Постанова Львівський апеляційний суд № 443/869/22

Справа № 443/869/22 Головуючий у 1 інстанції: Равлінко Р.Г. Провадження № 33/811/1081/22 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Дениса Тараса Дмитровича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 1 вересня 2022 року, ВСТАНОВИВ: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 , 1 серпня 2022 року о 16 год. 35 хв. в селі Бортники по вулиці Івана Франка, Стрийського району, Львівської області, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Денис Т.Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Наголошує, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, водієм був його батько ОСОБА_2 , матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом. Окрім того ОСОБА_1 під час проведення відеозапису заявляв, що не керував автомобілем. Наголошує, що транспортний засіб було зупинено без причини, передбаченої ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», працівниками поліції не дотримано вимог ст. 266 КУпАП. У зв`язку із вищезазначеним протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом. 5 жовтня 2022 року на електронну адресу Львівського апеляційного суду надійшло клопотання від адвоката Дениса Т.Д. про розгляд справи у його відсутності та відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, окрім того просить задоволити апеляційну скаргу, зазначає, що ОСОБА_1 не керував автомобілем. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи. З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та клопотання адвоката Дениса Т.Д., апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та його представника адвоката Дениса Т.Д. Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 132459 від 1 серпня 2022 року (а.с. 3), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився; - інформацією з письмових пояснень свідків ОСОБА_1 (а.с. 9), з яких встановлено, що він керував транспортним засобом, а саме: їхав до батькового друга, виїхав з подвір`я та коли побачив працівників поліції помінявся місцями в автомобілі з батьком; - відомостями зазначеними в розписці ( а.с. 8), з яких встановлено, що ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, та він зобов`язується 1 серпня 2022 року за кермо не сідати; - відомостями, що містяться у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАВ № 336191 від 1 серпня 2022 року ( а.с. 5), з яких встановлено, що водій порушив п. 2.3В ПДР України. - даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів( а.с. 6) відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; - інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ( а.с.7), згідно із яким ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі; - відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому ОСОБА_1 зазначав, що виїхав з подвір`я, помінявся місцями з батьком, працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Твердження ОСОБА_1 , що він не керував автомобілем, а матеріали справи не містять даних, що підтверджують факт керування транспортним засобом, не заслуговують на увагу апеляційного суду. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Таким чином, саме по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки, як вбачається з відеозапису долученого до матеріалів, на запитання працівника поліції він зазначав, що керував автомобілем, виїхав з подвір`я, окрім того в своїх письмових поясненнях ( а.с. 9 ) зазначав, що помінявся з батьком місцями в автомобілі, коли побачив працівників поліції. Покликання апелянта, що транспортний засіб було зупинено без причини, передбаченої ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», працівниками поліції не дотримано вимог ст. 266 КУпАП не знайшли свого підтвердження вході судового розгляду. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у раз якщо водій порушив ПДР України. Частиною 1,2 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було зупинено за порушення п. 2.3в ПДР України (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАВ № 336191 від 1 серпня 2022 року а.с.5), запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння від якого водій відмовився (відповідно до відеозапису долученого до матеріалів справи). В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень Жидачівським районним судом Львівської області ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції також дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинені ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Дениса Т.Д. є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 1 вересня 2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Дениса Тараса Дмитровича, подану в інтересах ОСОБА_1 без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.