Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/12309/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12309/17 Головуючий у 1 інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Василенка Я.М. Кузьменка В.В. За участю секретаря Заміхановської Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» до Національного банку України, третя особа - Печерський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» (далі - ТОВ «ФК Абсолют Фінанс») звернувся до суду з позовом до Національного банку України, третя особа - Печерський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Національного банку України про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №108 від 20.09.2017 р. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року відмовлено повністю у задоволенні позову. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року клопотання Національного банку України про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» до Національного банку України, третя особа: Печерський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі № 826/12309/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» до Національного банку України, третя особа: Печерський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 826/12283/17 (№ К/9901/59905/18). Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року справу № 826/12309/17 прийнято до свого провадження (суддя-доповідач Шурко О.І.). Рішенням Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2021 року № 796/0/15-21 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл адміністративних справ, які перебувають у провадженні судді Шурка О.І. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року прийнято справу №826/12309/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» до Національного банку України, третя особа - Печерський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови до свого провадження (суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.). До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Національного банку України надійшло клопотання про поновлення провадження у справі. 12 вересня 2022 року до суду апеляційної інстанції від відповідача - Національного банку України надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Національного банку України, в якому, також, підтримує позицію суду першої інстанції. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року клопотання Національного банку України про поновлення провадження у справі - задоволено. Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» до Національного банку України, третя особа - Печерський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови - поновлено. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 18.04.2017 року до 30.05.2017 року (включно) Національним банком України проведено планову комплексну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» з питань дотримання вимог валютного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, про що 22.06.2017 року було складено Акт №В/25-0015/5693б/БТ. За результатами перевірки встановлено, що ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» було: - порушено вимоги пунктів 5, 7 розділу III пункту 1 розділу IV Інструкції №502; порушено вимоги підпункту 3 пункту 6 постанов Правління Національного банку України від 14.09.2016 року №386 (яка діяла протягом періоду що підлягав перевірці), від 13.12.2016 року №410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" в частині обмеження продажу готівкової іноземної валюти одній особі в один операційний день у сумах, що перевищують в еквіваленті 12000,00 гривень; - встановлено проведення операцій фізичних осіб з переказу в межах України національної валюти, які можуть свідчити про "дроблення" цих операцій та використання послуг Товариства з метою здійснення підприємницької діяльності; - вказано, що висновок щодо відповідності/правомірності проведених валютно-обмінних операцій з продажу 27.09.2016 року, 28.09.2016 року та 29.09.2016 року фізичним особам-нерезидентам іноземної валюти, чинному в період, що підлягав перевірці валютному та/або банківському законодавству України буде сформульований після консультацій з іншими фахівцями Національного банку України відповідно до пункту 7.4 Глави 7 Положення №338. 15 серпня 2017 року Головним економістом відділу валютного контролю за діяльністю великих банків управління нагляду Департаменту фінансового моніторингу Національного банку, складено Протокол порушення валютного законодавства №53 ПР-БТ про те, що під час перевірки виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" в ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» виявлені такі порушення, зокрема: "Касою Харківського відділення №174 ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» (м. Харків, пров. Донецький, 18) здійснено 27.09,2016 продаж іноземної валюти фізичній особі-нерезиденту ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , м. Москва, Російська Федерація) кошти у сумі 350000,00 російських рублів (за 145250,00 гривень) згідно квитанції про здійснення валютно-обмінної операції - продажу іноземної валюти від 27.09.2016 року №11. При цьому, порядок й умови торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України (на готівковому сегменті), встановлені Національним банком України згідно Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.12.2002 року №502. Інструкція №502 передбачає, що фінансові установи здійснюють з фізичними особами-нерезидентами виключно операції з купівлі іноземної валюти та операції зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту, - на підставі довідки-certificate за формою №377 Додатку №7 Інструкції №502, та лише в межах суми, зазначеної у довідці-certificate В даному випадку довідка - certificate відсутня, а сума проданої ОСОБА_2 іноземної валюти перевищує суму готівкових гривень, виданих йому за операцією купівлі іноземної валюти Касою Харківського відділення №174 ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» (квитанція про здійснення валютно-обмінної операції (купівлі) від 27.09.2016 року №9 у сумі 350000,00 російських рублів (еквівалент) 136500,00 гривень.) Зазначене є порушенням статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 3 розділу 1, пункту 11 розділу III, пункту 1 розділу IV Інструкції №502 в частині здійснення торгівлі іноземною валютою з порушенням порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, установлених Національним банком України, що тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 2.3. розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49". У зв`язку із цим, 20 вересня 2017 року Національним банком України притягнуто Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 141316,00 грн, про що директором Департаменту фінансового моніторингу Береза І.В. прийнято постанову про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №108. Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Частина 1 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" передбачає, що Національний банк виконує такі функції, зокрема: здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі, здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає, порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій. Згідно преамбули Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 (в редакції, чинній у період правовідносин, далі - Декрет №15-93), цей нормативно-правовий акт установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов`язки суб`єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства. Відповідно до частини першої статті 13 Декрету №15-93, Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів. Порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України та на міжнародних валютних ринках встановлено Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління Національного банку України №281 від 10.08.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.08.2005 за №950/11230 (далі Положення №281). У пункті 4 Положення №281 надано визначення термінів, що вживаються у ньому: купівля іноземної валюти - це операція з купівлі іноземної валюти за гривні; міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб`єктами ринку, між суб`єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між суб`єктами ринку і Національним банком, а також Національним банком і його клієнтами; обмін (конвертація) іноземної валюти - це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту; суб`єкти ринку - уповноважені банки, уповноважені фінансові установи. За приписами пункту 8 Положення №281, порядок та умови торгівлі готівковою іноземною валютою в пунктах обміну іноземної валюти та у власних операційних залах банку, фінансової установи визначаються окремими нормативно-правовими актами Національного банку. Згідно пункту 1 розділу 4 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої Постановою Національного банку України 12.12.2002 №502 (далі Інструкція №502), банкам, фінансовим установам дозволяється здійснювати: операції з купівлі у фізичної особи (резидента та нерезидента) готівкової іноземної валюти за готівкові гривні на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150000 гривень, без пред`явлення документів. Операції з купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, які проводяться з оформленням довідки-certificate за формою №377, здійснюються за умови пред`явлення цією особою документа, що посвідчує особу та її резидентність; операції зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150000 гривень, за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу та її резидентність і довідки-certificate за формою №377. Операції з купівлі у фізичної особи - нерезидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, які проводяться з оформленням довідки-certificate за формою №377, здійснюються за умови пред`явлення цією особою документа, що посвідчує особу та її резидентність. У відповідності до пунктів 10, 11 Інструкції №502, касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов`язані з`ясовувати резидентність фізичних осіб (шляхом усного опитування) та попереджати фізичних осіб-нерезидентів про те, що зворотний обмін невикористаних гривень на іноземну валюту можливо здійснити лише за умови пред`явлення ними довідки-certificate за формою №377. Банк, фінансова установа, пункт обміну валюти під час купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти разом із квитанцією про здійснення валютно-обмінної операції зобов`язані видати довідку-certificate за формою №377 (додаток 7). За згодою клієнта ця операція може бути здійснена без оформлення довідки-certificate за формою №377. Здійснення валютно-обмінної операції без оформлення довідки-certificate за формою №377 не дає підстав для зворотного обміну. Зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюється на підставі першого примірника довідки-certificate за формою №377 лише на ту іноземну валюту і в межах тієї суми, що зазначені в довідці. Частина перша статті 6 Декрету №№15-93 визначає, що торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України. Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України: а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам. За змістом абзацу 4 пункту 2 статті 16 Декрету №15-93, за торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв`язку без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) - штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення. Згідно пункту 2.3 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України №49 від 08.02.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за №209/4430, торгівля іноземною валютою банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв`язку без одержання ліцензії Національного банку та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня здійснення таких операцій, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків. З урахуванням вказаного, можна дійти висновку, що Декретом та Інструкцією операції, зокрема, уповноважених фінансових установ від свого імені і за свій рахунок з продажу іноземної валюти готівкою фізичним особам-нерезидентам не передбачено, однак, позивачем здійснено від свого імені, за свій рахунок операцію з продажу іноземної валюти готівкою фізичній особі-нерезиденту, чим порушено порядок й умови торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Пункт 3 Положення про валютний контроль, 15.08.2017 Головним економістом відділу валютного контролю за діяльністю великих банків управління нагляду Департаменту фінансового моніторингу Національного банку, складено Протокол порушення валютного законодавства № 53 ПР-БТ про те, що під час перевірки виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ТОВ «ФК Абсолют Фінанс», виявлено порушення статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 3 розділу 1, пункту 11 розділу III, пункту 1 розділу IV Інструкції №502 в частині здійснення торгівлі іноземною валютою з порушенням порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, установлених Національним банком України, що тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 2.3 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49. Отже, у випадку порушення порядку й умов торгівлі валютними цінностями ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» під час здійснення валютно-обмінної операції, зазначені обставини тягнуть за собою накладення штрафу. За приписами п.3.3-3.5. Положення про валютний контроль (Затверджено Постановою Правління Національного банку України 08.02.2000 №49), підставою для застосування Національним банком вказаних у другому розділі цього Положення санкцій можуть бути: матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками Національного банку. Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій: - до 50 тис. доларів США - директор структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, до компетенції якого належить здійснення валютного контролю за банками, іншими фінансовими установами. національним оператором поштового зв`язку, або уповноважена особа Національного банку. Під сумою штрафу в цьому пункті слід розуміти суму (вартість), еквівалентну певній сумі в доларах США, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, що діє на 0 годин дня складання відповідного протоколу порушення валютного -законодавства. У разі прийняття рішення про застосування санкцій виноситься постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства (далі - постанова). Постанова, що складена за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення, і підписана однією з посадових осіб відповідно до вимог пункту 3.4 розділу З цього Положення, або рішення, що складене за формою, наведеною в додатку 3 до цього Положення, надсилається поштою з повідомленням про вручення порушнику, який протягом п`яти робочих днів після отримання постанови або рішення має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України. Згідно з п. 3.1. Положення, санкції, передбачені статтею 2 указу Президента України від 27.06.1999 №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", пунктом 2 статті 16 Декрету, застосовуються Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв`язку, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України. Відповідно до п.2.3 Положення про валютний контроль, торгівля іноземною валютою банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв`язку без одержання ліцензії Національного банку та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком, тягне за собою накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установленим Національним банком на день здійснення таких операцій, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків. Керуючись вказаними положеннями, 20 вересня 2017 року Національним банком України притягнуто ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 141 316,00 грн, про що, директором Департаменту фінансового моніторингу Береза І.В. прийнято Постанову про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №108. Доводи апелянта про те, що фактичним складом правопорушення, висвітленого в оскаржуваній постанові, є дві окремі валютні операції: 1) купівля російського рубля; 2) продаж російського рубля, проведені 27.09.2016 касою Харківського відділення №174, є безпідставниими, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, як купівля, так і продаж іноземної валюти (російського рубля) здійснені по відношенню до однієї і тієї ж фізичної особи-нерезидента в один і той самий день. Отже, ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» здійснено операцію з купівлі готівкової іноземної валюти у фізичної особи-нерезидента та в цей же день операцію з продажу іноземної валюти готівкою тій самій фізичній особі-нерезиденту. Разом з тим, здійснення операцій від свого імені і за свій рахунок з продажу іноземної валюти готівкою фізичним особам-нерезидентам стаття 6 Декрету та Інструкція №502 не передбачають, при цьому, Інструкція №502 встановлює, що фінансові установи здійснюють з фізичними особами-нерезидентами виключно операції з купівлі готівкової іноземної валюти та операції зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту (на підставі довідки - certificate за формою №377 Додатку №7 Інструкції №502, та лише в межах суми, зазначеної у довідці - certificate). Водночас, як свідчать матеріали справи, у даному випадку, довідка - certificate відсутня, а сума проданих (повернутих) нерезидентом 27.09.2016 о 15:67 год. позивачу гривень, перевищує суми готівкових гривень, виданих йому (нерезиденту) за операцією купівлі іноземної валюти касою Харківського відділення №174 27.09.2016 о 14:30 год. Так, відповідно до п.10, п.11 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (Затвердженої Постановою Національного банку України 12.12.2002 року №502), касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов`язані з`ясовувати резидентність фізичних осіб (шляхом усного опитування) та попереджати фізичних осіб-нерезидентів про те, що зворотний обмін невикористаних гривень на іноземну валюту можливо здійснити лише за умови пред`явлення ними довідки-certificate за формою №377. Банк, фінансова установа, пункт обміну валюти під час купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти разом із квитанцією про здійснення валютно-обмінної операції зобов`язані видати довідку-certificate за формою №377 (додаток 7). За згодою клієнта ця операція може бути здійснена без оформлення довідки-certificate за формою №377. Здійснення валютно-обмінної операції без оформлення довідки-certificate за формою №377 не дає підстав для зворотного обміну. Зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюється на підставі першого примірника довідки-certificate за формою № 377 лише на ту іноземну валюту і в межах тієї суми, що зазначені в довідці. Отже, Декретом та Інструкцією № 502 операції від свого імені і за свій рахунок з продажу іноземної валюти готівкою фізичним особам-нерезидентам не передбачено, однак, Позивачем здійснено від свого імені і за свій рахунок операцію з продажу іноземної валюти готівкою фізичній особі-нерезиденту, що є порушенням статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 3 розділу 1, пункту 11 розділу III, пункту 1 розділу IV Інструкції №502 в частині здійснення торгівлі іноземною валютою з порушенням порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, установлених Національним банком України, що тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 2.3 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49. Крім того, відповідно до п.10, п.11 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (Затвердженої Постановою Національного банку України 12.12.2002 №502), касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов`язані з`ясовувати резидентність фізичних осіб (шляхом усного опитування). Відповідно до пункту 1 розділу 41 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (Затвердженої Постановою Національного банку України 12.12.2002 року №502), банкам, фінансовим установам дозволяється здійснювати: операції з купівлі у фізичної особи (резидента та нерезидента) готівкової іноземної валюти за готівкові гривні на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150000 гривень, без пред`явлення документів. Операції з купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, які проводяться з оформленням довідки-certificate за формою №377, здійснюються за умови пред`явлення цією особою документа, що посвідчує особу та її резидентність; операції зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150 000 гривень, за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу та її резидентність і довідки-certificate за формою №377. Операції з купівлі у фізичної особи - нерезидента готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, які проводяться з оформленням довідки-certificate за формою №377, здійснюються за умови пред`явлення цією особою документа, що посвідчує особу та її резидентність. Матеріали справи свідчать, що, відповідно до копії квитанцій №9 та №11 від 27.09.2016, при оформленні операції касиром зазначено наступні дані: клієнт - ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , м. Москва, Російська Федерація), а тому, касиру на момент проведення операції, було достовірно відомо про те, що клієнт є нерезидентом. З огляду на зазначене, на підставі вимог Декрету №15-93, відповідачем за торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв`язку з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, до позивача застосовано фінансову відповідальність. Правова позиція у подібній справі була викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 826/12283/17. Посилання в апеляційній скарзі на помилкове ототожнення відповідачем поняття «громадянства» та «резиденства», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, у спірних правовідносинах обов`язок з`ясування резидентності фізичних осіб покладений саме на позивача, яким не доведено здійснення спірних операцій саме із резидентом України. Щодо твердження апелянта про те, що письмові пояснення касира та генерального директора Товариства не є допустимими та належними доказами, в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, оскільки, є загальними за своїм змістом та не містять відомостей щодо предмету доказування, слід зазначити наступне. Відповідно до пункту 3.2. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 49 від 08.02.2000, уповноважені працівники Національного банку в разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків, інших фінансових установ або національного оператора поштового зв`язку складають протокол за формою, наведеною в додатку 1, який вручається керівникові (посадовій особі, яка виконує його обов`язки) банку, іншої фінансової установи або національного оператора поштового зв`язку чи їх відокремленого структурного підрозділу, що перевірявся (перевірялася). За кожним випадком порушення складається окремий протокол, до якого можуть додаватись інші документи (у тому числі копії електронних документів на паперових носіях), які свідчать про факти порушень. Допускається складання одного протоколу за умови, що загальна сума штрафу від цього не зміниться, якщо під час реалізації одного договору було здійснено кілька однотипних порушень валютного законодавства. Один протокол складається про всі виявлені факти порушень вимог щодо статистичної звітності протягом періоду, що підлягав перевірці. Уповноважені працівники Національного банку після складання протоколу зобов`язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення. Як стверджує відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та не заперечувалося позивачем, за кожним з 28 порушень, аналогічним тому, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови, було складено окремий протокол, якому присвоєно окремий номер, до кожного протоколу генеральним директором ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» було надано окремі пояснення з вказанням суми і дати проведеної валютної операції, а також номеру відділення, де вона відбувалася. Зазначений протокол з наданими поясненнями скріплений підписом генерального директора і печаткою ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс», що унеможливлює загальність змісту зазначених пояснень. Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що продаж позивачем від свого імені і за свій рахунок іноземної валюти готівкою фізичній особі-нерезиденту є операцією, не передбаченою Декретом та Інструкцією №502, та, відповідно, є порушенням статті 6 Декрету, пункту 3 розділу 1, пункту 11 розділу III, пункту 1 розділу IV Інструкції №502 в частині здійснення торгівлі іноземною валютою з порушенням порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, установлених Національним банком України, що тягне за собою наслідки, передбачені пунктом 2.3 розділу 2 Положення №49. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» та відсутність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Василенко Я.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлено 03.10.2022 р.