Постанова Київський апеляційний суд № 361/2387/22

Справа № 361/2387/22 Головуючий в суді І інстанції Петришин Н.М. Провадження № 33/824/2257/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. Стягнено з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 496, 20 грн на користь держави. Відповідно до вказаної постанови, 11 червня 2022 року близько 22 годин 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , звертався нецензурною лайкою та намагався кидатися у бійку до доньки ОСОБА_2 , чим здійснив відносно неї насильство в сім`ї. На постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови через невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Скарга мотивована тим, що він та його дочка ОСОБА_2 фактично живуть різними сім`ями з різними сімейними бюджетами, а тому незважаючи на кровне споріднення, сімейні відносини у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні, що виключає можливість кваліфікації зазначених у протоколі дій, як насильства в сім`ї за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне провадження згідно п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що в матеріалах справи взагалі відсутні належні докази, які би підтверджували той факт, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які протиправні дії. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, зазначає, що дізнався про оскаржувану постанову лише 25 липня 2022 року. Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні 8 липня 2022 року. Також, матеріали справи не містять доказів щодо дати отримання копії постанови ОСОБА_1 , а відтак своєчасного отримання оскаржуваної постанови. Таким чином, апеляційним судом встановлено наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується судовою повісткою, яка направлялась йому на вказану в апеляційній скарзі поштову адресу. А відтак, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 . Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство. З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї. Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Як вбачається з фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №431229 від 12 червня 2022 року, 11 червня 2022 року близько 22 годин 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , звертався нецензурною лайкою та намагався кидатися у бійку до доньки ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП. На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП матеріали справи містять пояснення ОСОБА_2 , на основі яких складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №431229 від 12 червня 2022 року. У поясненнях від 12 червня 2022 року ОСОБА_2 вказувала на те, що 11 червня 2022 року близько 22 год. 00 хв. вона перебувала за адресою свого проживання і там її батько ОСОБА_1 , який проживає разом із її сім`єю, почав безпідставну сварку, у ході якої ОСОБА_1 звертався у сторону ОСОБА_2 нецензурною лайкою та намагався кидатись у бійку. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №431229 від 12 червня 2022 року, ОСОБА_1 зазначив, що нічого не вчиняв та вказав, що його дочка та зять забрали всі гроші і вчиняли насильство проти нього. У поясненнях ОСОБА_1 від 12 червня 2022 року вказано, що він ніякого насильства не вчиняв, його дочка та зять постійно здійснюють відносно нього і його хворої дружини домашнє насильство. Вказав, що зять забрав всі кошти (пенсію ОСОБА_1 та його хворої дружини), пошкодив телефон, забрали гроші матері ОСОБА_1 у розмірі 44 000 грн, виганяють на вулицю, постійно лаються нецензурною лайкою, кидаються битися. Обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено про можливість завдання чи завдання внаслідок цього шкоди її психічному здоров'ю. Суд звертає увагу на те, що нецензурна лайка в межах конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 12 червня 2022 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Ураховуючи викладене, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia» , рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2022 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Керуючись ст.ст.247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2022 року задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2022 року скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Писана