Постанова КЦС ВС № 824/294/21
від 06.10.2022 · ЦивільнаПостанова Іменем України (додаткова) 06 жовтня 2022 року м. Київ справа № 824/294/21 провадження № 61-6936ав22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., секретар судового засідання - Базилян Н. Г., учасники справи: заявник - IEC Industrie Export GmbH (Німеччина), боржник - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (Україна), за участю: представника боржника - Гвоздицького К. О., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) заяву представника IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - адвоката Муляра Євгенія Григоровича про відшкодування судових витрат, понесених IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог заявника і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій. У грудні 2021 року IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) звернулося до суду із заявою, в якій просило визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2021 року та видати виконавчий лист на примусове виконання цього рішення. Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року, постановленою ним як судом першої інстанції, заяву IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) задоволено. Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2021 року у справі за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (Україна) (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») про стягнення боргу, трьох відсотків річних, витрат зі сплати арбітражного збору і витрат на правову допомогу та за зустрічним позовом ДП «НАЕК «Енергоатом» до IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про стягнення штрафних санкцій, відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2021 року у вказаній справі про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) 438 889,71 Євро основного боргу. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) 1 135 грн судового збору. У липні 2022 року ДП «НАЕК «Енергоатом» подало до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви IEC Industrie Export GmbH (Німеччина). 26 серпня 2022 року представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - адвокат Муляр Є. Г. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив: залишити скаргу без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року - без змін; судові витрати та витрати на правову допомогу, пов`язані з подачею та розглядом апеляційної скарги, покласти на ДП «НАЕК «Енергоатом». Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2022 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 вересня 2022 року о 10:00 годині за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28 з повідомленням учасників справи. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання ДП «НАЕК «Енергоатом» про зупинення провадження у цій справі. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року - без змін. Короткий зміст заяви про надання доказів понесених витрат, які IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) сплатила на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції. В судовому засіданні, яке відбулося 15 вересня 2022 року, до закінчення судових дебатів у справі представники заявника - Муляр Є. Г. та Копусь А. А. повідомили, що протягом п`яти днів після ухвалення Верховним Судом судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги вони подадуть докази про понесені Industrie Export GmbH (Німеччина) витрати на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження в розмірі 350 євро. В судовому засіданні, яке відбулося 15 вересня 2022 року, представник ДП «НАЕК «Енергоатом» - Жомбровський М. С. подав клопотання, в якому просив відмовити Industrie Export GmbH (Німеччина) в задоволенні заявленої у відзиві на апеляційну скаргу вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, а у разі задоволення вказаної вимоги - зменшити розмір цих витрат, посилаючись на те, що визначений стороною заявника в додатковій угоді № 3 до договору про надання правової допомоги розмір адвокатського гонорару в сумі 350 євро не доведений документально, не відповідає складності справи та обсягу наданих адвокатами послуг, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим. Надані адвокатами послуги носять не правовий, а технічно-організаційний характер, оскільки справа стосується перевірки наявності підстав для визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, а не вирішення спору по суті. Крім того, стягнення витрат на правничу допомогу в умовах воєнного стану з підприємства державного сектору економіки в сфері енергетичної галузі є безпідставним. Короткий зміст та доводи заяви про відшкодування судових витрат, понесених IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції. 19 вересня 2022 року представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - адвокат Муляр Є. Г. подав до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій просить: вирішити питання про розподіл судових витрат IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 350 євро; ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити заяву в повному обсязі та покласти вказані витрати на боржника. Заява мотивована тим, що у зв`язку з наданням Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (далі - Адвокатське об`єднання) консультації заявнику, формуванням правової позиції, підготовкою та поданням відзиву на апеляційну скаргу і заперечення на клопотання ДП «НАЕК «Енергоатом» про зупинення провадження у цій справі, участю в судовому засіданні, підготовкою та поданням цієї заяви, IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) понесла витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 350 євро, що підтверджується: додатковою угодою від 01 серпня 2022 року № 3 до Договору про надання правової допомоги від 30 березня 2021 року № KMLF/20/2021; рахунком та квитанцією про оплату гонорару від 15 серпня 2022 року, а також банківською випискою від 15 серпня 2022 року, доданими до заяви. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2022 року справу за заявою IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 жовтня 2022 року о 10:00 годині за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28 з повідомленням учасників справи. Позиція осіб, які брали участь у розгляді справи. В судовому засіданні представник ДП «НАЕК «Енергоатом» - Гвоздицький К. О. просив відмовити Industrie Export GmbH (Німеччина) в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, з підстав, зазначених в раніше поданому клопотанні. Представники заявника в судове засідання не з`явилися, але адвокат Муляр Є. Г. подав клопотання про проведення засідання без участі представника.
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про часткове задоволення заяви з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України. Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України). Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19 вказано, що: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18. При цьому договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів. Зазначене узгоджується з положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом. Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) викладено правовий висновок про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). У відзиві на апеляційну скаргу представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - адвокат Муляр Є. Г. просив, зокрема покласти на ДП «НАЕК «Енергоатом» витрати на правову допомогу, пов`язані з подачею та розглядом апеляційної скарги. В судовому засіданні, яке відбулося 15 вересня 2022 року, до закінчення судових дебатів у справі представники заявника - Муляр Є. Г. та Копусь А. А. також зробили відповідну заяву про розподіл судових витрат і протягом п`яти днів після ухвалення Верховним Судом 15 вересня 2022 року постанови в цій справі, тобто з дотриманням визначених частиною восьмою статті 141 ЦПК України строків та порядку, - подали докази про розмір витрат, понесених IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції. Так, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) у зв`язку з переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, представниками заявника надано: - додаткову угоду № 3 до Договору про надання правової допомоги від 30 березня 2021 року № KMLF/20/2021, укладену 01 серпня 2022 року між Адвокатським об`єднанням та IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) (далі - Клієнт), за умовами якої Адвокатське об`єднання зобов`язалося здійснювати представництво Клієнта в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду у апеляційному провадженні щодо ухвали Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року у справі № 824/294/21 про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2021 року в справі № 87/2021 (пункт 1); загальна сума Додаткової угоди (сума гонорару Адвокатського об`єднання) становить 350 євро, які Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню протягом 3-х робочих днів з дати укладення цієї угоди (пункт 2); - рахунок від 08 серпня 2022 року № 20/2021/6 на оплату, передбачених Додатковою угодою, послуг в сумі 350 євро; - банківську виписку та квитанцію від 15 серпня 2022 року про сплату Клієнтом на користь Адвокатського об`єднання грошових коштів в сумі 864,69 євро, в тому числі за вищевказаним рахунком № 20/2021/6; - ордер про надання IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) правничої допомоги у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду адвокатом Муляром Є. Г. від 25 серпня 2022 року серії АА № 1230784; - ордер про надання IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) правничої допомоги у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду адвокатом Копусьом А. А. від 12 вересня 2022 року серії АІ № 1278116. Аналіз матеріалів справи свідчить, що у суді апеляційної інстанції представниками IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) подано: відзив на апеляційну скаргу на 12 сторінках; заперечення на клопотання ДП «НАЕК «Енергоатом» про зупинення провадження у цій справі на 4 сторінках. Згідно з протоколом судового засідання, в якому брали участь адвокати Муляр Є. Г. та Копусь А. А., засідання 15 вересня 2022 року тривало 02 години 6 хвилин. У вищезгаданій додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат судвраховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. За умовами Додаткової угоди № 3 до Договору про надання правової допомоги від 30 березня 2021 року № KMLF/20/2021 IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) зобов`язалося оплатити послуги Адвокатського об`єднання у євро. За офіційним курсом Національного банку України на 06 жовтня 2022 року, тобто на день вирішення Верховним Судом питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу (1 євро = 36,22 грн), 350 євро становить 12 677 грн. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання (дивитись, наприклад, постанови Великої Плати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц та у справі № 464/3790/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц). У зв`язку з цим, враховуючи договірні умови оплати IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) адвокатських послуг, Верховний Суд визначає відшкодування витрат Адвокатського об`єднання на правничу допомогу у євро. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі № 22-з/824/392/2022(провадження № 61-5124ав22). У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України. З огляду на наявність клопотання ДП «НАЕК «Енергоатом» про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та відсутність у тексті додаткової угоди умов щодо форми і порядку обчислення адвокатського гонорару,проаналізувавши обсяг наданих Адвокатським об`єднанням заявнику послуг, колегія суддів вважає, що заява IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню частково на суму 250 євро (станом на 06 жовтня 2022 року, тобто на дату ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, за офіційним курсом Національного банку України складає еквівалент 9 055 грн), що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, однак не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, то наявні підстави для ухвалення додаткової постанови у цій справі та часткового задоволення заяви IEC Industrie Export GmbH (Німеччина). Керуючись статтями 141, 270, 382 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ: Заяву представника IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - адвоката Муляра Євгенія Григоровича задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (Україна) та користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) 250 (двісті п`ятдесят) євро витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, що за офіційним курсом Національного банку України на 06 жовтня 2022 року становить 9 055 (дев`ять тисяч п`ятдесят п`ять) грн. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко