Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/6563/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2022 р. Справа № 440/6563/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2022 (головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко) по справі № 440/6563/21 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про підтвердження обгрунтованості арешту майна платника податків, ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило: - підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", застосованого рішенням начальника ГУ ДПС у Полтавській області від 28 квітня 2021 року. В обґрунтування позову зазначило, що на підставі наказу про проведення перевірки від 26.04.2021 та направлень на перевірку працівниками ГУ ДПС у Полтавській області здійснено вихід для проведення фактичної перевірки ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна». Однак, до проведення перевірки перевіряючих допущено не було, внаслідок чого начальником ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого Заявник і просить підтвердити. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2022 позов залишено без задоволення. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що рішення про проведення перевірки прийнято саме в порядку здійснення податковим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, тому ГУ ДПС у Полтавській області мало законні підстави для проведення фактичної перевірки діяльності ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна». Разом з тим, відповідач безпідставно відмовив посадовим особам ГУ ДПС у Полтавській області у допуску до проведення перевірки у зв`язку з недостатністю підстав для її проведення, що не передбачено ПК України. У зв`язку з вищенаведеними обставинами, податковим органом, на підставі ст. 94 ПК України, прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна». Крім того, судом першої інстанції зазначено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №440/4403/21 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Полтавській області "Про проведення фактичної перевірки" від 26.04.2021 №990-П. Проте, судом залишено поза увагою доводи позивача, що ГУ ДПС у Полтавській області оскаржено вказані судові рішення до Верховного Суду, тому розгляд справи підлягав зупиненню до прийняття рішення судом касаційної інстанції у справі №440/4403/21. ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» (далі - відповідач) не надало відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 26.04.2021 начальником ГУ ДПС у Полтавській області винесено наказ №990/П "Про проведення фактичної перевірки", яким, з метою контролю за обігом спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст. 82 ПК України наказано провести з 27.04.2021 фактичну перевірку платника податків ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" тривалістю 10 діб за місцем фактичного провадження діяльності: АЗС та магазин за адресою: м. Решетилівка, вул. Полтавська, 98-А, за період з 01.05.2018 по дату закінчення перевірки у встановленому ПК України порядку. 27.04.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області, на підставі наказу від 26.04.2021 №990/П та направлень від 26.04.2021 №1341 і №1342, здійснено вихід за місцем фактичного провадження діяльності товариства для проведення перевірки, проте ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" відмовило перевіряючим у допуску до її проведення, про що позивачем складено Акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки від 27.04.2021 № 202/16-31-07-05-11. У зв`язку із недопуском відповідачем працівників податкового органу до перевірки, 28.04.2021 ГУ ДПС у Полтавській області прийняло рішення про застосування умовного арешту майна платника податків - ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", що стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для проведення фактичної перевірки, до якої посадових осіб ГУ ДПС у Полтавській області не допущено відповідачем, визнані судом як протиправні, у зв`язку з чим у позивача не було законних підстав для прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна". Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПКУкраїни) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 78.4 статті 78 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Згідно з пунктом 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення, зокрема, фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для проведення фактичної перевірки платника податків є видача наказу про її проведення, а також вручення платнику податків посадовою особою контролюючого органу, зазначеною в направленні на проведення перевірки, наказу та направлення на її проведення, які в свою чергу повинні відповідати вимогам встановленим ПК України. Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені ст. 94 ПК України, в якій закріплено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. У спірних правовідносинах підставою для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків став факт недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки. Судом встановлено, що ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" оскаржило наказ від 26.04.2021 про проведення фактичної перевірки в судовому порядку. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 у справі №440/4403/21, яке набрало законної сили згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2022 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Полтавській області "Про проведення фактичної перевірки" від 26.04.2021 №990-П. Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, враховуючи, що наказ Головного управління ДПС у Полтавській області "Про проведення фактичної перевірки" від 26.04.2021 №990-П скасовано в судовому порядку, позовні вимоги про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", застосованого рішенням ГУ ДПС у Полтавській області від 28.04.2021 не підлягають задоволенню. Отже, рішення суду першої інстанції про відмову в позові є правильним та підлягає залишенню без змін. Доводи апелянта про законність прийнятого податковим органом наказу від 26.04.2021 та як наслідок наявності у нього підстав для проведення фактичної перевірки колегія суддів вважає помилковими, оскільки наказ від 26.04.2021 скасований судом. Посилання податкового органу на порушення судом норм процесуального права, а саме не виконання ним обов`язку в частині зупинення розгляду справи у зв`язку з поданням позивачем касаційної скарги на судові рішення першої та апеляційної інстанції у справі №440/4403/21 колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. Так, п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 провадження у справі № 440/6563/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №440/4403/2. Колегія суддів зазначає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 у справі №440/4403/21 набрало законної сили 24.01.2022. З урахуванням наведеного, 25.02.2022 суд першої інстанції вірно поновив провадження у справі. Крім того, колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 27.04.2022 у справі № 440/4403/21 відмовлено ГУ ДПС у Полтавській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2022. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2022 по справі № 440/6563/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова