Постанова 4809 № 1118/4083/12

ПОСТАНОВА Іменем України 04 жовтня 2022 року м. Кропивницький справа № 1118/4083/12 провадження № 22-ц/4809/1022/22 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І., за участі секретаря - Гончар В. В., учасники справи: заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2021 року у складі судді Нероди Л. М. і В С Т А Н О В И В: В травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі - ТОВ «Брайт Інвестмент») звернулось до суду із заявою та просило: -замінити сторону стягувача з ПАТ КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі по цивільній справі №1118/4083/12 за рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 865862/МБ/980 від 28 липня 2008 року у розмірі 451 113 грн 21 коп заборгованості за кредитом та 1 609 грн 50 коп судового збору; -поновити строки до пред`явлення виконавчого листа № 1118/4083/12 з примусового виконання про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 451 113 грн 21 коп заборгованості за кредитом та 1 609 грн 50 коп судового збору. Заява мотивована тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2012 року у цивільній справі № 1118/4083/12 було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 865862/МБ/980 від 28.07.2008 у розмірі 451 113,21 грн та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн, з кожного. 05.08.2020 між ПАТ КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») було укладено Договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги за Договором кредиту № 865862/МБ/980 від 28.07.2008, укладеним з ОСОБА_2 30.09.2020 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги заборгованості за Договором кредиту № 865862/МБ/980 від 28.07.2008, укладеного з ОСОБА_2 . Заявник зазначав, що в матеріалах кредитної справи № 865862/МБ/980, яку було передано від ТОВ`ФК «Дніпрофінансгруп» до ТОВ «Брайт Інветмент», було встановлено наявність оригіналу виконавчого листа по справі № 1118/4083/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» кредитної заборгованості. Заявник вважав, що причини пропуску строків для подачі виконавчого листа № 1118/4083/12 до виконання є поважними, оскільки він не міг раніше знати про дану обставину, адже ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступило право вимоги лише 30.09.2020, що унеможливлювало вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк, та виникли об`єктивно незалежно від волі заявника. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2021 року заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволено. Замінено сторону стягувача з ПАТ КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника - ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі по цивільній справі № 1118/4083/12 за рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.11.2012 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 865862/МБ/980 від 28.07.2008 у розмірі 451 113 грн 21 коп, а також судового збору у розмірі 1609 грн 50 коп, як такий, що набув всі права та обов`язки стягувача згідно з договором про відступлення (купівлі продажу) прав вимоги від 30.09.2020. Поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі № 1118/4083/12 за позовом ПАТ «КБ «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 . Ухвала суду мотивована тим, що ТОВ «Брайт Інвестмент»» є правонаступником ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», яке у свою чергу є правонаступником ПАТ «КБ «Надра», щодо права вимоги до ОСОБА_2 . Оскільки, ТОВ «Брайт Інвестмент» викупило у ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» права вимоги за кредитним договором до ОСОБА_2 , суд вважав за необхідне задовольнити вимоги заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2022 року та прийняти нове, яким відмовити ТОВ «Брайт Інвестмент» в задоволенні заяви. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому є незаконною. ОСОБА_2 зазначає, що вона не отримувала жодної судової повістки про час та місце розгляду справи, а суд першої інстанції розглянув дану справу за її відсутності. За відсутності відповідних доказів здійснення ТОВ «Брайт Інвестемнт» оплати за відступлене право вимоги, як наслідок, недоведеності заявником набуття ним прав кредитора стосовно боржника ОСОБА_2 , остання вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви про заміну сторони стягувача на його правонаступника. Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що заборгованість за кредитним договором № 865862/МБ/980 від 28.07.2008 в розмірі 451 113 грн 21 коп вже станом на 26.10.2017 була частково сплачена боржником та зменшена до 149 518 грн 16 коп за рахунок реалізації на торгах належного боржнику майна на суму 303 204 грн 55 коп. Також, судом першої інстанції не було враховано, що на момент звернення ТОВ «Брайт Інвестмент» до суду, заявником не було повідомлено ОСОБА_2 про заміну кредитора, чим порушив умови договору та вимог законодавства. Від ТОВ «Брайт Інвестмент» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просить відмовити ОСОБА_2 в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2021 року. Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення. В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 адвокат Фатовенко О. О. підтримав доводи апеляційної скарги. Представник ТОВ «Брайт Інвестмент» та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з судовою повісткою. Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без їх участі, що відповідає положенням статті 372 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. З урахуванням вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що 19.11.2012 Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області ухвалив рішення по справі № 1118/4083/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 865862/МБ/980 від 28.07.2008 у розмірі 451 113,21 грн та судового збору у розмірі по 1 609,50 грн, з кожного. 05.08.2020 між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги, зокрема, як свідчить витяг з Додатку №1 до вказаного Договору, до ОСОБА_2 за кредитним договором № 865862/МБ/980 від 28.07.2008. 30.09.2020 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ « Брайт Інвестмент» було укладено Договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги, зокрема, як свідчить витяг з Додатку № 1 до вказаного Договору, до ОСОБА_2 за кредитним договором № 865862/МБ/980 від 28.07.2008. Порядок розгляду судом заяв про заміну сторони виконавчого провадження регламентований ст. 442 ЦПК України. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. (ч. 3 ст. 442 ЦПК України). З аналізу викладеної статі вбачається, що розгляд заяви про заміну сторони її правонаступником повинен відбуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. За змістом положень ч. 2 ст. 128 ЦПК України, яка регулює порядок вручення судових повісток, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Матеріалами справи підтверджується, що в травні 2021 року ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулось до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання (том 2 а. с. 82-108). В протоколі судового засідання від 13 жовтня 2021 року та в оскаржуваній ухвалі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2021 року зазначено, що учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (том 2 а. с. 149-151). При цьому, матеріали справи не місять доказів направлення та отримання ОСОБА_2 судових повісток з повідомленням про дату, час та місце розгляду заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» в судове засідання, призначене на 13 жовтня 2021 року. Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали були порушені норми процесуального права, оскільки заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» було розглянуто за відсутності ОСОБА_2 , не повідомленої належним чином про дату, час та місце судового розгляду, а, оскільки, остання обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, ухвала суду підлягає обов`язковому скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви, з огляду на таке. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України). У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України). Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України). За змістом частини першої статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження). Частина четверта статті 4 Закону про виконавче провадження регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Зокрема, однією з підстав відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті є пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Стаття 11 Закону про виконавче провадження регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону). У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п`ята статті 15 Закону). Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону). Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону). Стаття 37 Закону регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону). Стаття 39 Закону регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21). З аналізу викладеного вбачається, що, підставою для заміни сторони виконавчого провадження є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції від 02 червня 2016 року № 1404-VIII) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю у повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»). За змістом ч. 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. Згідно висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили. У контексті передбаченого ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року права на справедливий суд, яке відповідно до ст. 2 ЦПК України є завданням цивільного судочинства Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження у цивільних справах, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання (див. «Стаднюк проти України» (Stadnyuk c. Ukraine), N 30922/05, п. 21, 27 листопада 2008 року). Однак виконавче провадження не може бути відокремлене від судового розгляду, і тому вони мають розглядатись як цілісний процес (див. «Сіка проти Словаччини» (Sika c. Slovaquie), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року; «Побегайло проти України» (Pobegailo c. Ukraine), N 18368/03, п. 18, 29 березня 2007 року). Європейський суд з прав людини у контексті змісту права на справедливий суд також зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року). Суд враховує вказану практику Європейського суду з прав людини, однак вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку суд лише сприяє стягувачу у його намаганні звернути стягнення на підставі рішення суду, і самостійно не вправі ініціювати це питання. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Крім того, законодавець пов`язує право на отримання стягувачем дубліката виконавчого листа з втратою його оригіналу, а також незавершеним строком для пред`явлення його до виконання, що є запобіжником від подвійного стягнення боргу. За таких обставин першочерговим є вирішення судом питання стосовно наявності поважних підстав пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа. Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 січня 2013 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» в особі Кіровоградського регіонального управління грошові кошти в сумі 451 113 грн 21 коп кредитної заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» в особі Кіровоградського регіонального управління по 1 609 грн 50 коп судового збору, з кожного (том 1 а. с. 86-89, 128-130). На виконання зазначеного рішення Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області 07.02.2013 було видано виконавчий лист щодо боржника - ОСОБА_2 , строк пред`явлення якого до виконання становив 1 рік (том 2 а. с. 103). Копією постанови про повернення виконавчого документа стягувану ВП № 49165144 від 26.10.2017 підтверджується, що виконавчий лист № 2/1118/1487/12, виданий 07.02.2012 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення заборгованості щодо боржника ОСОБА_2 був повернутий стягувану на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». В зазначеній постанові вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 26.10.2020 (том 2 а. с. 128). 05 серпня 2020 року між ПАТ КБ «Надра», яке є правонаступником ВАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 865862/МБ/980 від 28 липня 2008 року, що укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (том 2 а. с. 92-95). 30 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та «ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір № GL48N718070_blank _01 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 865862/МБ/980 від 28 липня 2008 року, що укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «Брайт Інвестмент» (том 2 а. с. 89-90). Обґрунтовуючи вимоги заяви в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, ТОВ «Брайт Інвестмент» посилалось на те, що в матеріалах кредитної справи № 865862/МБ/980, яку було передано від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ТОВ «Брайт Інветмент», було встановлено наявність оригіналу виконавчого листа по справі № 1118/4083/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» кредитної заборгованості, проте, заявник не міг раніше знати про дану обставину, адже ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступило право вимоги лише 30.09.2020, що унеможливлювало вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк. Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Нормою ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Необхідно відмітити, що згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, це правило розповсюджується на заміну сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України). Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем в особі ПАТ «КБ «Надра», дії якого до відступлення права вимоги до ТОВ «Брайт Інвестмент» є обов`язкові для його правонаступників, своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції. Банк, який є юридичною особою зобов`язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС. Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача. Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування. Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд. Наведені в заяві ТОВ «Брайт Інвестмент» обставини не можна вважати поважними причинами пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання протягом тривалого часу до моменту звернення до суду із вказаною заявою, оскільки вони не доводять існування обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про заміну сторони виконавчого провадження, адже суд може замінити сторону, якщо правонаступник стягувача звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. На викладене суд першої інстанції уваги не звернув, не надав оцінку доводам заявника щодо поважності пропусків строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, як наслідок, дійшов помилкового висновку щодо задоволення вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. З огляду на те, що підставою для відмови в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження є пропуск заявником строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд не надає оцінку доводам апеляційної скарги, щодо того, що ТОВ «Брайт Інвестемнт» не надало доказів оплати за відступлене право вимоги, а також щодо того, що заборгованість за кредитним договором № 865862/МБ/980 від 28.07.2008 в розмірі 451 113 грн 21 коп вже станом на 26.10.2017 була частково сплачена. Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа. Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2021 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. В порядку розподілу судових витрат, враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з ТОВ «Брайт Інвесмент» підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 496 грн 20 коп судового збору. Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (код ЄДРПОУ 43115064) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 05.10.2022. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді О. Л. Карпенко О. І. Чельник