Постанова Київський апеляційний суд № 371/581/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 371/581/22 Головуючий у 1-й інст. - Каневський В.О. Апеляційне провадження №33/824/2428/2022 Доповідач - Рубан С.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 вересня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Рубан С.М. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миронівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року, прийняту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює: «Київгаз» аварійна служба, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР № 183223, 03 липня 2022 року о 23 год. 26 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT CLIO д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою прилада Драгер алкотестер, прилад Драгер ARAM 6810. Результат 1,09% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Миронівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Миронівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_2 про те, що саме він керував автомобілем від пляжу до місця зупинки. Крім того, посилається на те, що у протоколі про адміністративне правовопрушення не вказано назву приладу, його серію та номер, а також не вказано, що до протоколу про адміністративне правопорушення додається відеозапис фіксації факту вчинення адміністративного правопорушення. Посилається на те, що на відео не зафіксовано факту керування автомобілем ОСОБА_1 . В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у апеляційній скарзі. Заслухавши доповідь судді, пояcнення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали провадження, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суддя повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд обґрунтовано послався у своїй постанові на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР № 183223 від 03 липня 2022 року, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, чек - драгером, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та відеозапис з нагрудної відеокамери наданим поліцейськими, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Всім вказаним доказам суд першої інстанції дав належну оцінку та правильно визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В судовому засіданні апеляційного суду було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. На вказаному відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції зупинили автомобіль RENAULT CLIO, д.н.з. НОМЕР_1 , в якому знаходився ОСОБА_1 . Крім того, з перегляду відеозапису чітко вбачається, що працівниками поліції пропонується пройти ОСОБА_1 огляд на стан визначення алкогольного сп`яніння за допомогою застосування спеціального технічного засобу - прибору «Драгер». ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд для визначення стану сп`яніння за допомогою спеціального пристрою. Результат огляду - 1,09 %. ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що не керував транспортним засобом. ОСОБА_1 на автомобілі RENAULT CLIO поїхав на місцевий пляж, де вживав алкогольні напої із своїми знайомими. Після початку комендантської години він зателефонував ОСОБА_2 та попрохав відігнати авто додому. ОСОБА_2 почав рух на автомобілі та на перехресті авто зупинилося через несправність. Після безуспішних декількох спроб завести автомобіль, ОСОБА_2 пішов додому, щоб взяти набір ключів для ремонту та в цей час під`їхали поліцейські. Із переглянутого в судовому засіданні апеляційного суду відеозапису чітко вбачається, що відповідаючи на запитання працівників поліції ОСОБА_1 говорив від свого імені та на запитання поліцейських « ви вживали алкоголь за кермом?» відповів « за кермом я не пив, пив на пляжі». На відеозаписі ОСОБА_1 нічого не говорить, що за кермом був не він, а ОСОБА_2 . На місці події ОСОБА_2 також не було. Тобто, жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом апеляційному суду не надано. Таким чином, апеляційний суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а розцінює їх як спробу уникнути відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, суд першої інстанції після повного дослідження всіх доказів в повній мірі обгрунтовано спростував доводи скаржника. Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу. У протоколі про адміністративне правопорушення згідно із вимогами ст. 256 КУпАП зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Таким чином, перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП. Відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Оскільки п. 4, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, передбачають обов`язкове залучення свідків під час огляду особи на стан сп`яніння, апеляційний суд виходить із того, що зазначені норми положення мають застосовуватись в частині, що узгоджується з чинною редакцією ч. 2 ст. 266 КУпАП, а саме, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Апеляційним судом встановлено, що відеозапис має чітку і логічну послідовність дій та розвиток спілкування співробітника поліції із водієм, на ньому чітко зафіксовано, що працівники поліції зупинили автомобіль RENAULT CLIO д.н.з. НОМЕР_1 , біля якого знаходився ОСОБА_1 . Крім того, з перегляду відеозапису чітко вбачається, що працівниками поліції пропонується пройти ОСОБА_1 огляд на стан визначення алкогольного сп`яніння за допомогою застосування спеціального технічного засобу - прибору «Драгер». ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд для визначення стану сп`яніння за допомогою спеціального пристрою. Результат огляду - 1, 09 %. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Частина 1 ст.130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників. З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням вище викладеного, вважаю, що постанова Миронівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року, прийнята щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і підстав для скасування не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Миронівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя С.М.Рубан