Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/7771/21

Дата документу 27.09.2022 Справа № 335/7771/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/7771/21 Головуючий у 1 інстанції: Гашук К.В. Провадження № 22-ц/807/1692/22 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2022 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого: Полякова О.З., суддів: Кухаря С.В., Крилової О.В. при секретарі: Бєловій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И Л А: У липні 2021 року АТ «Креді Агріколь Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що 24.04.2019 АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 уклали комплексний договір № 2/3073127, відповідно до п. 1.2. якого, кредит відповідачу надається на споживчі цілі, у тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя згідно цього Договору та Правил надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» та умов страхування життя позичальника, які є невід`ємною частиною цього Договору та розміщені на офіційному сайті Банку. Відповідно до вказаного кредитного договору, позивач надає відповідачу кредит у сумі 575 064 грн. 70 коп., строком з 24.04.2019 до 23.04.2024, а відповідач отримує та повертає суму кредиту згідно із графіком погашення кредиту. Відповідачем порушені умови Кредитного договору, кредитні кошти не повертаються у строки/терміни, передбачені графіком, не сплачуються проценти/прострочені проценти за користування кредитом та комісія/прострочена комісія у строки/терміни передбачені кредитним договором. Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на 29.06.2021 становить 434 487 грн. 07 коп., що включає: -заборгованість за кредитом 365 468 грн. 90 коп.; -прострочену заборгованість за кредитом 42 452 грн. 40 коп.; -нараховані відсотки 1 001 грн. 45 коп.; -прострочені відсотки 25 564 грн. 32 коп., яку представник позивача у своєму позові і просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк». Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором № 2/3073127 від 24.04.2019 у розмірі 371 487,07 гривень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто судові витрати. Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1 подалаапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Учасники справи, своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що в силу ч. 3 цієї статті не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судове засідання учасники справи не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 131,132), клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явилися. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судове рішення, згідно зі ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає. Так суд першої інстанції встановив, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, що 24.04.2019 між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2/3073127, відповідно до якого відповідачу, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, було надано у кредит грошові кошти в сумі 575 064 грн.70 коп., зі строком користування грошовими коштами з 24.04.2019 по 23.04.2024 включно. За умовами укладеного договору, позичальник повертає кредит Банку щомісячно, в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток № 1 до Договору, який є невід`ємною частиною) як День повернення кредиту. Кредит надано позичальнику у розмірі 553 000 грн. на купівлю транспортного засобу для особистих потреб: марка Nissan, модель X-Trail, 2018 року випуску., та у розмірі 22 064 грн. 70 коп. на сплату страхової премії за договором добровільного страхування від нещасних випадків та на випадок хвороби, укладеним між ПАТ «Страхова компанія «Кардіф», позичальником та Банком. За користування кредитом Позичальник сплачує щомісячно процентну винагороду за користування кредитом у розмірі 14,99 % річних (фіксована процентна ставка), а також комісійну винагороду одноразово, за здійснення операції по видачі кредиту Позичальнику в розмірі 2,50% від суми кредиту. День виникнення простроченої заборгованості рахується з наступного дня після Дня повернення кредиту, якщо в День повернення кредиту або до цього Позичальник не сплатив суму нарахованих процентів та платіж за кредитом згідно Графіку платежів по кредиту. Додатком № 1 до Договору, який є невід`ємною частиною Договору, визначено графік повернення грошових коштів отриманих у кредит та сплати відсотків за користування кредитом, згідно з яким днем повернення кредиту та нарахованих відсотків є 24 число кожного місяця строку користування кредитом. Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у кредит в загальній сумі 575 064 грн.70 коп. підтверджується випискою по рахунку за період з 24.04.2019 по 29.06.2021, та не оспорювався відповідачем у справі і її представником. Згідно виписок по рахунку, відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язань за договором, а з травня 2021 року позивач взагалі перестала здійснювати щомісячні платежі. 3 1.03.2021 та 05.05.2021 АТ «Креді Агріколь Банк» направлено ОСОБА_1 повідомлення-вимоги, в яких зазначено суми прострочених платежів за кредитним договором станом на час складання цих повідомлень-вимог та попереджено про те, що у разі непогашення боргових зобов`язань у вказаний Банком строк, Банк буде вимушений звернутися до суду з позовом щодо примусового виконання зобов`язань в судовому порядку. Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, вказані повідомлення-вимоги були отримані особисто ОСОБА_1 за місцем реєстрації її місця проживання. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2/3073127 від 24.04.2019, ОСОБА_1 станом на 29.06.2021 мала заборгованість перед Банком у розмірі 434 487 грн. 07 коп., що включає: заборгованість за кредитом 365 468 грн. 90 коп.; прострочену заборгованість за кредитом 42 452 грн. 40 коп.; нараховані відсотки 1 001 грн. 45 коп.; прострочені відсотки 25 564 грн. 32 коп. Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано. Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості було перераховано на користь АТ «Креді Агріколь Банк», згідно квитанції № 40399832-1 від 06.12.2021, грошову суму у розмірі 48 000 грн. та, згідно квитанції № 41208047-1 від 19.01.2022, грошову суму у розмірі 15 000 грн. Вказані обставини свідчать про часткове погашення відповідачем боргу за кредитним договором № 2/3073127 від 24.04.2019 у ході судового розгляду та, відповідно, зменшення розміру заборгованості перед Банком на загальну суму 63 000 грн., до 371 487 грн. 07 коп. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач у справі ОСОБА_1 неналежним чином виконувала умови кредитного договору, оскільки допустила порушення сплати чергових платежів, визначених Графіком повернення грошових коштів отриманих у кредит та сплати відсотків за користування кредитом, який є Додатком до укладеного між сторонами кредитного договору. У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно вимог ст. ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи встановлені обставини, вимоги чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, які дають право АТ «Креді Агріколь Банк», як кредитодавцю, звернутися до суду із позовом про дострокове повернення грошових коштів та нарахованих відсотків, суд першої інстанції правильно визнав позовні вимоги Банку законними та обґрунтованими, та стягнув із відповідача на користь АТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання нею взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, за вирахуванням сплачених нею, вже у ході судового розгляду справи, грошових коштів. Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права. Інші приведені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12та ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IVсуди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстави для його скасування відсутні. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстави для його скасування відсутні, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 30 вересня 2022 року. Головуючий: Судді: