсненню транспортних послуг від 19.09.2019, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виконано міжнародні перевезення вантажів за маршрутом Олесно (Польща) - Київ (Україна), автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , дата завантаження 17.09.20219 р., вартість транспортування від м.Олесно (Польща) до п.п. Ягодин (Україна) складає 20000,00 грн., до м. Київ (Україна) 25000,00 грн. . Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було виставлено за міжнародні перевезення вантажів за маршрутом Олесно (Польща) - Київ (Україна), автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 рахунок-фактура № 120 від 26.07.2019 на суму 45000,00 грн. Оплата позивачем за міжнародні перевезення вантажів за маршрутом Олесно (Польща) - Київ (Україна), автомобіль НОМЕР_1 / НОМЕР_2 в розмірі 45000,00 грн. здійснено згідно платіжного доручення № 1347 від 19.09.2019). Згідно довідки про транспортні витрати від 17.09.2019 № 38/41, транспортування вантажу згідно замовлення № 16 від 12.09.2019 року автопоїздом державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 від м. Олесно Польща до п/п Ягодин Україна складає 20000,00 грн. Отже, доводи відповідача є необґрунтованими і безпідставними. Крім того, судом встановлено, що в п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказано, що відповідачем застосовано другорядний метод відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях товар № 13 митна декларація від 05.09.2019 №UA500060/2019/27508 (вартість товару- 3,87 дол. США/кг); товар №30 митна декларація від 12.09.2019 №UA100010/2019/350533 (вартість товару - 10,48 дол. США/кг); товар № 44 митна декларація від 10.09.2019 №UA807190/2019/198696 - 6,16дол. США/кг). Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі № 808/454/18; від 19.06.2018 у справі № 826/6346/16; від 31.01.2018 в справі №813/7272/13-а; від 02.03.2018 по справі №804/2997/17. Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA125110/2019/110066/2 від 19.09.2019, у ньому зазначено лише номер та дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення складових митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи митного органу з приводу документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митних декларацій 05.09.2019 №UA500060/2019/27508; від 12.09.2019 №UA100010/2019/350533; 10.09.2019 №UA807190/2019/198696 є протиправним. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РІО ВЕРДЕ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 10.10.2022)