Постанова Одеський апеляційний суд № 501/703/21

Номер провадження: 22-ц/813/6616/22 Справа № 501/703/21 Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.10.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу №501/703/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24 січня 2022 року у складі судді Смирнова В.В., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 11 березня 2021 року до суду з вищеназваним позовом, після уточнення 26 липня 2021 року вимог просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , 2002 року народження, в розмірі 41726,00 грн. (а.с.2-3, 58). Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 6 квітня 2021 року відкрито провадження у справі (а.с.34). Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що сплачує аліменти на утримання сина на підставі судового рішення від 16 жовтня 2018 року, заборгованості не має. Існування реальної потреби у додаткових витратах не обґрунтовано. Договір про надання платних послуг фітнес центру в силу нікчемності не є належним доказом витрат. Син є абсолютно здоровою людиною, відвідування фітнес центру не є крайньою необхідністю чи особливими обставинами у розумінні положень статті 185 СК України. Крім того, син ОСОБА_3 , 2002 року є повнолітнім, правила статті 185 СК України на нього з набуттям повноліття не поширюються, оскільки дана норма регулює додаткові витрати на утримання дитини, тобто неповнолітнього сина чи неповнолітньої дочки (а.с.43-46, 101-102). Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 24 січня 2022 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 41726,00 грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн. (а.с.125-127). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 березня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (а.с.132-136). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. ОСОБА_3 , 2002 року народження, досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , з огляду на що правова норма статті 185 СК України, яка регулює стягнення додаткових витрат на дитину, на повнолітнього сина ОСОБА_3 не поширюється. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, передбачений статтею 199 СК України. На підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 квітня 2021 року у справі №501/545/21, зміненого постановою Одеського апеляційного суду від 25 січня 2022 року, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання. Отже, будь-які витрати після 28 листопада 2020 року, що є датою досягнення сином повноліття, стягуються лише у вигляді аліментів та не можуть бути стягнуті у вигляді додаткових витрат. В даному випадку витрати на навчання дитини викликані не особливими обставинами у вигляді розвитку здібностей дитини у розумінні статті 185 СК України, а у зв`язку зі здобуттям освітньо-кваліфікаційного рівня. Позивачем не доведено існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти за державним замовленням (на бюджетній формі навчання), не доведено мотивів вибору вказаного освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також безпосереднього погодження такого вибору з батьком дитини та узгодження з ним питань фінансового характеру щодо навчання дитини у обраному закладі на контрактній формі навчання. Отже, навчання дитини з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України. Витрати на надання платних послуг фітнес-центру «Манго», тренажерного залу взагалі не містять будь-яких медичних документів на підтвердження хвороби сина, яка б зумовила виникнення особливих обставин, наявність яких є необхідною умовою для стягнення додаткових витрат на дитину. Договір про надання платних послуг фітнес-центру «Манго», тренувального залу як доказ є недопустимим, так як укладений в м. Чорноморську між ТОВ, запис про яку не міститься в ЄДР, та сином сторін, містить посилання на законодавство Російської Федерації, передбачає оплату в рублях, зі змісту договору неможливо встановити чи були оплачені послуги. Договір подано до суду російською мовою без його перекладу українською мовою, тому форма подання доказу не дотримана. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). ОСОБА_3 станом на 14 січня 2021 року є студентом денної контрактної форми навчання Одеського коледжу комп`ютерних технологій, був зарахований на підставі наказу №103, протокол №12 від 2 серпня 2018 року; стипендію не отримує; термін навчання з 1 вересня 2018 року по 30 червня 2022 року (а.с.7). Згідно Договору №60 від 11 вересня 2018 року, укладеного між Одеським коледжем комп`ютерних технологій та ОСОБА_5 , загальна вартість навчання ОСОБА_3 46740,00 грн.(а.с.8). ОСОБА_3 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 згідно заяви сплачував на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2002 року народження, неповнолітнього сина ОСОБА_6 , 2005 року народження, з 1 листопада 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 33% (1/3 частка) заробітку (доходу), сплачує з 29 листопада 2020 року по 23 грудня 2023 року на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , 2005 року народження, аліменти у розмірі 25% (1/4 частку) заробітку (доходу), отримуваного на державному підприємстві «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (а.с.47-48). Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 29 квітня 2021 року в справі №501/545/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , 2002 року народження, який продовжив навчання, ј частку всіх видів заробітку (доходів), починаючи з 24 лютого 2021 року до досягнення сином ОСОБА_3 двадцяти трьох років. Постановою Одеського апеляційного суду від 25 січня 2022 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 квітня 2021 року змінено, присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , 2002 року народження, який продовжив навчання, 1/6 частку всіх видів заробітку (доходів), починаючи з 24 лютого 2021 року до закінчення навчання 30 червня 2022 року, але не більше як до досягнення сином ОСОБА_3 двадцяти трьох років. 11 березня 2021 року ОСОБА_1 пред`явлено до ОСОБА_2 позов про стягнення на підставі статті 185 СК України додаткових витрат на утримання сина ОСОБА_3 , 2002 року народження. Як додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 , 2002 року народження, заявлено витрати в загальній сумі 41726,00 грн., що складаються з: витрат на оплату контрактної форми навчання (перший рік навчання 10000,00 грн., другий рік навчання 11100,00 грн., третій рік навчання 12250,00 грн., четвертий рік навчання 13390,00 грн.); витрат на придбання навчально-методичних посібників, підручників, транспортних витрат; витрат на відвідування фітнес-центру 9300,00 грн.; витрат на одяг та навчання в автошколі 9174,00 грн. Відповідно до положень статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Зі змісту статті 185 СК України випливає, що витрати мають бути зумовлені лише особливими обставинами, такими як хвороба, каліцтво, розвиток здібностей. Додатковими витратами, які підлягають стягненню, зокрема, є: періодичні витрати на лікування дитини (в тому числі на оздоровлення), систематичні витрати, понесені у зв`язку з каліцтвом чи постійною хворобою; витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини тощо. Судова практика виходить з того, що не відноситься до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, зокрема, навчання дитини з метою здобуття професійної освіти; витрати одного із батьків на відвідування дитиною спортивної секції та дитячого гуртка; витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садка; вартість поїздки та відпочинку на морі; придбання медикаментів першої необхідності і харчування (без надання доказів наявності потреби в такому відпочинку, викликаної хронічною хворобою, лікуванням); витрати на придбання одягу (в тому числі й шкільного), взуття, шкільного приладдя тощо. ОСОБА_3 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже, в порядку статті 185 СК України можуть бути стягнуті додаткові витрати, що мали місце на нього до 28 листопада 2020 року, у разі доведеності того, що витрати були викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). За змістом позовних вимог заявлені витрати на придбання навчально-методичних посібників, підручників, транспортні витрати, одяг, витрати на відвідування фітнес-центру тощо не є додатковими витратами у розумінні статті 185 СК України, більш того, частина цих витрат мала місце після досягнення ОСОБА_3 повноліття, а отже не підпадає під положення статті 185 СК України у будь-якому випадку. Витрати на навчання в автошколі, на навчання у навчальному закладі (коледжі) для здобуття професійної освіти також не належать до додаткових витрат, оскільки такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України (постанови Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №219/1766/18, від 1 квітня 2020 року у справі №521/16268/18, від 26 серпня 2020 року у справі №336/1488/19). Касаційна інстанція орієнтує на те, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставини, у розумінні статті 185 СК України. Крім того, звертається увага на потребу доведення існування особливих обставин, які зумовили необхідність платного навчання дитини при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти за державним замовленням (на бюджетній формі навчання), мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини тощо. Крім того, слід звернути увагу на те, що правовідносини щодо утримання повнолітнього сина, дочки регулюються статтею 199 СК України, згідно якої якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язні утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на допомогу припиняється у разі припинення навчання. Стаття 185 СК України регулює участь батьків у додаткових витратах на дитину. Згідно частини 1 статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Отже, стаття 185 СК України не поширюється на осіб, які досягли повноліття та, відповідно, втратили статус «дитина» і набули статус «повнолітній син», «повнолітня дочка». Діюче сімейне законодавство не передбачає участі батьків у додаткових витратах на повнолітніх сина, дочки. Утримання повнолітніх сина, дочки передбачено лише у випадку наявності обставин, передбачених статтею 199 СК України. Отже, після досягнення ОСОБА_3 повноліття, яке настало ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже не може йтися про додаткові витрати на його утримання, оскільки такі не передбачені законом. Розмір утримання повнолітнього ОСОБА_3 має визначатися лише в порядку статті 199 СК України. Таке утримання стягнуто з ОСОБА_2 судовим рішенням у справі №501/545/21. Правові підстави для задоволення позову відсутні. Керуючись ст.ст.367, 369, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24 січня 2022 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 7 жовтня 2022 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова