Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 349/1283/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 349/1283/21 пров. № А/857/21956/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Улицького В.З.,Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: ЮникА.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2021 року у справі № 349/1283/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: 26.08.2021р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління патрульної поліції в Черкаській області, у якому просив суд: - скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеку дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №716546 від 19.08.2021р. Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03.11.2021р. позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апелянт Управління патрульної поліції в Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права просить суд, скасувати рішення першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 19.08.2021р. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 № 716546 від 19.08.2021р. яка прийнята поліцейським взводу патрульної поліції в м.Умань Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Степанюк А.П., позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Із змісту даної постанови видно, що ОСОБА_1 19.08.2021р. в 14 год 43 хв. на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса, 210км, керуючи транспортним засобом Volkswagen Taurеg, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 107 км/год в зоні дії знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год», та порушив п.12.9 (б) Правил дорожнього руху. В постанові зазначено, що швидкість зафіксована поліцейським лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI20/20 серійний номер ТС000424 та до неї додається відео з нагрудного службового відеореєстратора ВСО1448. ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. В ст.280 КУпАП, видно, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Із змісту ч.1 ст.283 КУпАП, видно, що постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (ПІБ, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (ПІБ (за наявності) дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. ст.14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до ст.41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306. ( далі ПДР) Відповідно до п.12.9 "б" ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 Знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 Знак 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил. Знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" забороняє рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові. ч.4.ст. 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується фото- та відео-матеріалами які зафіксовані лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCam, серійний номер ТС000424. та роздруківкою файлу НОМЕР_1 .jmf з пристрою, на якому зокрема, вказана система географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 48°43'10.65"N і географічна довгота 30°15,09.72"Е місця події автодороги М-05 Київ-Одеса, 210 км. Водночас, в даному випадку порушення позивачем Правил дорожнього руху зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному. Право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення прямо передбачено ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" . В матеріалах справи наявна схема розташування дорожніх знаків 5.70 та дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості 50 км/год" на авто дорозі М-05 Київ - Одеса 210-й км. Крім того, в матеріалах справи наявний диск з відеозаписом ділянки дороги по маршруту позивача, на якій діють дорожні знаки "3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та відповідно фотознімки вказаної ділянки шляху де було вчинене адміністративне правопорушення. Зазначені дорожні знаки влаштовані з урахуванням вимог ДСТУ 4100-2014 "Знаки дорожні. Загальні технічні вимоги. Правила застосування". Як видно з долученого до відзиву фотознімку, такий виготовлений за допомогою приладу TrueCam, на ньому зображено автомобіль марки Volkswagen Taurеg,державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вказано дату, час, координати та швидкість руху вказаного автомобіля 107 км/ год., зафіксовано приладом TrueCam, де також видно дорожній знак, а також що на вказаній ділянці встановлено обмеження швидкості. Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що технічний засіб ТruCam має розміщуватися по зовнішньому периметру дороги, а не утримуватися в руках під час вимірювання швидкості, оскільки це суперечить приписам ч.1 ст. 40 Закону України « Про Національну поліцію», виходячи з наступного. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012р. № UА-МІ.1-2903-2021. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України затверджено тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20, який зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювання техніки за № У3197-12. З експертного висновку НДЦ «ТЕЗІС» НТУУ «КПІ» видно, що механізми технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM» LTI 20/20 відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні( а.с. 53-54 ). Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016р. №

193. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/21182 виданого Державним підприємством «Всеукраїнський Державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 13.01.2021р. та чинного до 13.01.2022р. лазерний вимірювач TruCAM LTI 20/20 № ТС000424 є придатним до застосування. Можливість використання виробу TruCAM» LTI 20/20 виробництва LaserTechnology,Inc., підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018р. № 04/02/03/3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічнного алгоритму шифрування АES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфідеційності, цілісності та автетичності зареєстрованих даних. Експертним висновком НДЦ «ТЕЗІС» НТУУ «КПІ» видно, що механізми технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM» LTI 20/20 відповідає вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні. Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 №ТС000424 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. При цьому, лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20, яким зафіксоване правопорушення не відноситься до автоматичної фототехніки і відеотехніки, а здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС000424, спроможний робити лазерну фіксацію в автоматичному режимі, тому його показники можливо розцінювати, як беззастережний доказ по справі. Лазерний вимірювач TruCAM LTI20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що підтверджується письмовою відповідю ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДAPT'» від 01.10.2019 р. № 22-38/49. ст.40 Закону України «Про національну поліцію», передбачає, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотриманняправил дорожнього руху. Отже, дана стаття дозволяє інспектору патрульної поліції використовувати інформацію, отриману із відеотехніки, що закріплена на форменому одязі, службових транспортних засобах з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Державна експертиза у сфері криптографічного захисту інформації підтверджує правильність реалізації у приладі TruCam алгоритму шифрування AES, який забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 №ТС000424 може засвідчувати порушення позивачем швидкісного режиму, а тому може бути належним та допустимим доказом по справі. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача, що поліцейський використовував TruCam в незакріпленому вигляді, а утримував в руці під час вимірювання швидкості руху, оскільки з інформації Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») від 01.10.2019р. за №22-38/49 видно, що лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів. Тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач ТruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Тобто, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст.251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Також не приймає до уваги колегія суддів доводи позивача про те, що контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак « 5.70»), оскільки лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. З відстані у 350-450 метрів поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника. Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те що поліцейський протиправно застосував лазерний вимірювач швидкості руху TruCam LTI 20/20, з якими погодився суд першої інстанції. Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 7 листопада 2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. ч.2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У такому випадку, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) на місці вчинення правопорушення виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП. В матеріалах справи наявний компакт-диск з файлом відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, на якому зафіксована процедура прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відеозапис із лазерного вимірювача швидкості Tru cam ТС000424. Зокрема, після зупинення транспортного засобу інспектор поліції роз`яснив позивачу суть вчиненого правопорушення, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП. Позивач, не скористався правами які передбачені ст. 268 КУпАП, не надав письмових клопотань, зауважень щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В матеріалах справи відсутні жодні докази які виключають відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч4 ст.122 КУпАП. Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.122 КУпАП, яке зафіксовано на сертифікований пристрій вимірювальної швидкості. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову, оскільки постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеку дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №716546 від 19.08.2021р. прийнята поліцейським Степанюк А.П., в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України. Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 28.11.2018р. у справі № 537/1214/17, від 24.12.2019р. у справі № 459/1801/17. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2021 року у справі № 349/1283/21 скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді В. З. Улицький Р. М. Шавель У зв`язку з перебуванням колегії суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З., Шавеля Р.М. у щорічній відпустці, повний текс рішення виготовлено 03.10.2022р.