LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС335/3005/17

від 03.10.2022 · Кримінальна

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 жовтня 2022 року м. Київ справа № 335/3005/17 провадження № 51-2581ск22 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_2., суддів ОСОБА_3., ОСОБА_4., розглянувши касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 29 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 , встановив: Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 29 червня 2022 року зазначений вирок місцевого суду залишено без змін. Зі змісту касаційної скарги убачається, що прокурор не погоджується з вказаними судовими рішеннями та порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 зазначеної статті. Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Тому скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог. Однак, касаційна скарга прокурора не відповідає наведеним вимогам процесуального закону. Зокрема, як убачається зі змісту касаційної скарги, прокурор, у вступній її частині вказує на оскарження ним лише ухвали Запорізького апеляційного суду від 29 червня 2022 року, тоді як у мотивувальній частині скарги не погоджується як з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, так і з вироком місцевого суду від 17 січня 2022 року, про скасування яких і формулює свої вимоги у прохальній частині скарги, чим допустив суперечності. Зазначене перешкоджає суду касаційної інстанції визначитись з предметом перевірки у касаційному порядку. Крім того, прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як на підстави для скасування оскаржених судових рішень, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням положень статей 412, 413 КПК України не наводить. При цьому, прокурор, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху. Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 29 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали. У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу йому буде повернуто. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»