Постанова 4808 № 0907/2-153/2011

Справа № 0907/2-153/2011 Провадження № 22-ц/4808/820/22 Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М. Суддя-доповідач Томин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючої Томин О.О. суддів: Пнівчук О.В., Девляшевського В.А. за участю секретаря Максимів Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену суддею Антоняком Т.М. 24 травня 2022 року в м. Івано-Франківську у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у виконавчих провадженнях №31082840 та №31083267, відкритих на підставі виконавчих листів №2-153/2011 у справі №0907/2-153/2011 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в с т а н о в и в: У грудні 2021 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у виконавчих провадженнях №31082840 та №31083267, відкритих на підставі виконавчих листів №2-153/2011 у справі №0907/2-153/2011 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява мотивована тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 01.06.2011 року у справі №0907/2-153/2011 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №ML-0AK/276/2007 від 28.12.2007 року. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.09.2011 року вказане рішення змінено в частині стягнення пені. З метою примусового виконання зазначеного рішення видано виконавчі листи №2-153/2011. ПАТ «ОТП Банк» втратило статус стягувача на підставі ухвали суду від 22.06.2012 року, а набула статус інша юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна». Станом на 02.12.2021 року на підставі даних виконавчих листів в Івано-Франківському МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області відкрито виконавчі провадження №31082840 та №31083267 щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно. 31.01.2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» уклали Договір факторингу, згідно з умовами якого право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення до них, в тому числі за Кредитним договором №ML-0AK/276/2007 від 28.12.2007 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». На підставі наведеного просить замінити стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у виконавчих провадженнях №31082840 та №31083267, відкритих на підставі виконавчих листів №2-153/2011. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.05.2022 року заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» задоволено. Замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у виконавчих провадженнях з виконання рішення Івано-Франківського міського суду по цивільній справі №0907/2-153/2011. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає дану ухвалу незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що всупереч ст. 442 ЦПК України суд розглянув дану заяву без залучення органу виконавчої служби та направлення йому копії ухвали. Крім того, суд у тому ж складі вже розглядав зазначену заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» в 2020 році і 19.02.2020 року виніс ухвалу про задоволення заяви, яка постановою Івано-Франківського апеляційного суду була скасована, в задоволенні заяви про заміну стягувача ПАТ «ОТП Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відмовлено. 28.01.2021 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вдруге звернулось до Івано-Франківського міського суду з аналогічною заявою та аналогічними додатками про заміну стягувача ПАТ «ОТП Банк» або ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». 08.02.2021 року ухвалою Івано-Франківського міського суду вдруге відмовлено у задоволенні такої заяви. Однак незважаючи на два судові рішення, які набрали законної сили, заявник втретє звернувся до Івано-Франківського міського суду 02.12.2021 року з аналогічною заявою. Вважає, що подання втретє аналогічної заяви з між тими є сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, з яких прийнято рішення, які набрали законної сили, свідчить про намагання добитися повторного розгляду справи та її нового вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також зазначає, що договір, укладений між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» 31.01.2018 року та Додаток №1 до нього не можуть свідчити про те, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на час укладення даного договору набуло прав кредитора та є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» за кредитним договором. Доказів переходу прав від ЗАТ «ОТП Банк» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» щодо заміни кредитора заявник не надав. Крім того на підтвердження переходу права вимоги заявником долучено витяг з Додатку №1 до Договору факторингу від 31.01.2018 року, згідно якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передало право вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за договором №ML-0AK/276/20070028.12 UA на суму 1207825 грн. Однак в ОСОБА_1 боргові зобов`язання виникли за Кредитним договором №ML-0AK/276/2007 від 28.12.2007 року на суму 1309751 грн.; згідно рішення суду сума боргу складає 1401937 грн. Отже перехід боргу за наданим договором факторингу стосується іншого кредитного договору і суми боргу. Тобто заявник не довів належними та допустимими доказами, що він є правонаступником по Кредитному договору №ML-0AK/276/2007 від 28.12.2007 року, укладеного на суму 1309751 грн. Просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачів адвокат Савчук Р.Р. доводи апеляційної скарги підтримав. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про час та місце слухання справи належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Івано-Франківського міського суду від 01.06.2011 року по справі №0907/2-153/2011 задоволено первісний позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в солідарному порядку заборгованість в сумі 164808,59 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 09.06.2010 року становить 1303751 грн. 31 коп., та 98186 грн. 54 коп. пені за Кредитним договором №ML-0AK/276/2007 від 28.12.2007 року. Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в солідарному порядку 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 1700 грн. витрат по оплаті судового збору. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ЗАТ «ОТП Банк» про визнання недійсними укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» Кредитного договору №ML-0AK/276/2007 від 28.12.2007 року та Договору іпотеки №РML-0МK/276/200 від 28.12.2007 року відмовлено (т. 1, а.с. 178-181). Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.09.2011 року рішення Івано-Франківського міського суду від 01.06.2011 року в частині стягнення 98176 грн. 54 коп. пені змінено, стягнуто в солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 6000,00 грн. пені, а в решті рішення Івано-Франківського міського суду від 01.06.2011 року залишено без змін (т. 1, а.с. 233-238). На виконання вказаного рішення суду Івано-Франківським міським судом 02.11.2011 року було видано виконавчі листи та державним виконавцем відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції відкрито виконавчі провадження №31082840 та №31083267 (т. 1, а.с. 253-254, 270-271, т. 2, а.с. 109-110). Ухвалами Івано-Франківського міського суду від 22.06.2012 року замінено стягувача у виконавчих провадженнях №31082840 та №31083267 з виконання виконавчих листів, виданих 02.11.2011 року Івано-Франківським міським судом у даній справі №2-153/2011, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (т. 1, а.с. 258, 275). 31.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» як фактором укладено Договір факторингу, згідно якого клієнт відступив, а фактор прийняв та став кредитором за кредитними договорами, права вимоги за якими належали клієнту, та перелік яких міститься у Додатку 1 до цього Договору, та одержав право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами (т. 2, а.с. 103-108, т. 3, а.с. 58-60). Згідно п. 2.1 даного Договору боржниками є фізичні та/або юридичні особи, що уклали з АТ «ОТП Банк» кредитний договір, право вимоги за яким перейшло до клієнта на підставі Договору відступлення права вимоги, їх правонаступники, поручителі, інші особи, що взяли на себе обов`язок виконати (повністю або частково) зобов`язання замість боржника, дані про яких передані фактору відповідно до умов Договору. Відповідно до копії Витягу з Додатку 1 до Договору факторингу від 31.01.2018 року до фактора ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги, зокрема, за Кредитним договором №ML-0AK/276/2007, укладеним 28.12.2007 року з боржником ОСОБА_1 ; фінансовий поручитель ОСОБА_2 ; загальна сума основного боргу та процентів 1287815,94 грн. (т. 2, а.с. 106, т. 3, а.с. 61). 31.01.2018 року між даними сторонами укладено Акт №1 приймання-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу від 31.01.2018 року, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників, зазначений в Додатку 1 до цього Договору (т. 2, а.с. 5). Також в матеріалах справи містяться надані на вимогу суду 27.09.2021 року Відділом ДВС в м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) завірені копії матеріалів виконавчого провадження №31083267 з виконання виконавчого листа №2-153/2011 від 02.11.2011 року, виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» в солідарному порядку заборгованості в сумі 164808,59 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 09.06.2010 року становить 1303751 грн. 31 коп., та 6000 грн. 00 коп. пені за Кредитним договором №ML-0AK/276/2007 від 28.12.2007 року. Зазначено, що згідно АСВП з пенсії ОСОБА_2 стягнено 19123,55 грн., з яких 6990 грн. перераховано на виконавчий збір, 11693,55 грн. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», 440 грн. знаходяться на депозитному рахунку ВДВС у м. Івано-Франківську (т. 2, а.с. 185-221). Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено, що він як новий кредитор набув право вимоги у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі виконавчих листів №2-153/2011. Апеляційний суд погоджується із такими висновками з огляду на наступне. У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України). З викладеного, зокрема з пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, вбачається, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13, постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі №242/2770/18 (провадження №61-10061св21). У постановах Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 9 грудня 2019 року у справі №2-3627/09 (провадження №61-16520сво18), від 1 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям. Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У справі, що переглядається, судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконанні у відділі ДВС в м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувають виконавчі провадження №31082840 та №31083267 з виконання виконавчих листів, виданих 02.11.2011 року Івано-Франківським міським судом у справі №2-153/2011. Ухвалами Івано-Франківського міського суду від 22.06.2012 року, які набрали законної сили, замінено стягувача у даних виконавчих провадженнях ПАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (т. 1, а.с. 258, 275). Встановлено також, що на підставі укладеного Договору факторингу від 31.01.2018 року правонаступником ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитними договорами, перелік яких міститься у Додатку 1 до даного Договору, в тому числі за Кредитним договором №ML-0AK/276/2007, укладеним 28.12.2007 року з боржником ОСОБА_1 , є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (т. 2, а.с. 103-108, т. 3, а.с. 58-60). При цьому згідно умов даного Договору факторингу боржниками є фізичні та/або юридичні особи, що уклали з АТ «ОТП Банк» кредитний договір, право вимоги за яким перейшло до клієнта на підставі Договору відступлення права вимоги, їх правонаступники, поручителі, інші особи, що взяли на себе обов`язок виконати (повністю або частково) зобов`язання замість боржника, дані про яких передані фактору відповідно до умов Договору. З огляду на викладене, місцевий суд, врахувавши наведені норми права та правові висновки Верховного Суду, дійшов правильного висновку про задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у вказаних виконавчих провадженнях. В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд у тому ж складі вже розглядав зазначену заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» в 2020 році і 19.02.2020 року виніс ухвалу про задоволення заяви, яка постановою Івано-Франківського апеляційного суду була скасована, а 08.02.2021 року ухвалою Івано-Франківського міського суду вдруге відмовлено у задоволенні такої заяви. Однак, незважаючи на два судові рішення, які набрали законної сили, заявник втретє 02.12.2021 року звернувся до Івано-Франківського міського суду з аналогічною заявою. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та вищевказаних судових рішень, ухвалами Івано-Франківського міського суду від 19.02.2020 року та від 08.02.2021 року вирішувались вимоги заявника щодо заміни стягувача - Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». Відповідно, в таких було відмовлено, оскільки ПАТ «ОТП Банк» втратило статус стягувача на підставі ухвал суду від 22.06.2012 року. Питання заміни стягувача - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до постановлення ухвали, що переглядається, судами не вирішувалось. Не заслуговують на увагу також доводи апелянта про те, що заявник не надав доказів переходу прав кредитора від ЗАТ «ОТП Банк» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Оскільки дані обставини встановлені ухвалами Івано-Франківського міського суду від 22.06.2012 року, які набрали законної сили, і є обов`язковими до виконання, та не є предметом даної справи. Щодо посилань апеляційної скарги на те, що заявник не довів належними та допустимими доказами, що він є правонаступником по Кредитному договору №ML-0AK/276/2007 від 28.12.2007 року, укладеного на суму 1309751 грн., оскільки згідно Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу від 31.01.2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» передало право вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за кредитним договором №ML-0AK/276/20070028.12UA на суму 1207825 грн., то слід зазначити наступне. Так, судом встановлено, що відповідно до Витягу з Додатку 1 до Договору факторингу від 31.01.2018 року до фактора ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги за Кредитним договором №ML-0AK/276/2007, укладеним 28.12.2007 року з боржником ОСОБА_1 ; фінансовий поручитель ОСОБА_2 ; загальна сума основного боргу та процентів 1287815,94 грн. (т. 3, а.с. 61). В той же час зазначення раніше товариством позначення DD28.12UAN містило дату та валюту такого договору. Даних про те, що згідно Договору факторингу від 31.01.2018 року до фактора перейшло право вимоги за Кредитним договором №ML-0AK/276/20070028.12UA, як вказував апелянт, матеріали справи не містять. Також відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. А згідно повідомлення Відділу ДВС в м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 27.09.2021 року по даному виконавчому провадженню з пенсії ОСОБА_2 проводяться стягнення, зокрема станом на вказаний час було стягнено 19123,55 грн., з яких 6990 грн. перераховано на виконавчий збір, 11693,55 грн. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», 440 грн. знаходяться на депозитному рахунку ВДВС у м. Івано-Франківську (т. 2, а.с. 185-221). Таким чином сума боргу на момент переходу права вимоги за кредитом ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відрізняється від суми боргу згідно рішення суду про його стягнення. Що стосується доводів апелянта, що суд першої інстанції всупереч ст. 442 ЦПК України розглянув дану заяву без залучення органу виконавчої служби та направлення йому копії ухвали, то такі також не дають підстав для зміни чи скасування даного судового рішення. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Отже, обов`язкове залучення органу виконавчої служби до розгляду даної заяви законом не передбачена. Крім того, апеляційний суд враховує висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладені в постанові від 18 квітня 2022 року у справі №522/18010/18 (провадження №61-13667сво21) про те, що правильним по суті рішення є в тому разі, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а дану ухвалу суду без змін. Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 травня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча: О.О. Томин Судді: О.В. Пнівчук В.А. Девляшевський Повний текст постанови складено 4 жовтня 2022 року.