Ухвала КЦС ВС № 547/914/21

У х в а л а 04 жовтня 2022 року м. Київ справа № 547/914/21-ц провадження № 61-9451 ск 22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, ВСТАНОВИВ: Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 26 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 26 січня 2022 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. 23 вересня 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (передано 28 вересня 2022 року), у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення. До касаційної скарги заявником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що строк пропущено з поважним причин, оскільки копію постанови суду апеляційної інстанції отримано 20 липня 2022 року. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Письмових доказів на підтвердження обставини щодо отримання повного тексту постанови Полтавського апеляційного суду від 05 травня 2022 року заявником не надано, що позбавляє суд касаційної інстанції вирішити питання щодо поновлення строку на оскарження судового рішення. З урахуванням наведеного, вищезазначені доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, так як не надано доказів підтвердження дати отримання постанови суду апеляційної інстанції. Обов`язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи, а отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження. При цьому постанова суду апеляційної інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена 16 травня 2022 року. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 05 травня 2022 року неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 травня 2022 року залишити без руху. Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Б. І. Гулько