Постанова 4824 № 359/10309/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/4353/2022 справа №359/10309/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2022 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В., суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2021 року, ухвалене під головуванням суді ОСОБА_2 , у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ у власність в натурі частки житлового будинку, що є у спільній частковій власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,- встановив: 28 грудня 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про виділ частки володіння, що є у спільній частковій власності. Позовні вимоги мотивує тим, що позивач є власником 53/100 частин житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласниками іншої частини житлового будинку відповідно по 47/200 частин є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Даний житловий будинок побудований як двоквартирний, тобто для проживання двох сімей. Позивач з сім`єю проживає в квартирі НОМЕР_2 , а відповідачі - в квартирі АДРЕСА_1 . Так, квартира НОМЕР_2 складається з наступних приміщень в будинку: вітальня «1-1» площею 7,2 кв.м., кухня «1-2» площею 8,0 кв.м., ванна «1-3» площею 4,6 кв.м., житлова кімната «1-4» площею 10,6 кв.м., житлова кімната «1-5» площею 9,4 кв.м., житлова кімната «1-6» площею 18,0 кв.м., житлова кімната «1-7» площею 9,0 кв.м., коридор «1-8» площею 4,7 кв.м. та веранда «1-І» площею 6,9 кв.м. Квартира АДРЕСА_1 складається з наступних приміщень в будинку: вітальня «2-1» площею 5,8 кв.м., коридор «2-2» площею 4,9 кв.м., житлова кімната «2-3» площею 8,5 кв.м., житлова кімната «2-4» площею 16,3 кв.м., житлова кімната «2-5» площею 9,9 кв.м., житлова кімната «2-6» площею 11,7 кв.м., кухня «2-7» площею 6,5 кв.м., ванна кімната «2-8» площею 4,6 кв.м., веранда «2-І» площею 6,4 кв.м. Позивач неодноразово звертався до відповідачів з пропозицією укласти договір про поділ в натурі житлового будинку із надвірними будівлями. Проте, така пропозиція була залишена без розгляду. З цієї підстави позивач просив виділити йому в натурі у власність 53/100 частки домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з наступних приміщень в будинку: вітальня «1-1» площею 7,2 кв.м., кухня «1-2» площею 8,0 кв.м., ванна «1-3» площею 4,6 кв.м., житлова кімната «1-4» площею 10,6 кв.м., житлова кімната «1-5» площею 9,4 кв.м., житлова кімната «1-6» площею 18,0 кв.м., житлова кімната «1-7» площею 9,0 кв.м., коридор «1-8» площею 4,7 кв.м. та веранда «1-І» площею 6,9 кв.м., (квартира НОМЕР_2 на плані) згідно з технічними паспортом, виданим Бориспільським районним БТІ, 03 серпня 1999 року, загальною площею 78,4 м2. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на частку домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (квартира АДРЕСА_1 на плані) та складається з наступних приміщень: вітальня (за планом 2-1) площею 5.8 м2, коридор (за планом 2-2) площею 4,9 м2, житлова кімната (за планом 2-3) площею 8,5 м2, житлова кімната (за планом 2-4) площею 16,3 м2, житлова кімната (за планом 2-5) площею 9,9 м2, житлова кімната (за планом 2-6) площею 11,7 м2, кухня (за планом 2-7) площею 6,5 м2, ванна кімната (за планом 2-8) площею 4,6 м2 та веранда (за планом (2-І) площею 6,4 м2. 10 лютого 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подано зустрічний позов про заборону виконання будівельних робіт на 53/100 будинку АДРЕСА_1 , відновлення частини будинку до попереднього стану. Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що відповідачі за первісним позовом та ОСОБА_1 є співвласниками житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 . Житловий будинок складається з двох квартир та обладнаний окремими входами. Проте, до часток співвласників не входить горище та дах житлового будинку, які є несучими конструкціями. ОСОБА_1 самовільно та з порушенням встановленого порядку, без проектної документації перепланував 53/100 частин житлового будинку, без згоди інших співвласників, розпочав реконструкцію даху та горища, пошкодив та здійснив втручання в несучі конструкції житлового будинку. Такими діями ОСОБА_1 порушує права інших співвласників будинку, оскільки самовільна реконструкція суперечить санітарно-технічним вимогам і правилам експлуатації житлового будинку, впливає на безпечність і міцність будинку. У зв`язку з цим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 просили суд визнати незаконними дії ОСОБА_1 у здійсненні реконструкції 53/100 частини житлового будинку, який розташовується в АДРЕСА_1 , а також зобов`язати ОСОБА_3 за свій рахунок привести 53/100 частини приміщень житлового будинку, приміщення горища та покрівлі до попереднього стану у відповідності з технічним паспортом, виготовленим 03 серпня 1999 року. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ у власність в натурі частки житлового будинку, що є у спільній частковій власності відмовлено. В задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 28 грудня 2021 року подано апеляційну скаргу. Уважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає нормам матеріального права, а також фактичним обставинам справи. Зазначає, що будинок складається з двох квартир та має окремі входи. Право особистої власності на 53/100 частини вказаного будинку належить ОСОБА_1 на праві свідоцтва № НОМЕР_1 . Вказує, що відповідно до норм чинного законодавства має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Зазначає, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася. Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції рішення Бориспільського міськрайонного суду від 11 листопада 2021 року, скасувати та ухвалити нове рішення, яким виділити ОСОБА_1 в натурі у власність із майна, що є у спільній частковій власності 53/100 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з наступних приміщень: вітальня (за планом 1-1 ) площею 7.2 м2 , кухня (за планом 1-2 ) площею 8.0 м2, ванна кімната (за планом 1-3 ) площею 4.6 м2, житлова кімната (за планом 1-4) площею 10.6 м2, житлова кімната (за планом 1-5 ) площею 9.4 м2, житлова кімната (за планом 1-6 ) площею 18.0 м2 , житлова кімната (за планом 1-7 ) площею 9.0 м2 , коридор (за планом 1-8 ) площею 4.7 м2 та веранда(за планом 1-І ) площею 6.9 м2, (квартира НОМЕР_2 на плані) згідно з технічним паспортом, виданим Бориспільським районним БТІ, 03 серпня 1999 року, загальною площею 78.4 м2. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (квартира АДРЕСА_1 на плані) та складається з наступних приміщень: вітальня (за планом 2-1 ) площею 5.8 м2, коридор (за планом 2-2 ) площею 4.9 м2, житлова кімната (за планом 2-3) площею 8.5 м2 , житлова кімната (за планом 2-4 ) площею 16.3 м2, житлова кімната (за планом 2-5) площею 9.9 м2 , житлова кімната (за планом 2-6 ) площею 11.7 м2, кухня (за планом 2-7 ) площею 6.5 м2, ванна кімната (за планом 2-8) площею 4.6 м2 та веранда(за планом 2-І ) площею 6.4 м2. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав. Відповідачка ОСОБА_4 та її представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Лукацька Л.Г. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що матеріали цивільної справи не містять належного експертного висновку, оскільки висновки надані сторонами не містять відомостей, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду. Окрім цього, надані висновки не визначають варіантів поділу спірного житлового будинку в натурі згідно з фактичним порядком користування домоволодінням. Не визначено порядок поділу горища та даху, який має вирішальне значення для сторін у справі. Зокрема, не визначено чи можливо технічно здійснити поділ горища житлового будинку по лінії поділу приміщень цього житлового будинку. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частиною першою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Згідно з частинами другою-третьою статті 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майно, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Відповідно до статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Згідно з частиною другою статті 364 ЦК України якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Статтями 364, 367 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України. За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна таке питання вирішується судом. Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася. Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна відповідно до статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі такої частки власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вхід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Водночас при поділі нерухомого майна в натурі в разі необхідності його переобладнання та перепланування, до ухвалення рішення суду повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки. Залежно від обставин справи підлягають поданню висновки й інших служб, зокрема погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання. Отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування будинку необхідне лише у випадку втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, в іншому випадку дозвільна документація не є необхідною. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 654/2080/17-ц (провадження № 61-3792св19). Установлено, що згідно даних свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_1 від 03 серпня 1999 року ОСОБА_1 є власником 53/100 частин житлового будинку з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7). З даних довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №243351000 від 08 лютого 2021 року убачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є власниками по 47/200 частки вказаного житлового будинку разом з надвірними будівлями та спорудами (а.с. 62-65). З даних висновку експерта щодо поділу об`єкту нерухомості - домоволодіння, наданого ОСОБА_5 від 19 квітня 2021 року, убачається, що виділення ОСОБА_1 в натурі у власність із майна, що є у спільній частковій власності є можливим з огляду на те, що: квартира НОМЕР_2 являє собою відокремлене домогосподарство (садибного типу) від квартири АДРЕСА_1 ; спільна стінка між квартирами, по якій можна провести серединну вертикальну проекцію площини (вісь стінки), збігається з межею земельної ділянки; кожна із квартир може функціонувати та експлуатуватись незалежно одна від іншої, ці квартири можна назвати двома зблокованими один до іншого житловими будинками садибного типу; внутрішньо квартирні інженерні мережі функціонують незалежно; підвідні мережі інженерного забезпечення будинку можуть бути відокремленими (а.с.75-76). Надаючи оцінку висновку експерта від 19 квітня 2021 року, колегія суддів констатує, що такий не містить опису об`єкту дослідження, даних про технічне обстеження об`єкту, посилання на будівельні норми тощо. З даних висновку убачається, що такий виконано на підставі Державного акту, що засвідчує право власності на земельну ділянку та матеріалів топогеодезичної зйомки місцевості. Висновок не містить даних про можливі варіанти поділу, даних щодо втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, а також жодного обгрунтування зазначених в ньому висновків. Відтак суд першої інстанції правильно відхилив як доказ висновок експерта від 19 квітня 2019 року. З даних експертного висновку від 23 червня 2021 року складеного експертом Магомедрасуловою І.О. убачається, що дім на дві сім`ї в по АДРЕСА_1 » має : - єдиний фундамент, на який спираються єдині зовнішні капітальні стіни; - загальну внутрішню стіну, що розділяє приміщення навпіл, яка не потребує утеплення та оздоблення, дозволяє збільшити корисну площу ділянки; - єдиний дах та покрівлю, з загальною висячою кроквяною системою, що значно зменшують витрати будматеріалів при будівництві (реконструкції, капремонті) та поточному ремонті; - зближені та частково об`єднані інженерні системи комунікацій, що слугують для зниження витрат на послуги ЖКГ та на обслуговування. Висновок містить посилання на те, що технічною експертизою від 05 лютого 2021 року встановлена невідповідність об`єкту "Житловий будинок в АДРЕСА_1 основним вимогам до будівель та споруд: Безпеці експлуатації ДБН В.1.2-2009, Механічному опору та стійкості ДБН В.1.6-20008. Категорія технічного стану будинку "3" - непридатний до нормальної експлуатації. Використовувати об`єкт за обмеженими режимом експлуатації до проведення ремонту, підсилення або заміни. На 23 червня 2021 року стан будівлі не змінився, але з часом може швидко погіршитись і перейти в аварійний, так як порушення не виправлені. Володіння об`єктом може бути передбачено у вигляді часткової власності на житлові приміщення, з поділом рахунків і установкою окремих лічильників для розрахунку комунальних платежів. Дах та горищний простір загальна територія, так як будинок збудований з загальним дахом, єдиною висячою кроквяною системою, не розділений капітальною стіною. У будинку може бути тільки один дах, а не два, три і т.д. Тому обслуговування даху може бути тільки спільним, доцільно укласти договір на спільне обслуговування. Дах належить власникам у рівних частках, хоч ці частки і не виділені. Житлове приміщення будинку вже поділено навпіл на два, що стосується приміщення холодного даху, то воно вже збудовано як єдине і є спільною діловою власністю (а.с.103-106). Разом з тим, вказаний висновок не містить даних, визначених частиною п`ятою статті 106 ЦПК України , про що правильно вказано в рішенні суду першої інстанції. Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. За змістом частини 1 статті 77 належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною 1 статті 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частини 1 статі 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. За частиною 3 вищевказаної статі висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Згідно частини 7 статті 102 у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Відповідно до частини 1 та частини 5 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Судом першої інстанції правильно установлено, що подані учасниками справи висновки не відповідають вимогам статей 102 та 106 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги фактично дублюють вимоги позовної заяви, які були належним чином досліджені та оцінені судом першої інстанції , в рішенні суду наведено мотиви відхилення позовних вимог. Доводів на спростування висновків суду скаржником в апеляційній скарзі не наведено. Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2021 року в оскарженій частині залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 03 жовтня 2022 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова