Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/1158/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1158/22 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправним рішення,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської міської ради, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 12.08.2021 № 8-200 Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 (вільна земельна ділянка); - зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2000 га гр. ОСОБА_1 в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:02:005:0102. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської міської ради від 12.08.2021 № 8-200 «Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 (вільна земельна ділянка)». Зобов`язано Черкаську міську раду повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7110136700:02:005:0102) та передачу громадянину ОСОБА_1 в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийняти обґрунтоване рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні, з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що спірне рішення прийнято відповідачем у спосіб та порядок передбачений Законом, а тому скасуванню не підлягає. Апелянт зазначає, що бажана позивачем земельна ділянка містить містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0049 га та 0,0141 га в зоні діючих інженерних мереж, а тому не може бути передана позивачу в оренду. Крім того, апелянт вказує, що бажаній земельна ділянка також має містобудівні обмеження - заповідна територія «Черкаські берегові схили». До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. У відповідності до приписів частини другої статті 309 КАС України судом постановлено ухвалу про продовження апеляційного розгляду даної справи. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 30 червня 2015 року звернувся з заявою до Черкаської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки площею 0,2 га за адресою: АДРЕСА_1 , в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Листом від 27.08.2015 позивач повідомив Черкаську міську раду, що у місячний строк з дня реєстрації клопотання Черкаська міська рада не надала дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і не надала мотивовану відмову у його наданні, а тому, відповідно до положень абзацу 3 частина 7 статті 118 ЗК України, позивач скористався правом на замовлення розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу. Листом від 31.08.2015 №3875-з Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради позивачу повернуто заяву від 01.07.2015 №3875-3 для подальшої розробки документації із землеустрою. Листами Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 23.09.2015 № 5743-в, 07.10.2015 №6412-з, позивача повідомлено, що на земельну ділянку площею 0,2000 га по АДРЕСА_1 , наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0049 га та 0,0141 га в зоні діючих інженерних мереж. Рішенням Черкаської міської ради № 8-200 від 12 серпня 2021 року відмовлено позивачу в у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 та відмовлено передачі земельної ділянки (кадастровий номер 7110136700:02:005:0102) в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Не погоджуючись із наведеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Абзацом 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Відповідно до ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Абзацом 4 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Згідно з вимогами ст. 50 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV Про землеустрій проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: - завдання на розроблення проекту землеустрою; - пояснювальну записку; - копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); - письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; - матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); - відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; - розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); - розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); - акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); - акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); - перелік обмежень у використанні земельних ділянок; - викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); - кадастровий план земельної ділянки; - матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); - матеріали погодження проекту землеустрою. Складові Проекту землеустрою позивача щодо найменувань відповідають вказаній вище нормі закону. Відповідно до ст. 34 Закону України від 7 липня 2011 року №3613-VI Про Державний земельний кадастр на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: - площа земельної ділянки; - зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); - координати поворотних точок земельної ділянки; - лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; - кадастровий номер земельної ділянки; - кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); - межі земельних угідь; - межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; - контури об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці. Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід`ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки. Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості. Кадастровий план земельної ділянки у Проекті містить відомості, передбачені вказаною нормою. Згідно зі ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. За ч. 17 ст. 186 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Частиною 15 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Отже, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою підлягають погодженню у порядку статей 186, 186-1 Земельного кодексу України, після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, висновком Управління Держгеокадастру у Черкаському районі про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №31-28-99.5-1745/15-15 від 29.10.2015, підтверджується, що розроблений проект погоджений та відповідає вимогам земельного законодавства. Відповідно до змісту пункту 2 рішення Черкаської міської ради від 12.08.2021 №8-200, документацією із землеустрою та витягом з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 22.06.2021 №71489-з на земельну ділянку по вул. Грузиненка, 25/4, наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0141 га та площею 0,0050 га в межах охоронних зон навколо інженерних комунікацій. Поряд із цим, у висновку №31-28-99.5-1745/15-15 від 29.10.2015, яким погоджено проект землеустрою, враховано наявність містобудівних обмежень та обтяжень землекористування, які викладені в листі управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 07.10.2015 №6412-в. Крім того, в листі управління планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 07.10.2015 №6412-в зазначено, що наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування, пов`язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0049 га та 0,0141 га в зоні діючих інженерних мереж. У зоні проходження інженерних мереж вести обмежене землекористування відповідно до діючих норм і правил, забезпечувати безперешкодний допуск власників і експлуатаційних технічних служб для ремонту та експлуатації інженерних мереж. Відповідно до генерального плану міста, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505, на вищезазначеній земельній ділянці передбачене розміщення садибної житлової забудови. Відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до зони садибної житлової забудови «Ж-1». Відтак, наявність вищенаведених обмежень жодним чином не перешкоджає використанню земельної ділянки на умовах оренди за цільовим призначенням за умови забезпечення безперешкодного допуску власників і експлуатаційних технічних служб для ремонту та експлуатації інженерних мереж. Більш того, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру №НВ-7103037632015 від 24.11.2015 на земельну ділянку по вул. Грузиненка, 25/4, кадастровий номер 7110136700:02:005:0102, до Державного земельного кадастру внесено відомості про наявність містобудівних обмежень та обтяжень землекористування, пов`язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0049 га та 0,0141 га навколо діючих інженерних мереж. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки спірного рішення Черкаської міської ради від про наявність містобудівних обмежень та обтяжень землекористування, пов`язані із розташуванням земельних ділянок площею 0,0049 га та 0,0141 га в зоні навколо діючих інженерних мереж перешкоджає передачі земельної ділянки в оренду є безпідставними, оскільки наявність обмежень не означає заборону користування. Також цілком вірними є висновки суду першої інстанції щодо безпідставності посилань відповідача, як підставу для прийняття спірного рішення, існування містобудівних обмежень щодо бажаної позивачем ділянки: заповідна територія «Черкаські берегові схили». Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, спірне рішення від 12.08.2021 №8-200 не містить посилань на наявні містобудівні обмеження: заповідна територія «Черкаські берегові схили», які викладені у витязі від 22.06.2021 № 71489-3, тому відповідач не має права посилатись на дані докази, які не покладені в основу оскаржуваного рішення. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невмотивованість рішення відповідача від 12.08.2021 №8-200 та існування підстав для його скасування. Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача у встановленому законом порядку повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу позивачу в оренду на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийняти обґрунтоване рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову у його затвердженні з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправним рішення залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 05.10.2022)