Ухвала КАС ВС № 280/7727/20

УХВАЛА 30 вересня 2022 року м. Київ справа № 280/7727/20 адміністративне провадження № К/990/23253/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №280/7727/20 за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Офісу великих платників податків ДПС, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в: Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 26.08.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №280/7727/20 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в повному обсязі. Також, як убачається з документів долучених відповідачем до касаційної скарги, останнім, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, заявлено клопотання про його поновлення. Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вже зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №280/7727/20 раніше, втім Верховний Суд ухвалою від 23.12.2021 подану контролюючим органом касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 й постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України повернув особі, яка її подала як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Як вказує відповідач, встановлені Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), карантинні обмеження, які тривають з 12.03.2020 та продовжені до 31.08.2022, введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території країни правовий режим воєнного стану, який неодноразово продовжувався, стали об`єктивними та непереборними обставинами, які позбавили скаржника можливості належно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й реалізувати право на повторне подання касаційної скарги в межах визначеного КАС України процесуального строку. Відповідач ззаначає, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які на думку скаржника, є достатніми для відкриття провадження у справі, сплата судового збору) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги. Також відповідач просить суд врахувати належну реалізацію ним права на судовий захист та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2022 касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, тривалістю у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску такого строку. Підставою для залишення поданої відповідачем касаційної скарги без руху стало, зокрема, відсутність у заявленому скаржником клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження належного обґрунтування та підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою оформленою у відповідності до положень частини четвертої статті 328 КАС України в межах визначеного положеннями цього Кодексу процесуального строку на касаційне оскарження. За результатом розгляду заявленого відповідачем клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу наміру добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням строку на касаційне оскарження та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги. Документ доставлено до електронного кабінету Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 12.09.2022, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, 16.09.2022 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до суду надійшло клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових рішень, в якому останній просить суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №280/7727/20, поновити пропущений строк та відкрити касаційне провадження у цій справі. Разом з тим, розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Судом встановлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, відповідач зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не наводить. Відповідач повторно наголошує, що встановлені з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) Кабінетом Міністрів України карантинні обмеження, які тривають з 12.03.2020 та продовжені до 31.12.2022, запроваджений з 05год. 30хв. 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території країни правовий режим воєнного стану, який продовжувався та триває й до сьогодні, стали об`єктивними та непереборними обставинами, які позбавили скаржника можливості належно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й реалізувати право на повторне подання касаційної скарги, зокрема, після повернення Верховним Судом відповідно до ухвали від 23.12.2021 касаційної скарги скаржнику, в межах визначеного КАС України процесуального строку. Також відповідач повторно звертає увагу на триваючий режим функціонування державних органів в умовах пандемії та умовах воєнного стану; вказує, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які на думку скаржника, є достатніми для відкриття провадження у справі, сплата судового збору) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги. Відповідач просить суд врахувати належну реалізацію ним права на судовий захист та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами. Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №280/7727/20 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Постанова набрала законної сили 11.11.2021. Верховний Суд ухвалою від 23.12.2021 вперше подану відповідачем касаційну скаргу повернув заявнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження спірних судових рішень. Верховний Суд роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, в тому числі, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої та третьої статті 353 цього Кодексу. Таким чином, недотримання скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України щодо належного обґрунтування підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень у касаційному порядку, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження. Як зазначено вище, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Натомість, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень відповідачем так і не зазначено обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та подати касаційну скаргу з дотриманням визначеного КАС України процесуального строку на касаційне оскарження. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення раніше поданої касаційної скарги у цій справі. Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу. Строк у понад дев`ять місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту є досить тривалим, з урахуванням моменту подання касаційної скарги вдруге, та не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Натомість, у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, яке подано скаржником на виконання вимог ухвали від 12.09.2022 про залишення касаційної скарги без руху, відповідачем так і не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 23.12.2021 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою оформленою у відповідності до положень частини четвертої статті 328 КАС України в найкоротші строки. Поряд із зазначеним, Суд вважає за необхідне повторно зазначити, що у зв`язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» законодавцем було внесено зміни до КАС України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк для усунення недоліків апеляційної скарги продовжується на час дії карантину. У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17.07.2020, було викладено пункт 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.». Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Викладене, у свою чергу, свідчить, що законодавець передбачив закінчення продовжених у зв`язку із запровадженням карантину строків 06.08.2020. Натомість, жодних обґрунтувань щодо пропуску строку на касаційне оскарження з підстав запровадження обмежень, впроваджених у зв`язку з карантином, зокрема, які саме обмеження, запроваджені у зв`язку з карантином та яким чином такі завадили скаржнику вчасно звернутись до суду з касаційною скаргою, відповідач так і не зазначає. До того ж, органи державної влади, зокрема органи Державної податкової служби та її територіальні підрозділи, на період дії карантину не припиняли свою діяльність; доказів неможливості вчинення процесуальної дії через впровадження карантину або доказів про неможливість подання касаційної скарги в межах строку касаційного оскарження заявник скарги також не надає. Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, Суд зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану. Відповідач так і не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, враховуючи, що строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №280/7727/20 закінчився 13.12.2021, а з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду від 23.12.2021 і до дня запровадження воєнного стану минуло 55 днів. Сукупність вищенаведених обставин свідчить про допущення Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи вищезазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №280/7727/20. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №280/7727/20 за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Офісу великих платників податків ДПС, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник