Постанова 4808 № 343/2293/17

Справа № 343/2293/17 Провадження № 22-ц/4808/1107/22 Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р. Суддя-доповідач Бойчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого Бойчука І.В., суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О., секретаря Кузів А.В., з участю представника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Дзеси Богдана Романовича за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 18 серпня 2022 року під головуванням судді Кіндратишин Л.Р. у м. Івано-Франківську, в с т а н о в и в: У серпні 2022 року старший державний виконавець ВДВС у місті Івано-Франківську ПЗМУМЮ (м. Івано-Франківськ) Дзеса Б.Р. звернувся з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа. В поданні зазначив, що на виконанні ВДВС у місті Івано-Франківську ПЗМУМЮ (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження № 61703976 з виконання виконавчого листа № 343/2293/17, виданого Івано-Франківським міським судом 10.03.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 8 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.01.2020 становить 196 787,20 грн за договором позики. Державним виконавцем 06.04.2020 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа та зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення суду боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, декларацію про доходи та майно не подано, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Під час виконання рішень встановлено, що згідно інформації наданої на запити, майно належне боржнику на праві власності 1/4 частка трьохкімнатної квартири, де зареєстровано неповнолітню дитину, боржник доходів не отримує, виклики державного виконавця ігнорує, за місцем проживання неможливо перевірити його майновий стан, про що складено акти. Посилаючись на викладене, просив обмежити її у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань за вказаним рішенням суду. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні подання старшого державного виконавця Івано-Франківського МВ ДВС ПЗМУМЮ (м. Івано-Франківськ) Дзеси Б.Р. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 . У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що вважає ухвалу суду незаконною через невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що старшим державним виконавцем подано обґрунтоване подання яке доводиться беззаперечними доказами. Акт державного виконавця, яким зафіксовано, що при виході за місцем виконання за адресою квартири боржника - двері зачинено, є офіційним документом. Недовіряти старшому державному виконавцю, який встановив своїм підписом певний факт, це так само, як не довіряти будь-якому іншому документу, виданому державною установою, бо цей документ складено за відсутності учасників чи понятих. Щодо відсутності даних про те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, то йому взагалі не зрозуміле таке твердження суду, адже виконавчий лист за рішенням суду перебуває на виконанні вже понад два роки і до цього часу боржник ніяким чином не намагався його виконати. Боржник знає про виконавче провадження і старший державний виконавець всіма дозволеними йому методами встановив такий факт. Він сам особисто повідомляв боржнику про законне рішення суду та про виконавче провадження, а також наголошував про погашення заборгованості перед ним. Окрім цього, у боржника є представник - адвокат, який представляв її інтереси протягом розгляду справи в суді. На сьогоднішній день рішення суду не виконано, будь-яких дій спрямованих на його виконання боржником не вчинено, декларацію не надано, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Боржник на виклики державного виконавця не з`являється. Зважаючи на наведені в поданні обставини та терміни виконання рішення суду, а також те, що на даний час багато громадян України, користуючись юридичним захистом інших держав, намагаються виїхати на постійне проживання в іншу країну, вважає, що такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України спонукатиме боржника до погашення заборгованості. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник, достовірно знаючи про наявність невиконаного зобов`язання, його умисно та протягом тривалого часу не виконує, і на попередження виконавця не реагує. У матеріалах справи та виконавчого провадження відсутні будь-які дані щодо наявності поважних причин для невиконання боржником зобов`язання. Встановлені обставини в своїй сукупності вказують на ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язання згідно виконавчого провадження № 61703976 з виконання виконавчого листа №343/2293/17, виданого 10.03.2020. Щодо не зазначення державним виконавцем доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України або робить це з метою ухилення від виконання судового рішення то слід відмітити, що такі обставини не можливо довести так як це є свого роду ризик який може настати і його можна порівняти із ризиком передбаченим КПК України при обранні запобіжних заходів в кримінальних провадженнях, де суди беруть до уваги такий ризик і обмежують особу у її правах. Йому достовірно відомо з надійних джерел (спільних знайомих) що боржник ОСОБА_1 виготовила документи (віза) для виїзду на постійне місце проживання в США. Він на даний час дуже сильно хворіє, переніс вже чотири ішемічні інсульти та два інфаркти, що підтверджується відповідними медичними документами, та йому терміново необхідні кошти для лікування. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким подання державного виконавця задовольнити. Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги заперечив, покликаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча судом належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи. ОСОБА_2 подав апеляційному суду заяву, у якій просив задовольнити апеляційну скаргу і справу слухати за його відсутності. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з`явилися. Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 січня 2020 року у справі № 343/2293/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 8 000,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.01.2020 становить 196 787,20 грн за договором позики, укладеним у формі розписки від 06 липня 2014 року (а.с.123-125). Постановою головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС ПЗМУМЮ (м. Івано-Франківськ) (найменування надалі змінено на Відділ ДВС у місті Івано-Франківську ПЗМУМЮ (м. Івано-Франківськ) від 06 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження № 61703976 щодо примусового виконання виконавчого листа № 343/2293/17, виданого Івано-Франківським міським судом 10.03.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.01.2020 становить 196 787,20 грн. за договором позики (а.с. 163-164). Цією постановою державний виконавець зобов`язав боржника ОСОБА_1 подати декларацію про доходи та майно. Згідно відповіді Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів № 120354398 від 28.10.2021 реєстраційний номер облікової кратки платника податків та прізвище, ім`я і по батькові не відповідають інформації, яка наявна у ДРФО (а.с. 139). Згідно відповіді Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників-юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців № 120354399 від 28.10.2021 боржник за вказаним у запиті податковим номером на обліку в органах ДФС не перебуває (а.с. 140). Згідно відповіді МВС щодо зареєстрованих за боржником т/з № 120354401 від 28.10.2021 відсутні дані про зареєстровані за боржником т/з (а.с. 141). Постановою державного виконавця від 06.08.2020 описано та накладено арешт на майно боржника, а саме 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету від 01.04.2021 за №481 відмовлено Івано-Франківському міському відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління МЮ у наданні дозволу для реалізації такої частки квартири у зв`язку з тим, що право на користування такою має ОСОБА_4 . Державним виконавцем складено акти від 03.12.2020, 30.11.2021 про те, що при його виході за місцем виконання за адресою - квартира АДРЕСА_1 - двері зачинено (а.с. 133, 149). Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв`язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Згідно положень даного Закону громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору у передбачених законом випадках; якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань (п.5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8). Відповідно до ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. Обґрунтовуючи подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, державний виконавець зазначив, що будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду боржником не здійснено, декларацію про доходи та майно не подано, під час виконання рішення суду встановлено, що на належну боржнику на праві власності 1/4 частка трьохкімнатної квартири, де зареєстровано неповнолітню дитину, неможливо звернути стягнення, а інше майно відсутнєта на виклики державного виконавця для дачі пояснень вона не з`являється. В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 ствердив про те, що боржниці відомо про примусове виконання рішення суду і він нагадував їй про необхідність вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду про стягнення боргу на користь ОСОБА_2 . Також вказав, що ОСОБА_1 у 2017 році народилася дитина. З серпня 2020 року вона стала безробітною і їй призначено допомогу по безробіттю, а 28.06.2021 їй припинено виплату цієї допомоги, про що надав копії відповідних документів. Представником також не надано доказів про звернення боржниці із заявою про відстрочку, розстрочку виконання рішення суду, чи про часткове його виконання. У матеріалах справи міститься копія постанови про відкриття виконавчого провадження і боржник повідомлений про початок примусового виконання рішень. Надані державним виконавцем документи свідчать про наявність невиконаного грошового зобов`язання та ухилення ОСОБА_1 від його виконання. Докази у справі достовірно та об`єктивно вказують на те, що ОСОБА_1 , знаючи про існування судового рішення про стягнення з неї боргу і про наявність у неї невиконаного грошового зобов`язання за рішенням суду та відкритого виконавчого провадження щодо його примусового виконання, ухиляється від виконання цього зобов`язання у спосіб утримання від дій, спрямованих на виконання рішення суду. Апеляційний суд вважає, що державним виконавцем вчинені дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», які спрямовані на стягнення заборгованості. Однак боржниця вчиняє дії, які унеможливлюють та ускладнюють виконання рішення суду, оскільки тривалий час з моменту вступу рішення суду в законну силу та з часу відкриття виконавчого провадження умисно ухилялася й ухиляється від виконання покладених на неї рішенням суду зобов`язань. Також боржниця є працездатною особою і з часу відкриття виконавчого провадження не надала державному виконавцю будь-яких доказів поважності причин несплати боргу. Оскільки рішення суду боржником свідомо не виконується та вона ухиляється від його виконання, тому апеляційний суд вважає, що суд дійшов до необґрунтовано висновку про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця, що в свою чергу призвело до постановлення неправильного судового рішення. Доводи апеляційної скарги про те, що боржник ухилився від виконання рішення суду, апеляційний суд вважає обґрунтованими. Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 не може залишатися в силі з вищенаведених підстав. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд приходить до переконання, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного питання, тому вона підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення подання. Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 18 серпня 2022 року скасувати. Постановити нове рішення. Подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Дзеси Богдана Романовича задовольнити. Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 , до виконання зобов`язань згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 28 січня 2020 року у справі № 343/2293/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 8 000,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 28.01.2020 становить 196 787,20 грн за договором позики, укладеним у формі розписки від 06 липня 2014 року. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 11 жовтня 2022 року. Судді: І.В. Бойчук О.В. Пнівчук О.О. Томин