Постанова Дніпровський апеляційний суд № 206/1472/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3020/22 Справа № 206/1472/21 Категорія 59 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., при секретарі Гаржі О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Восьма дніпровська нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю, В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якій він з останньою проживав та до теперішнього часу зареєстрований. Зазначає, що постійно допомагав ОСОБА_3 , оскільки остання часто хворіла, купував ліки та брав на себе усі витрати пов`язані з побутом. Разом у вищезазначеній квартирі вони робили капітальні та поточні ремонти, сплачували комунальні послуги. Матеріальну допомогу надавала його донька, яка вважала їх з ОСОБА_3 однією сім`єю. Оскільки він є інвалідом ІІ групи, вони разом із ОСОБА_3 часто відвідували медичні заклади та отримували лікарняні виписки на їх адресу проживання, ходили до комунальних служб та укладали договори про надання комунальних послуг. Вважає, що встановлення факту його спільного проживання зі спадкодавцем впливає на його спадкові права, оскільки для отримання спадщини необхідно рішення суду. У зв`язку з чим просив суд становити факт його спільного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини. Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позивачем факту його постійного проживання із померлим спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано той факт, що 03 липня 2020 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_4 ) був анульований у зв`язку з тим, що з 13 лютого 1988 року та до моменту своєї смерті ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Вважає, що п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та необхідною умовою є встановлення факту не перебування осіб у будь якому іншому шлюбі. Станом на теперішній час відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка була отримана нею 03 лютого 2021 року у спадок після смерті сестри ОСОБА_3 . Встановлення факту спільного проживання може віднести позивача до четвертої черги спадкоємців, у той час як відповідач є спадкоємцем другої черги та усуває від спадкування усі наступні черги спадкоємців, отже встановлення цього факту не вплине на права та обов`язки позивача. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджено довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1760 від 11 березня 2020 року, що за адресою: АДРЕСА_1 до складу сім`ї/зареєстрованих входять: власник ОСОБА_3 з 09 травня 1963 року (знято з реєстрації 21 січня 2020 року, у зв`язку зі смертю) та чоловік власника ОСОБА_2 з 19 січня 2015 року (а.с. 20). Факт реєстрації позивача за вказаною адресою з 19 січня 2015 рокутакож підтверджується відміткою у паспорті ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого Самарським РВ ДМУ УМВС України в дніпропетровській області 17 червня 1997 року, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 10). Згідно договору про надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення № 272601 від 30 грудня 2014 року, укладеному між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ОСОБА_3 , за адресою надання послуг: АДРЕСА_1 , станом на момент укладення договору зареєстровані та мешкають дві особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 13-14). З медичної документації на ім`я ОСОБА_2 , а саме рішень ЛКК та виписного епікризу, вбачається, що адресу позивача зазначено: АДРЕСА_1 (а.с. 15-19). В матеріалах справи також наявні копії фотокарток, на яких зображені ОСОБА_2 та померла ОСОБА_3 під час сумісного дозвілля (а.с. 12). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 11). Крім того, судом встановлено та підтверджено копією актового запису про шлюб № 6 від 13 лютого 1988 року, складеного виконавчим комітетом Чернявщинської сільської ради Юріївського району Дніпропетровської області, 13 лютого 1988 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , було укладено шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_7 » та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_3 (а.с. 95). Відповідно до листа Павлоградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 3543-20.10-25 від 12 листопада 2021 року, відомості про розірвання чи анулювання вишевказаного актового запису про шлюб відсутні (а.с. 95). Також, з копії актового запису про шлюб № 694 від 14 грудня 2007 року, складеного Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Дніпропетровській області вбачається, що ОСОБА_2 з 14 грудня 2007 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 . В графі сімейний стан нареченої зазначено «у шлюбі не перебувала», сімейний стан нареченого «розлучений», в графі відмітки актовий запис про розірвання шлюбу № 212 від 10 серпня 2005 року. Після реєстрації шлюбу видано свідоцтво серії НОМЕР_4 (а.с. 94). З копії листа Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міністерства юстиції України № 2098/05.1-41 від 12 червня 2020 року вбачається, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено наступні актові записи: про шлюб № 06 від 13 лютого 1988 року по виконавчому комітету Чернявщинської сільської ради Юріївського району Дніпропетровської області на ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відмітка про розірвання шлюбу в І та ІІ примірниках актових записів про шлюб, відсутня. Проведеною перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про розірвання вказаного шлюбу станом на 05 червня 2020 року не виявлено. Також виявлено актовий запис про шлюб № 694 від 14 грудня 2007 рокупо Самарському районному у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно вказаного актового запису про шлюб в графі щодо сімейного стану нареченої зазначено «у шлюбі не перебувала». Стосовно питання перевірки органами державної реєстрації актів цивільного стану інформації під час реєстрації вказаного шлюбу, повідомлено, що така перевірка наявності перешкод до державної реєстрації шлюбу проводиться у разі надходження до державного органу реєстрації актів цивільного стану письмової інформації про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, передбачених законодавством (а.с. 39). Згідно листа Самарського районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 1137/20.18-96 від 03 липня 2020 року на підставі висновку Самарського районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03 липня 2020 року, анульовано актовий запис про шлюб № 694 від 14 листопада 2007 року, складений на ОСОБА_2 та ОСОБА_11 . Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Актовий запис анульовано 03 липня 2020 року (а.с. 40). У постанові Верховного Суду у справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18) зроблено висновок, що «для набуття права на спадкування за законом на підставі положень статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю». Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_2 проживав однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_3 в указаний позивачем період і до дня смерті останньої, за час проживання вони були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, робили ремонти, допомагали один одному із лікуванням, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, які на думку скаржника є підставою для відмови у задоволенні позову - наявність зареєстрованого шлюбу померлої ОСОБА_3 з ОСОБА_5 та анулювання 03 липня 2020 року шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки такі обставини не є перешкодою для звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом. Крім того, про наявність таких обставин останньому не було відомо, натомість скаржник знав про такі дані та повідомив їх вже після смерті ОСОБА_3 та відповідно вчинив дії направлені на анулювання актового запису про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою усунення від спадкування позивача. Аргументи апеляційної скарги з приводу того, що на теперішній час відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка була отримана останньою 03 лютого 2021 року у спадок після смерті сестри ОСОБА_3 , не можуть бути прийняті до уваги, оскільки даний позов не містить вимог про встановлення факту проживання як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, так і вимог про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя. Необґрунтованими є також доводи апеляційної скарги про те, що встановлення проживання однією сім`єю не вплине на права та обов`язки позивача. Зазначені доводи були розглянуті судом першої інстанції та останній дійшов обґрунтованого висновку про те, що від встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем однією сім`єю залежить виникнення його права на спадкування, як спадкоємця четвертої черги, що у подальшому також може мати наслідком вирішення питання щодо усунення від спадкування інших спадкоємців, оскарження отриманих свідоцтв про право на спадщину чи у будь-який інший спосіб надасть позивачу право захищати свої права, як спадкоємця. Наведені вище, а також інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, містять посилання на обставини, що були предметом перевірки у суді першої інстанції, який надав їм належну правову оцінку, а також зводяться до оцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2021 року -залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова