Постанова 4824 № 361/5316/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/8646/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 361/5316/18 29 вересня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Кирилюк Г.М. - Левенця Б.Б. при секретарі - Шпильовій Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Дутчака І.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк", Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович про визнання недійним і скасування акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та визнання недійсним і скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно,- в с т а н о в и в: 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства "Універсал Банк", Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович про визнання недійним і скасування акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та визнання недійсним і скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно. З урахуванням уточнених позовних вимог зазначав, що 28 вересня 2007 року між ним і ПАТ "Універсал Банк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - також Банк або АТ "Універсал Банк") був укладений кредитний договір № 0006-2902/756-0225, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 437064 швейцарських франків, строком погашення до 10 вересня 2027 року. Того ж дня, в порядку забезпечення виконання його зобов`язань за кредитним договором, між ним і банком було укладено іпотечний договір за умовами якого він передав ВАТ "Універсал Банк" в іпотеку незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, на якій розташований вказаний житловий будинок. Також 28 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» і ОСОБА_2 , на забезпечення виконання його зобов`язань за зазначеним вище кредитним договором,був укладений договір поруки № 006-2902/756-0225-Р-1. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року було задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 0006-2902/756-0225 від 28 вересня 2007 року у розмірі 20 213 508 грн. 51 коп. Вказує на те, що 22 серпня 2018 року йому стало відомо, що у ході виконання заочного рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року належний йому житловий будинок та земельна ділянка були передані на примусову реалізацію та 03 квітня 2018 року актом державного виконавця за № 50262179 про реалізацію предмета іпотеки на підставі вимог ч. 1 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" передані стягувачу ПАТ "Універсал Банк" за ціною 5 264 409,00 грн. у рахунок погашення заборгованості. В подальшому, 23 квітня 2018 року на підставі зазначеного акта № 50262179 приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Лисогором О.А. за заявою ПАТ "Універсал Банк" було видано свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, на якій розташований вказаний житловий будинок, на підставі яких ПАТ "Універсал Банк" зареєструвало право власності на дане нерухоме майно. Вважає, що дії державного виконавця щодо реалізаціїпредмета іпотеки здійсненні з грубим порушенням законодавства, без урахування положень Закону України "Про іпотеку", без з`ясування підстав для реалізації предмета іпотеки та способом, вибір якого належить ПАТ "Універсал Банк". Вказував на те, що йому не направлялося повідомлення про оцінку майна, всі документи направлялися йому на адресу:АДРЕСА_2 , за якою він знятий з реєстрації з 08 лютого 2011 року, що позбавило його законного права на оскарження дій державного виконавця. Окрім того, в порушення вимог ч. 9 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", вказане нерухоме майно було виставлено на електронні торги тільки один раз, а тому вважає, що державний виконавець повинен був видати не акт про реалізацію предмета іпотеки, оскільки ніякої реалізації майна не відбулося у зв`язку з відсутністю бажаючих його придбати,а видати акт та постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу. Також зазначав, що ні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, ні виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі не було, а рішення суду про стягнення заборгованості, на його думку, не є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, на думку позивача відсутність законних підстав для реалізації предмета іпотеки, відсутність самого факту придбання майна з прилюдних торгів, неповідомлення божника про всі дії, пов`язані з реалізацією належного йому майна, свідчать про незаконність акту державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли Віталія Едуардовича від 03 квітня 2018 року про реалізацію предмета іпотеки. З огляду на вище викладене, просив суд визнати недійсними і скасувати акт державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ДВС) Бурли Віталія Едуардовича від 03 квітня 2018 року про реалізацію предмета іпотеки незавершеного будівництвом (готовність 81 %) житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, у виконавчому провадженні № 50262179; визнати недійсною та скасувати реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк" або Банк) на зазначене вище нерухоме майно,номери запису про право власності 25835697 та 25837013, зареєстроване приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Лисогором О.А. на підставі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів: серія та номер 873 та 874, виданих 23 квітня 2018 року Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк", Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович про визнання недійним і скасування акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та визнання недійсним і скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно, відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 22 червня 2022 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2022 року та ухвалити нове судове рішенняпро задоволення його позовних вимог в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права. Вказує на те, що банк розпочав заходи щодо примусового стягнення кредитної заборгованості та незаконно заволодів його майном в той час, коли він знаходився за межами України. Зазначає, що 22 лютого 2016 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження в межах якого виконавцем було здійснено ще ряд виконавчих дій, про які апелянт, як боржник у виконавчому провадженні не був повідомлений. Вважає, що державним виконавцем було грубо порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», оскільки поштова кореспонденція, яка направлялась державним виконавцем на його адресу поверталась без вручення, проте державний виконавець не вжив жодних заходів, направлених на встановлення його місця проживання або перебування, як боржника у виконавчому провадженні. У зв`язку з тим, що він не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження, про складання акту опису та арешту майна, про проведення оцінки описаного майна, про передачу арештованого майна на примусову реалізацію, він був позбавлений можливості своєчасно оскаржити вказані незаконні дії державного виконавця. Зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні його позову, не звернув уваги на те, що у складеній державним виконавцем заявці від 05 лютого 2018 року № 50262179/2 про передачу майна на реалізацію, зазначено назву майна, яка не відповідає найменуванню майна, що було арештовано та описане державним виконавцем. Звертає увагу, що був арештований та описаний незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 81%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка за цією ж адресою, площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076, в той час як на примусову реалізацію було передано житловий будинок (об`єкт незавершеного будівництва), загальною площею 396,5 кв.м., що розміщується на земельній ділянці площею 0,0600 га, має цільове використання - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076, та розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, на думку апелянта, на примусову реалізацію було передано інше майно та лише будинок без земельної ділянки. Також, на думку апелянта, є незрозумілим звідки в заявці на реалізацію нерухомого майна вказана інформація про загальну площу будинку, в той час як в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено об`єкт: незавершене будівництво, житловий будинок 81% готовності. 03 серпня 2022 року представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» адвокат Піхотенко Анна Сергіївна подала до Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими. Вказує на те, що 22 лютого 2016 року на підставі виконавчого листа державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якої того ж дня була направлена боржнику за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, вказане поштове відправлення повернулось до державного виконавця без вручення боржнику, з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Зазначає, що 22 січня 2018 року висновок про вартість майна був направлений рекомендованим листом стягувачу АТ «Універсал Банк» та боржнику ОСОБА_1 на адреси, які зазначені у виконавчому документі. Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що найменування майна, яке зазначено в заявці, не відповідає найменуванню майна, яке було арештоване та описане державним виконавцем, зазначає, що згідно договору іпотеки від 28 вересня 2007 року було передано в іпотеку незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 81% за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:063:0076. 20 жовтня 2017 року державним виконавцем було описано та арештовано майно боржника, а саме: незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 3210600000:00:063:0076 на якій розташований житловий будинок, тобто, описано було два об`єкта. Окрім того, відповідно до висновку про вартість майна, вартість житлового будинку становить 5 061 105,00 грн., а вартість земельної ділянки- 203 304,00 грн., що разом складає 5 264 409,00 грн., тобто, оцінено було два об`єкти. Окрім того, відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті ДП «Сетам», на реалізацію було передано: об`єкт незавершеного будівництва готовністю 81%, площею 396,5 кв.м., розміщується на земельній ділянці, площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З огляду на вище викладене, представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» адвокат Піхотенко Анна Сергіївна вважає, що жодних розбіжностей в найменуванні майна не було, а будинок державним виконавцем було передано на реалізацію разом з земельною ділянкою, що стало підставою для видачі нотаріусом двох свідоцтв про право власності . Звертає увагу суду, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу, що заявка на реалізацію арештованого майна від 05 лютого 2018 року не відповідає вимогам закону, проте в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначав ці обставини, а тому, на думку відповідача, апелянт намагається ввести суд апеляційної інстанції в оману, змінивши (доповнивши нові) обґрунтування (підстави) позову, що є грубим порушення вимог ЦПК України. В судове засідання позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про день та час слухання справи судом повідомлений, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи в його відсутності. Представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» Таран Владислав Анатолійович в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення. Представник відповідача Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та третя особа: приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович в судове засідання також повторно не з`явились, про день та час слухання справи судом повідомлені, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М.,пояснення представника відповідача Акціонерного товариства «Універсал Банк» Тарана В.А., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 02 березня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі- продажу земельної ділянки відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність земельну ділянку, площею 0,0600 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки- для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076. (п. 1 договору) (т. 1 а.с. 65) 02 березня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі- продажу незавершеного будівництвом житлового будинку, відповідно до умов якого, продавець передає незавершений будівництвом жилий будинок у власність покупця, а покупець приймає цей незавершений будівництвом жилий будинок і сплачує за нього обговорену грошову суму на умовах даного договору. Цей незавершений будівництвом жилий будинок, що відчужується за даним договором, розташований в АДРЕСА_1 . Вказаний незавершений будівництвом жилий будинок збудований на 71% без надвірних будівель. (т. 3 а.с. 80-81) 28 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" (далі - ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є АТ "Універсал Банк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 006-2902/756-0225 за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 437064 швейцарських франків, зі строком погашення до 10 вересня 2027 року. 28 вересня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 006-2902/756-0225 між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки. Відповідно до умов п. 1.1 зазначеного договору іпотеки для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником зобов`язань, визначених основним договором, іпотекодавець передав в іпотеку наступне нерухоме майно:незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_3 , та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі- продажу. Згідно з умовами п. 1.1.2 договору, разом з іпотекою нерухомого майна, яке зазначено в п. 1.1. договору, в іпотеку за цим договором надається земельна ділянка, що є виділеною в натурі, межі якої визначено на місцевості, на якій знаходяться вищезазначені будівлі та споруди, загальною площею 0,0600 гектара, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на праві приватної власності. (т. 1 а.с. 70-73) Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 006-2902/756-0225 від 28.09.2007 року станом на 18.02.2015 року у сумі 714 253,24 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ складає 20 212 295 (двадцять мільйонів двісті дванадцять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн. 17 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір по 566 грн. 67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 40 грн., а всього у розмірі по 606 (шістсот шість) грн. 67 коп. з кожного. (т. 1 а.с. 74- 77) 06 листопада 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 755/8820/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № 006-2902/756-0225 від 28.09.2007 року станом на 18.02.2015 року у сумі 714 253,24 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ складає 20 212 295 (двадцять мільйонів двісті дванадцять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн. 17 коп. (т. 3 а.с. 19) 22 лютого 2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла Віталієм Едуардовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. (т. 3 а.с. 22) 22 лютого 2016 року копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_2 . Зазначена поштова кореспонденція не була вручена ОСОБА_1 та повернулась за закінченням терміну зберігання. (т. 3 а.с. 21, 100) У ході здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50262179 на запити старшого державного виконавця Бурли В.Е. про доходи боржника ОСОБА_1 з Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду надійшли відповіді про відсутність доходу у боржника. (т. 3 а.с. 30-32) 28 березня 2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністрества юстиції України Бурла Віталієм Едуардовичем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми звернення стягнення 20 121 295,17 грн. (т.3 а.с. 34-35) 20 жовтня 2017 року головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прокопенко Жанною Геннадіївною було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на майно: земельну ділянку площею 0,0600га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076 за адресою: АДРЕСА_1 та на житловий будинок (об`єкт незавершеного будівництва) р.н. № 18017022 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 62) 10 листопада 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла Віталієм Едуардовичем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. (т. 3 а.с. 65-67) Відповідно до висновку про вартість майна,складеного оцінювачем ТОВ " Українська експерта група" Антоновим В.О., вартість земельних поліпшень - житловий будинок (об`єкт незавершеного будівництва) становить 5 061 105,00 грн., вартість земельної ділянки, площею 600,00 кв.м., кадастровий номер 3210600000:00:063:0076 становить 203 304,00 грн., загальна ринкова вартість об`єктів оцінки становить 5 264 409,00 грн. (т. 3 а.с. 73) 22 січня 2018 року даний висновок про вартість майна був направлений рекомендованим листом стягувачу АТ "Універсал Банк" та боржнику ОСОБА_1 , що підтверджується чеками Укрпошти. 05 лютого 2018 року у ході виконавчого провадження № 50262179 заступник Відділу ДВС Клименко Р.В. звернувся до Державного підприємства "СЕТАМ"(далі - ДП "СЕТАМ") із заявкою на реалізацію зазначених вище житлового будинку та земельної ділянки, що належать боржникові ОСОБА_1 , на адресу ДП "СЕТАМ" направлено пакет документів для організації та проведення електронних торгів з реалізації вказаного вище арештованого нерухомого майна. 14 лютого 2018 року ДП "СЕТАМ" на адресу Відділу ДВС, стягувача АТ "Універсал Банк" та боржника ОСОБА_1 було направлено повідомлення про проведення 12 березня 2018 року о 09.00 год. електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки - житлового будинку (об`єкт незавершеного будівництва) за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, за цією ж адресою з початковою ціною продажу майна в розмірі 5 264 409 грн. Із протоколу № 320487 вбачається, що електронні торги з реалізації вказаного вище майна боржника ОСОБА_1 , які були призначені на 12 березня 2018 року, не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників. 12 березня 2018 року ПАТ "Універсал Банк" звернулося до Відділу ДВС із заявою про залишення за ним на підставі вимог ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", нереалізованого 12 березня 2018 року на електронних торгах нерухомого майна, яке є предметом іпотеки. 03 квітня 2018 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС Бурлою В.Е. складено акт за № 50262179 про реалізацію предмета іпотеки на підставі положень ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку". Із змісту даного акту вбачається, що ПАТ "Універсал Банк`придбало предмет іпотеки житловий будинок (об`єкт незавершеного будівництва) за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, за цією ж адресою за ціною 5264409 грн. у рахунок часткового погашення суми боргу. 23 квітня 2018 року на підставі вказаного акта приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Лисогором О.А. стягувачу ПАТ "Універсал Банк" видано свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів: серія та номер 873 та 874 на житловий будинок (об`єкт незавершеного будівництва) за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, та зареєстровано право власності за Банком на це майно, номери записів про право власності 25835697 та 25837013. 31 травня 2018 року постановою старшого виконавця Бурли В.Е. виконавчий лист № 755/8820/15-ц на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернутий стягувачу у зв`язку з переданням стягувачу зазначеного вище нерухомого майна в рахунок часткового погашення боргу і відсутністю іншого майна у боржника ОСОБА_1 , на яке можливе звернення стягнення. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки, площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських спорудта незавершеного будівництва- житлового будинку готовністю 81%, що розташований на вище зазначеній земельній ділянці належить Публічному акціонерному товариству «Універсал Банк» (т. 1 а.с. 86-90) Постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 липня 2015 року скасовано. Ухвалено по справі нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» прострочену заборгованість у сумі 53 460,98 швейцарських франків, що еквівалентно 1 512 865 грн. 54 коп.; суму дострокового стягнення кредиту у розмірі 370 938,88 швейцарських франків, що еквівалентно 10 497 013 грн. 90 коп., відсотки в сумі 20 046,04 швейцарських франків, що еквівалентно 141 143 грн. 55 коп. та додаткові відсотки в сумі 99,24 швейцарських франків, що еквівалентно 2808 грн. 34 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» прострочену заборгованість у сумі 53 460,98 швейцарських франків, що еквівалентно 1 512 865 грн. 54 коп.; суму дострокового стягнення кредиту у розмірі 370 938,88 швейцарських франків, що еквівалентно 10 497 013 грн. 90 коп., відсотки в сумі 20 046,04 швейцарських франків, що еквівалентно 141 143 грн. 55 коп., та додаткові відсотки в сумі 99,24 швейцарських франків, що еквівалентно 2808 грн. 34 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. (т. 1 а.с. 199-207) Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк", Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович про визнання недійним і скасування акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та визнання недійсним і скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції посилався на те, що будь-яких порушень встановлених законодавством правил проведення прилюдних торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна,під час розгляду справи не встановлено. Жодних інших доказів, які б вказували на порушення прав ОСОБА_1 при складанні акта державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна позивачем не надано. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно вимог ст. 1 Закону України про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду і ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. За змістом ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника під час примусового виконання судових рішень, передбачений у ст. ст. 48 - 61 Закону України "Про виконавче провадження". У ч. ч. 1, 2, 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Враховуючи наведені нормиматеріального права, слід дійти висновку, що законодавцем надано право виконавцю звертати стягнення за виконавчими документами як на кошти й інші цінності боржника (рухоме майно), так і на належне боржнику майно, у тому числі нерухоме майно, у разі відсутності в боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача. Згідно вимог ч. 7 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку". У даному випадку вбачається, що ця норма є відсильною та надає судовому виконавцю повноваження застосувати до реалізації предмета іпотеки у виконавчому провадженні за рішенням суду про стягнення боргу положення Закону України "Про іпотеку", які визначають особливості звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку за Законом України "Про іпотеку". Розділом V Закону України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року № 898-IV у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, що передбачає підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки (ст. 33 Закону України "Про іпотеку" ) та особливості реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах (ст. ст. 41 - 50 Закону України "Про іпотеку" ). За змістом ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів за рішенням суду про стягнення заборгованості за кредитним договором з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, щоні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, ні виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі не було, а рішення суду про стягнення заборгованості, на його думку, не є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів вважає безпідставними. Будь-яке арештоване у виконавчому провадженні майно реалізується відповідно до процедури, визначеної ч. ч. 1, 5, 6 ст. 61 норми Закону України "Про виконавче провадження" , із урахуванням порядку проведення електронних торгів, визначеного Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. Порядок № 2831/5 складається з розділів, які визначають процедуру організації та проведення електронних торгів; особливості реалізації арештованого майна за фіксованою ціною; процедуру оформлення результатів електронних торгів та розрахунків за придбане з торгів майно; підстави для проведення повторних торгів; порядок визнання електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації; процедуру проведення конкурсного відбору організатора; порядок залучення оператора і процедуру контролю за діяльністю організатора й оператора, порядок вирішення спорів (Розділи I - VI, VIII - XV). Положення зазначених розділів Порядку № 2831/5 застосовуються під час організації та здійснення продажу всіх видів майна, арештованого у виконавчому провадженні, за винятком видів майна, особливості реалізації якого визначено розділом VII цього Порядку. У абзаці першому п. 2 Розділу VII Порядку № 2831/5 передбачено, що реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку". Таким чином, затвердженим Міністерством юстиції України на виконання вимог ч. 2 ст. 61 Закону № 1404-VIII підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком № 2831/5 визначено процедуру організації і проведення електронних торгів з продажу арештованого виконавцем майна та конкретизовано, що в разі реалізації у виконавчому провадженні іпотечного майна, підлягають застосуванню положення п. 2 розділу VII Порядку № 2831/5 та Закону України "Про іпотеку". Разом з тим, Закон України "Про виконавче провадження" і його розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" не містять приписів щодо особливостей реалізації у виконавчому провадженні нерухомого майна, обтяженого іпотекою, а ч. 7 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" є відсильною нормою і визначає обов`язок виконавця вчиняти дії з реалізації предмета іпотеки з урахуванням положень Закону України " Про іпотеку", який прийнято раніше та який можна вважати спеціальним щодо унормування відчуження предметів іпотеки за судовим рішенням чи за домовленістю сторін. У ч. ч. 1, 2 ст. 45 Закону України " Про іпотеку" визначено порядок проведення прилюдних торгів на засадах прозорості та з можливістю будь-якого учасника торгів, у тому числі іпотекодержателя, набути прав покупця предмета іпотеки за наслідком проведення прилюдних торгів. За змістом ч. 4 ст. 45 Закону України " Про іпотеку" вбачаються два випадки, коли прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися: 1) якщо жоден учасник не зареєструвався; 2) у разі якщо предмет іпотеки не був проданий. У випадку визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, в іпотекодержателя настають права й обов`язки, передбачені положеннями ст. 49 Закону № 898-IV. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 49 Закону України " Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому ст. 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами першого електронного аукціону, призначається проведення другого електронного аукціону, що має відбутися протягом одного місяця з дня проведення першого електронного аукціону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на другому електронному аукціоні становить 85 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на першому електронному аукціоні. У разі оголошення другого електронного аукціону таким, що не відбувся, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною другого електронного аукціону. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами другого електронного аукціону призначається проведення третього електронного аукціону. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третьому електронному аукціоні становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на першому електронному аукціоні. Відповідно до ст. 49 Закону України " Про іпотеку" право іпотекодержателя придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна гарантується законом щодо перших - третіх торгів з продажу предмета іпотеки, які проводяться організатором торгів з продажу предмета іпотеки в судовому порядку, таке правове регулювання є диспозитивним, воно залежить від волевиявлення іпотекодержателя на кожному з етапів проведення публічних торгів, які не відбулися внаслідок відсутності покупців. Така правова норма є диспозитивною за своєю правовою природою. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 923/971/19 роз`яснила, що, приймаючи нову редакцію Закону України "Про виконавче провадження", яка набрала чинності з 05 жовтня 2016 року після набрання чинності Законом України "Про іпотеку", законодавець передбачив правове регулювання із застосуванням правових норм, які вже ефективно використовувалися в ході судової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджує розумність та збалансованість такого правового регулювання, адже зустрічне зарахування грошових вимог іпотекодержателя за наслідком оголошення перших торгів такими, що не відбулися у зв`язку з відсутністю учасників торгів, не тільки спрощує для іпотекодержателя, який є єдиним стягувачем у виконавчому провадженні, звернення стягнення на майно, а також дозволяє зарахувати в погашення боргу грошові вимоги стягувача, що відповідають експертній вартості предмета іпотеки без їх зниження на других та третіх торгах. Зазначене відповідає інтересам іпотекодавця у виконавчому провадженні щодо якнайповнішого задоволення та погашення (припинення) вимог кредитора у виконавчому провадженні за рахунок вартості майна, на яке звертає стягнення державний (приватний) виконавець. Вирішуючи питання щодо конкуренції правових норм Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку" у правовідносинах, що склалися у виконавчому провадженні під час реалізації іпотечного майна боржника за судовим рішенням про стягнення грошової суми, Велика Палата Верховного Суду виснує, що у правовому регулюванні процедури продажу майна, на яке звернено стягнення державним (приватним) виконавцем, норми ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" є загальними відносно до норм ст. 49 Закону України "Про іпотеку", якими визначено особливості реалізації іпотечного майна з публічних торгів, зважаючи на правовий режим майна, що відчужується, як обтяженого іпотекою стягувача-іпотекодержателя та з огляду на переважне право іпотекодержателя на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки. Також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц було зроблено правовий висновок про те, що норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку". Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові від 25 травня 2021 року у справі № 923/971/19 відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 04 червня 2019 року у справі № 908/2609/17 про неможливість у виконавчому провадженні з виконання рішення суду про стягнення грошової суми звернути стягнення на предмет іпотеки на задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя як такого, що зроблений без застосування ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 49 Закону України "Про іпотеку" та з неправильним застосуванням ст. 41 Закону України "Про іпотеку". Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи наведене вище, висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного та обгрунтованого висновку про те, що у даному випадку при реалізації предмета іпотеки житлового будинку (об`єкта незавершеного будівництва) за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки за цією ж адресою, площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076, за вартістю, визначеною висновком суб`єктаоціночної діяльності в розмірі 5264409 грн., у межах виконавчого провадження з виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором, без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, можливість стягувача після перших електронних торгів, які не відбулися, скористатися своїм правом на придбання предмету іпотеки за ціною перших електронних торгів, враховуючи інтереси іпотекодавця у виконавчому провадженні щодо якнайповнішого задоволення вимог кредитора, права ПАТ "Універсал Банку" залишити за собою предмет іпотеки та складання у такому випадку виконавцем акта реалізації предмета іпотеки, відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку" та Порядку № 2831/5, будь-які порушення прав позивача ОСОБА_1 відсутні. У ході розгляду справи суд встановив, що процедура реалізації іпотечного нерухомого майна з прилюдних торгів у межах виконавчого провадження № 50262179 з виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2015 року відбулася з дотриманням норм Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та інших актів цивільного законодавства, зокрема, Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку". Стороною позивача не доведено, що в ході проведення електронних торгів допущено порушення актів законодавства, які могли б вплинути на результати торгів та призвелиб до скасування акта державного виконавця № 50262179 про реалізацію предмета іпотеки від 03 квітня 2018 року та скасування реєстрації права власності на іпотечне майно за ПАТ "Універсал Банк". Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про неврахування судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення його доводів про порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження"при здійсненні своїх повноважень у виконавчомупровадженні № 50262179 до призначення електронних торгів,а саме: щодо відкриття виконавчого провадження, надсилання позивачу копій документів виконавчого провадження за адресою: АДРЕСА_2 , за якою він з 08 лютого 2011 року не зареєстрований, не направлення йому висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, колегія суддів відхиляє, так як суд першої інстанції надав оцінку вказаним доводам позивач та прийшов до вірного висновку про те, що вказані дії державного виконавця підлягають оскаржденню шляхом подання строною виконавчого провадження скарги на дії виконавця. Безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неправильність висновків суду першої інстанції щодо необгрунтованості його доводів про порушення державним виконавцем вимог ст. 28 Закону України " Про виконавче провадження" з оглялу на наступне. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції на момент відкриття виконавчого провадження) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцязнаходження, документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. З долучених до справи матеріалів виконавчого провадження № 50262179вбачається, що у виконавчому листі зазначено місце проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . Інформація про наявність у боржника іншого зареєстрованого місця проживання ( перебування) відсутня. Боржник не надавав державному виконавцю інформації про зміну його місця проживання чи перебування або місцязнаходження. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що банк розпочав заходи з примусового стягнення кредитної заборгованості та незаконно заволодів його майном в той час, коли він знаходився за межами України, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. У силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України). Доказів того, що позивач перебував за межами України в період, коли банк розпочав заходи щодо примусового стягнення кредитної заборгованості ні до суду першої , ні до суду апеляційної інстанції надано не було. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що на примусову реалізацію було передано інше майно, а не те, що було защначено у акті опису та арешту та лише будинок без земельної ділянки, так як постановою головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прокопенко Жанни Геннадіївни від 20 жовтня 2017 року було описано та арештовано майно (кошти) боржника, а саме: земельну ділянку 0,0600га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076 за адресою: АДРЕСА_1 та на житловий будинок (об`єкт незавершеного будівництва) р.н. № 18017022 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 62). В подальшому 10 листопада 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла Віталієм Едуардовичем було винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкт господарювання для участі у виконавчому провадженні відповідно до якої суб`єкту оціночної діяльності- суб`єкту господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» було необхідно надати звіт про оцінку майна відповідно до постанови про опис та арешт майна від 20 жовтня 2017 року № 50262179 Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області.(т. 3 а.с. 65-67) Відповідно до висновку про вартість майна вартість земельних поліпшень- житловий будинок (об`єкт незавершеного будівництва) становить 5 0610105,00 грн., вартість земельної ділянки площею 600,00 кв.м. кадастровий номер 3210600000:00:063:0076 становить 203 304,00 грн., загальна ринкова вартість становить 5 264 409,00 грн. (т. 3 а.с. 73) Отже, державним виконавцем було здійснено опис та арешт і передано на реалізацію одне і теж майно: земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0076 за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок (об`єкт незавершеного будівництва) за адресою: АДРЕСА_1 . За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим, доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано. Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2022 року постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 03 жовтня 2022 року. Головуючий: Судді: