Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/662/22

Справа № 127/662/22 Провадження № 22-ц/801/1580/2022 Категорія: 36 Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М. Доповідач:Ковальчук О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2022 рокуСправа № 127/662/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчука О. В., суддів: Шемети Т. М., Якименко М. М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання, за апеляційною скаргою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», поданою його представником Волянською Оксаною Олександрівною,на рішення Вінницького міського суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 07 липня 2022 року в м. Вінниця суддею цього суду Бойком В.М., дата складення повного тексту 12 липня 2022 року, В С Т А Н О В И В: В січні 2022 року Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»(далі- КП ВМР «ВМТЕ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання, мотивуючи його тим, що відповідачі проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг централізованого теплопостачання, що надаються КП ВМР «ВМТЕ». Однак, відповідачі порушили умови, визначені Правилами надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у зв`язку з чим станом на червень 2021 року утворилася заборгованість. Зважаючи на викладене КП ВМР «ВМТЕ» просило стягнути на свою користь солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачанняв розмірі 26957,40 грн, з яких 26167,69 грн сума заборгованості за спожиті послуги, 355,74 грн 3% річних від суми заборгованості, 433,97 грн індекс інфляції. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погодившись з ухваленим рішенням КП ВМР «ВМТЕ», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити. У поданому на апеляційну скаргу відзиві відповідачі просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надавались послуги неналежної якості, внаслідок чого було здійснено перерахунок заборгованості за тарифами холодного водопостачання. Крім того, надана позивачем оборотна відомість не є первинним бухгалтерським документом, який б міг підтверджувати наявність заборгованості зі сплати комунальних послуг, а також не надано виписки з банківського рахунку, у якому б відображались суми всіх здійснених відповідачами проплат, а отже позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідачів заборгованості за комунальні послуги. З такими висновками суду не можна погодитися з огляду на таке. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак, рішення суду цим вимогам не відповідає, тому апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши його законність і обґрунтованість у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25-28). 29 травня 2010 року КП ВМР «ВМТЕ» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №05006212. За умовами цього договору, КП ВМР «ВМТЕ» зобов`язується надавати споживачеві (власнику) квартири та членам його сім`ї, а також іншим особам, які фактично проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 вчасно та відповідної якості послуги з опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені даним договором (а.с.11-14). 28 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до керівника КП ВМР «ВМТЕ» висловивши претензію щодо якості надання послуги теплопостачання у квартирі під АДРЕСА_2 в період з 15 жовтня та по день звернення із заявою. Листом №98/1372вз від 27 листопада 2015 року КП ВМР «ВМТЕ» надало відповідь ОСОБА_1 , що згідно з Актом обстеження від 06 листопада 2015 року в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 було виконано регулювання параметрів теплоносіїв та опломбовано запірну арматуру, що в подальшому унеможливить втручатися в роботу лічильника (а.с.60-61). 25 липня 2016 року між сторонами повторно укладено договір №05006212 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с.57-58). Відповідно до Листа МКП «ЖЕК №5» №Ч-127 від 16 березня 2017 року комісійним виходом в квартирі виявлено на стінах та стелі сліди сирості. Вказано, що причиною можуть бути низькі параметри опалення, висока теплопровідність стіни, відсутність вентиляції в приміщенні (а.с.62). Листом ВК ВМР №4-01-133283/1-00-10 від 27 грудня 2018 року повідомлено, що мешканцями житлового будинку АДРЕСА_4 , з метою економії енергоресурсів, здійснюються регулювання подачі теплоносія запірною арматурою на елеваторному вузлі, фактично витрату теплоносія було обмежено. Спеціалістами було відновлено нормативну витрату на елеваторному вузлі, а також вказаним мешканцям було рекомендовано не втручатися у роботу внутрішньобудинкової системи централізованого опалення (а.с.64). З Листа Департаменту житлового господарства ВМР №Ч-01-84406/01-20 від 10 жовтня 2019 року вбачається, що причиною відсутності належної циркуляції гарячої води є пошкодження вертикального трубопроводу відповідної системи на рівні квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 . Зазначено, що в даний час адміністрацією управляючої компанії опрацьовується питання доступу до вказаних вище квартир для проведення робіт (а.с.63). Листами №Ч-01-84406/01-20 від 12 листопада 2019 року та №Ч-01-84406/01-20 від 06 грудня 2019 року Департамент житлового господарства ВМР зазначив, що звернення перебувають на контролі в департаменті та про подальший хід розгляду звернення буде повідомлено додатково (а.с.66-67). Листом №Ч-01-84406/01-20 від 17 січня 2020 року Департамент житлового господарства ВМР повідомив, що до даного часу мешканцями квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_4 доступу для проведення робіт по заміні аварійної ділянки трубопроводу не надано. Крім того, всі кошти, що були передбачені договором між УК та співвласниками будинку на поточний ремонт конструктивних елементів будинку та інженерних мереж використані (а.с.65). В результаті існуючих проблем з теплопостачанням та гарячим водопостачанням за період з 2018 року по 2021 рік, було частково здійснено перерахунок за тарифами холодного водопостачання. Вказаний факт не оспорюється сторонами. З оборотної відомості та розрахунку вбачається, що розмір заборгованості відповідача за послуги з централізованого теплопостачання з урахуванням суми основного боргу, 3% річних, суми втрат від інфляції за період з липня 2018 року по червень 2021 року становить 26 957,40 грн., з яких: 26 167,69 грн. - основний борг, 355,74 грн. - 3% річних, 433,97 грн. інфляційні втрати (а.с.6-7). Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України№45 від 24 січня 2006 року, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20.06.2012 р. у справі № 6-68цс12. Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг КП ВМР «ВМТЕ» та мають заборгованість зі сплати послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за фактично спожиті названі послуги, а тому позов слід задовольнити та стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП ВМР «ВМТЕ» заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання станом та гарячого водопостачання на 01.09.2019 р. в розмірі 26957,40 грн, з яких 26167,69 грн сума заборгованості за спожиті послуги, 355,74 грн 3% річних від суми заборгованості, 433,97 грн індекс інфляції. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачі користувались наданими послугами, звертались із претензіями, внаслідок чого було здійснено перерахунок водопостачання. Разом з тим, з листів ВК ВМР та МКП «ЖЕК №5» вбачається, що причиною слідів сирості можуть бути не тільки низькі параметри опалення але й висока теплопровідність стіни, відсутність вентиляції в приміщенні, а тому погодитися з твердженнями відповідачів про вину КП ВМР «ВМТЕ» у наявності сирості в їх квартирі суд не може. Також слід зазначити, що відповідачами не оспорювався розмір заборгованості, не наводилися власні розрахунки, натомість, посилаючись на ненадання позивачем належних послуг, вони позов не визнали, не бажаючи взагалі оплачувати отримані послуги, що свідчить про їх недобросовісність. З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, є такими, що не відповідають обставинам справи, суд дійшов їх з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення в законній силі залишатись не може та відповідно до ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Крім того, згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частин 1 та 2 цієї ж статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Отже, з відповідачів підлягає стягненню понесений позивачем судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», подану його представником Волянською Оксаною Олександрівною, задовольнити, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2022 року, скасувати. Ухвалити нове рішення, яким вказаний позов задовольнити. Стягнути на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачанняв розмірі 26957,40 грн (двадцять шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім гривень сорок копійок), з яких 26167,69 грн (двадцять шість тисяч сто шістдесят сім гривень шістдесят дев`ять копійок) сума заборгованості за спожиті послуги, 355,74 грн (триста п`ятдесят п`ять гривень сімдесят чотири копійки) 3% річних від суми заборгованості, 433,97 грн (чотириста тридцять три гривні дев`яносто сім копійок) індекс інфляції. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» в рівних частках понесений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2270 грн по 1135 грн з кожної, та понесений судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3405 грн по 1702,5 грн з кожної. Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», ЄДРПОУ 33126849, вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21021; Відповідачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 . Головуючий О. В. Ковальчук Судді: Т. М. Шемета М. М. Якименко