Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/7865/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7865/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2022 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., за участю секретаря Кірієнко Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Національної поліції України про скасування наказу, поновлення на посаді, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2022 року, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 24 лютого 2020 року в справі № 826/7865/18, у якій просив: - визнати звіт про виконання рішення суду таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі; - накласти на голову ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Донецької області - Остапчука В.В., штраф у розмірі 50000,00 грн за невиконання рішення суду; - стягнути 25000,00 грн на користь Державного бюджету України; - стягнути 25000,00 грн на користь ОСОБА_1 ; - зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Донецької області подати звіт про виконання рішення суду у 10 денний строк з дня отримання копії ухвали суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про накладання штрафу та встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, адже видання наказу про поновлення на посаді та звільнення працівника з посади без розрахунку свідчить про неповне та неналежне виконання рішення суду. Крім того, зауважено, що з поданого попереднього звіту про виконання рішення суду вбачається, що відповідач фактично відмовився виконувати таке. Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представники відповідачів та третьої особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без представників сторін, які не з`явились. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2022 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про накладання штрафу та встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду з тих підстав, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області вжила всіх заходів для виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2022 року щодо скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 354 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 , поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, розгляду рапорта ОСОБА_1 про намір продовжувати службу в Національній поліції України та пропозиції ОСОБА_1 посад, які заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Оцінюючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Правова позиція ОСОБА_1 обґрунтована тим, що відповідачами не поновлено його на посаді, до роботи не допущено, не виплачено середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а відтак не виконано судове рішення, що свідчить про порушення його прав та наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року у справі № 640/7865/18 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року №354 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, зобов`язано Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області розглянути рапорт ОСОБА_1 про намір продовжувати службу в Національній поліції України та запропонувати ОСОБА_1 посади, які заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року задоволено частково клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю. Встановлено Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Ліквідаційній комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області місячний строк для подання звіту про виконання вищевказаного рішення суду з дня отримання копії даної ухвали та попереджено Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. На виконання ухвали про встановлення судового контролю Заступник голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області надала звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва. Надалі позивач знову звернувся із згаданою вище заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 та просив: визнати звіт про виконання рішення суду таким, що не підтверджує виконання рішення суду у повному обсязі; накласти на голову ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Донецької області - Остапчука В.В., штраф у розмірі 50000,00 грн за невиконання рішення суду; стягнути 25000,00 грн на користь Державного бюджету України; стягнути 25000,00 грн на користь ОСОБА_1 ; зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Донецької області подати звіт про виконання рішення суду у 10 денний строк з дня отримання копії ухвали суду. Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Положеннями частин 1 - 7 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження. Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Суд першої інстанції вірно вказав, що розглядаючи питання накладення штрафу, необхідно встановити, що рішення не виконано повністю або в частині, з`ясувати причини невиконання судового рішення, встановити керівника, відповідального за виконання постанови. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, фактично виконали постанову суду, то саме лише неподання звіту не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. У звіті про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2022 року Заступник голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області зазначила, що наказом від 20 березня 2020 року №5 о/с лк скасовано наказ від 06 листопада 2015 року №354 о/с в частині звільнення зі служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 та з 07 листопада 2015 року його поновлено на посаді старшого слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. Отже, рішення в частині визнання протиправним та скасування наказу від 07 листопада 2015 року №354 о/с та поновлення позивача на посаді відповідач 2 виконав. Щодо розгляду рапорта ОСОБА_1 про намір продовжувати службу в Національній поліції України та пропозиції ОСОБА_1 посад, які заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, відповідач 2 зазначив таке. Після видання наказу від 20 березня 2020 року №5 о/с лс Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області повідомило позивача листами від 23 березня 2020 року №194 лк, від 23 березня 2020 року №196 лк, від 23 березня 2020 року №199 лк та його адвоката, листом від 03 квітня 2020 року №178 аз/лк про поновлення ОСОБА_1 на службі, скорочення всіх штатних посад, у тому числі і посади старшого слідчого слідчого відділення Авдіївського міського відділу ГУМВС України її Донецькій області, яку позивач обіймав на час звільнення, та попереджено про майбутнє звільнення з займаної посади відповідно до пункту 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС. Позивачу повідомлено інформацію про проходження конкурсу на службу до Національної поліції України та зайняття вакантних посад державної служби, запропоновано прийняти участь у конкурсному відборі на ці категорії посад, проінформовано про вжиті заходи щодо працевлаштування через центри зайнятості за місцем мешкання та необхідність прибуття до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області або Авдіївського міського відділу. Крім того, в матеріалах справи містяться докази про неодноразове направлення Наказу та листів повідомлень відповідачем 2 на адресу позивача (від 23 березня 2020 року №194 лк ( АДРЕСА_1 ), від 23 березня 2020 року №196 лк (Київська область, м. Біла Церква, вул. Торгова площа, буд. 4/27), від 23 березня 2020 року №199 лк ( АДРЕСА_2 ), які зазначалися в позовній заяві. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує, що положення ст. 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі. Поряд з цим, в межах спірних правовідносин судом апеляційної інстанції не встановлено підстав стверджувати про бездіяльність чи протиправність дій відповідачів при виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2022 року, а тому відсутні достатні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 . В свою чергу, з аналізу норм статті 382 КАС України слідує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд. Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а. Також, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що правові норми КАС України, які регламентують порядок судового контролю, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача. У постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 826/15466/16 та від 11 лютого 2020 року у справі № 200/3958/19-а Верховний Суд підкреслив, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду. Відтак, твердження апелянта не свідчать на наявність підстав, передбачених ст. 382 КАС України, що вказує на правомірність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування спірної ухвали суду. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку за наслідками розгляду спірного питання. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Національної поліції України про скасування наказу, поновлення на посаді - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови складено 05.10.2022.