Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/1672/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1062/22 Справа № 216/1672/22 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2022 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П. за участю адвоката Копійка А.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції розглянувши апеляційну скаргу адвоката Копійка А.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року у справі про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1, ч.1 ст.164-5 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року матеріали справи про адміністративне правопорушення за №216/1672/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та матеріали справи про адміністративне правопорушення за №216/1674/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, об`єднано в одне провадження під єдиним номером №216/1672/22. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 гривень з конфіскацією тютюнових виробів. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496,20 гривень. ОСОБА_1 визнано винним за наступних обставин. 18 травня 2022 року головним державним інспектором відділу перевірок у сфері обслуговування добувної промисловості та металургійного виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Москальцем А.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №5642/04-36-07-20/3112515735, за ознаками ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, в якому зазначено, що ОСОБА_1 провів розрахункову операцію без застосування коду товарної підкатегорії, згідно з УКТ ЗЕД для підакцизної групи товарів, чим порушив п. 11 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім цього, 18 травня 2022 року головним державним інспектором відділу перевірок у сфері обслуговування добувної промисловості та металургійного виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Москальцем А.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №5643/04-36-07-20/3112515735, за ознаками ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, в якому зазначено, що ОСОБА_1 вчинив зберігання та транспортування з метою реалізації тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка, а саме перевіркою встановлено факт реалізації рідини, що використовується в електронних сигаретах «Hype apple» та одноразової електронної сигарети « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив абз. 3 ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів». В апеляційній скарзі адвокат Копійко А.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року, скасувати її та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1, ч.1 ст.164-5 КупАП. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в протоколах про адміністративні правопорушення було зазначено, що розгляд справи відбудеться за викликом у приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу, інформація про дату та час судового засідання в протоколах не зазначалась. Натомість суд першої інстанції розглянув справу 25.05.2022 року, тобто в день надходження матеріалів адміністративної справи до суду, не повідомивши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату та час розгляду справи, чим позбавив ОСОБА_1 права під час розгляду справи давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, що є грубим порушенням порядку розгляду справи і тягне за собою скасування оскаржуваної постанови. Лише 17 серпня 2022 захисник ОСОБА_1 адвокат Копійко А.А. ознайомився з матеріалами справи та отримав копію постанови суду першої інстанції. Зазначає, що фактична перевірка, при проведенні якої були складені протоколи про адміністративні правопорушення, є незаконною, а її результати, викладені в акті від 18.05.2022 року № 683/04-36-04/3112515735, не підтверджуються жодними належними доказами. Перед початком перевірки ОСОБА_1 було вручено копію наказу від 11 травня 2022 року № 1235-п про проведення фактичної перевірки, в якому було зазначено про проведення фактичної перевірки господарської одиниці з продажу тютюну, тютюнових виробів та електронних сигарет за адресою: АДРЕСА_2 , магазин, з 11 травня 2022 року. Проте перевіряючі чомусь прийшли до ОСОБА_1 в магазин, який розташований за іншою адресою, ніж зазначено в наказі про проведення фактичної перевірки, а саме за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому ОСОБА_1 надав їм до початку перевірки договір оренди приміщення, в якому чітко було зазначена інша адреса. Апелянт вважає, що наказ про проведення фактичної перевірки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, а отже є незаконним, оскільки в наданій ОСОБА_1 копії наказу не зазначено найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та підстави перевірки. Вказує, що в акті про результати фактичної перевірки зазначені перевіряючими факти не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами, та ОСОБА_1 подав на нього заперечення до Головного управління ДПС в Дніпропетровської області. Так, головним державним інспектором відділу перевірок у сфері обслуговування добувної промисловості та металургійного виробництва управління податкового аудиту ТУ ДПС у Дніпропетровській області Москальцем А.В було складено протокол щодо факту реалізації електронної сигарет та рідини для електронних сигарет, при цьому не вірно застосовано кваліфікацію правопорушення згідно КУпАП, так як факт реалізації рідини, що використовується в електронних сигаретах «Hype apple» та одноразової електронної сигарети «Maskking» не підпадає під кваліфікацію складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-5 цього Кодексу, оскільки її диспозиція вказує на те, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у вчиненні таких діянь: зберігання алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку або транспортування таких алкогольних напоїв чи тютюнових виробів. Отже, обов`язковою ознакою складу означеного адміністративного правопорушення є наявність підроблених або фальсифікованих марок акцизного податку на алкогольних напоях чи тютюнових виробах, зберігання або транспортування яких здійснюється суб`єктами правопорушення. З огляду на наведене апелянт вважає, що дії ОСОБА_1 щодо реалізації товарів невірно кваліфіковані за ст. 164-5 КупАП, оскільки зазначені у протоколі дії не входять до об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-5 КупАП. Доказів того, що ОСОБА_1 зберігав або транспортував тютюнові вироби з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору, матеріали справи не містять. Крім того, суб`єкт правопорушення за статтею 164-5 КУпАП є спеціальний, тобто до відповідальності за частиною 1 статті 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення можуть бути притягнуті лише особи, що прямо визначені диспозицією статті, а саме: посадові особи підприємств-виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв чи тютюнових виробів. Разом з цим, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 працює в магазині «Nice Shop» продавцем. В інших матеріалах, долучених до протоколу, відсутні дані про те, що ОСОБА_1 є посадовою особою або продавцем. За таких обставин адвокат Копійко А.А. вважає, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також апелянт зазначає, що Акт про результат фактичної перевірки був складений 11.05.2022 року, проте самі протоколи щодо виявлених 11.05.2022 року адміністративних правопорушень були складені лише 18.05.2022 року, що, на думку захисника, є грубим порушенням вимог КУпАП щодо строків складання протоколу, і в протоколах про адміністративні правопорушення та в акті про результат фактичної перевірки не зазначено конкретну особу, якій було продано електрону сигарету та рідину, відсутній товарний чек, свідки. Заслухавши доповідь судді, думку особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його адвоката Копійка А.А., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи позицію апелянта щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження, з метою дотримання принципу доступу до правосуддя приходжу до висновку про поважність причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення та вважаю за необхідне задовольнити клопотання, поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті. Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону при розгляді даної справи. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Як встановлено частиною 1 статті 155-1 КУПАП порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз вказаної норми закону дозволяє зробити висновок про те, що суб`єктами відповідальності за вказаною статтею, можуть бути не тільки особи, які займаються господарською діяльністю та працівники підприємств (організацій) торгівлі або громадського харчування, а й фізичні особи, тобто громадяни, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Як витікає з приписів п. 11 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. На думку апеляційного суду, висновок суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги про відсутність складу даного правопорушення в діях ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки вина останнього підтверджується дослідженими районним судом доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 18.05.2022 №5642/04-36-07-20/3112515735, складеним з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254-256 КУпАП і засвідченими підписом уповноваженої особи та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , актом від 18.05.2022 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом магазину ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП. Перевірені під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву, а в апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Що стосується визнання судом першої інстанції ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-5 КупАП, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Так, відповідно до ч. 1 ст. 164-5 КУпАП відповідальність встановлена за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів. Поставлення ж у даному випадку у вину правопорушнику зберігання та транспортування з метою реалізації тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка, на думку апеляційного суду, не впливає на об`єктивну сторону правопорушення. Як убачається зі ст. 1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів» тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. В цілому наявність в діях ОСОБА_1 складу вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 18.05.2022 №5643/04-36-07-20/3112515735, складеним з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254-256 КУпАП і засвідченими підписом уповноваженої особи та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , актом від 18.05.2022 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом магазину ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.164-5 КупАП, є необгрунтованими, оскільки наявних матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, що здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , а саме здійснює продаж тютюнових виробів, а суб`єктами правопорушення, передбаченого ст. 164-5 КУпАП, можуть бути посадові особи підприємств-виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв або тютюнових виробів, а також особи, які здійснюють транспортування вказаної продукції. Тож, оскільки ОСОБА_1 здійснює торгівельну діяльність, він, як продавець, є суб`єктом цього адміністративного правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги захисника в цій частин є не обґрунтованими. В ході апеляційного розгляду встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в них відомості відповідають фактичним обставинам справи. Істотних недоліків, які б тягли за собою визнання протоколів недопустимими доказами, немає. Не знайшли під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови суду й доводи апелянта про порушення права ОСОБА_1 на захист під час складання протоколів та проведення судового розгляду, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КупАП. Як витікає з приписів п. 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис. Наданими до суду апеляційної інстанції матеріалами підтвержується факт підписання ОСОБА_1 протоколів без зауважень, до того ж, ним були надані письмові пояснення по суті встановлених обставин, у яких немає жодного посилання на необхідність залучення адвоката для здійснення його захисту під час складання протоколів. Вказані матеріали були ретельно досліджені і місцевим судом та перевірені під час апеляційного розгляду, а тому підстав вважати наявним факт порушення права особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на захист апеляційним судом не встановлено. Інші аргументи апеляційної скарги є формальними та такими, що не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення та зводяться до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки. Проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для визнання оскаржуваної постанови такою, що прийнята в результаті порушення суддею норм матеріального та процесуального права, так само як і підстав для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1, ч.1 ст.164-5 КУпАП. За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень повністю знайшла своє підтвердження зібраними доказами, що містяться у матеріалах справи у відповідності зі ст. 251, 252 КупАП, які перевірені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. Натомість суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1, ч.1 ст.164-5 КупАП, а в апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Слід також зазначити, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 27,29, 33, 36, КупАП, об`єднав матеріали справи про адміністративне правопорушення за №216/1672/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та матеріали справи про адміністративне правопорушення за №216/1674/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-5 КупАП в одне провадження під єдиним номером №216/1672/22, визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КупАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 гривень, а також правильно застосував передбачене санкцією ч. 1 ст. 164-5 КУпАП обов`язкове додаткове стягнення у виді конфіскації тютюнових виробів. Отже, місцевий суд наклав стягнення у встановлений КУпАП строк з дня вчинення правопорушення, тому підстав для закриття провадження на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку немає, порушень вимог закону при накладенні стягнення не вбачається. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом також не встановлено. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню, оскільки вона не містить достатніх даних, які б могли служити підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 155-1, ч.1 ст.164-5 КупАП, а тому за наслідками її розгляду вважає необхідним постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а подану не неї апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КупАП України,

ПОСТАНОВИВ: Поновити адвокату Копійку А.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року. Апеляційну скаргу адвоката Копійка А.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 155-1, ч.1 ст.164-5 КУпАП щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко